Справа № 372/3649/15-ц
18 листопада 2015 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Радченко С.П.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення коштів, в якій зазначає, що відповідачем не виконані договірні зобов'язання за договором позики у виді розписки від 30.07.2013 року, тому просить стягнути заборгованість за договором в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання договірних зобов'язань, не повертає позику протягом тривалого часу.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала повністю, посилаючись на неповернення позики через матеріальний стан.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
30 липня 2013 року між сторонами було укладено договір позики у формі письмової розписки, згідно якого позивач передав, а відповідач отримала 100 000 грн. в якості позики, які зобов'язувалась повернути до 30.07.2014 року, що підтверджується розпискою.
Вказана цивільно-правова угода була укладена в письмовій формі.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам закону не виконав свої цивільно-правові обов'язки та не сплатив передбачені договором кошти, тому в судовому порядку з нього слід стягнути позику в розмірі 100 000 грн.
Враховуючи викладене вище, вирішуючи спір на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги доведені, ґрунтуються на матеріалах справи.
Визнання позову відповідачем не порушує права інших осіб та не суперечить закону.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 174, 208, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 11, 14, 15, 258, 259, 261, 267, 365, 525, 526, 530, 610, 611, 1049 ЦК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором в розмірі 100 000 гривень, судові витрати в розмірі 1 000 гривень, а всього 101 000 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.В.Кравченко