Справа № 367/8066/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1308/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 34 25.11.2015
Іменем України
25 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора: ОСОБА_5 ,
при секретарі: ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
представника потерпілого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_11 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 06.08.2015 року,яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100,00 грн. (п'ять тисяч сто гривень 00 коп.), з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Цивільний позов потерпілого задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення експертизи у розмірі 491,40 грн., а також судовий збір з цивільного позову в розмірі 500,00 грн.
Вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_8 , 27.08.2014 року, близько 10 год.55 хв. (точний час досудовим слідством не встановлено), керуючи власним автомобілем марки «ВАЗ-21150», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі по вул. Чехова в напрямку вул. К.Маркса у м.Ірпінь Київської області, виїжджаючи на перехрестя вул. Чехова та вул. К.Маркса, порушив вимоги п.16.11 ПДР, не надав дорогу мотоциклу «JIANSHE JS-125-6А», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який наближався до даного перехрестя по головній дорозі (вул. К.Маркса) в лівій смузі руху, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля «ВАЗ-21150» допустив зіткнення із передньою частиною мотоцикла «JIANHE JS-6А», д.н.з. НОМЕР_2 .
Внаслідок ДТП водій мотоцикла «JIANSHE JS-125-6А» ОСОБА_7 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.
Своїми діями ОСОБА_8 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.
Не погоджуючись з вироком, представник потерпілого ОСОБА_7 -адвокат ОСОБА_10 , не оспорюючи кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеності його вини, просить вирок змінити в частині вирішення цивільного позову потерпілого щодо відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди та постановити ухвалу, якою стягнути на користь потерпілого з обвинуваченого заподіяну здоров'ю, майну матеріальну шкоду в розмірі 36267 грн. та моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.
В обґрунтуванні апеляції вказує, що у зв'язку із протиправною поведінкою ОСОБА_8 , потерпілий зазнав значні матеріальні витрати, які пов'язані з лікуванням в медичному закладі з 27.08.2014 року по 12.11.2014 року на стаціонарному лікуванні в Ірпінській ЦМЛ та перенесеними операціями, сума витрат на лікування складає 17 802,00 грн., за проведення трьох операцій - 6 500,00 грн., крім цього внаслідок ДТП, механічні пошкодження отримав його мотоцикл «JIANSHE JS-125-6А» на суму 4 475,10 грн. та транспортування вказаного мотоцикла зі штраф майданчику (350 грн.), також під час ДТП були пошкодженні особисті речі потерпілого на загальну суму 2 640,00 грн., оскільки потерпілий самостійно не міг пересуватися, були понесені витрати на його транспортування (оплата пального) в розмірі 2 500,00 грн., а також послуги адвоката 2 500,00 грн., в загальному матеріальна шкода становить 36 267,00 грн., крім цього, від завданих тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 були порушені нормальні життєві зв'язки, через неможливість продовження активного громадського життя, страху залишитися у подальшому неповноцінною людиною, порушення звичайних стосунків з оточуючими людьми, неможливістю влаштуватися на роботу, завдану моральну шкоду ОСОБА_7 оцінює у 150 000,00 грн., звертає увагу, що суду для ознайомлення були надані оригінали фіскальних та товарних чеків, консультативні заключення, гарантійний талон, довідки-рахунку, фотографії, довідки, акт грошової оцінки та одяг, вважає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив надані докази та безпідставно відмовив в частині задоволення матеріального збитку.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок змінити та винести ухвалу, якою звільнити його від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, також просить вирок скасувати в частині задоволення позовних вимог потерпілого, в обґрунтуванні апеляції вказує, що розмір призначеної судом моральної шкоди є для нього надмірно великим, так судом не було враховано його пенсійний вік, та те, що він отримує незначний розмір пенсії, має на утриманні дружину-пенсіонерку, крім того вказує, що при позбавленні його права керування транспортними засобами на два роки судом не було взято до уваги, що він раніше правила дорожнього руху не порушував, має великий стаж керування транспортними засобами, наявний в нього автомобіль є останньою можливістю відвідувати рідних за межами м. Києва і лікувальні установи.
В апеляції захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 просить вирок скасувати, а кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрити, в обґрунтуванні апеляції вказує, що висновки викладені в вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, так посилаючись у вироку на покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , згідно яких асфальтобетонне покриття по ходу руху керованого ОСОБА_8 автомобілем, тобто по вул. Чехова перед перехрестям з вул. К.Маркса, було наявне безпосередньо перед перехрестям на відстані від 10м до 100м, однак суд першої інстанції, не зважаючи на значну розбіжність в показаннях зазначених осіб такі суперечності не усунув, яким чином зазначеними особами була встановлена ця відстань не встановив, їх показання іншими доказами не підтвердив і не перевірив, крім цього суд проігнорував факт невідповідності показань свідка ОСОБА_13 в частині довжини асфальтної ділянки вул. Чехова перед перехрестям з вул. К. Маркса по ходу руху керованого ОСОБА_8 автомобілем, відомостям, які відображені в протоколі огляду місця події від 27.08.2014 року та додатках до нього, разом з тим, в вироку суд послався на Будівельні норми і правила ДБН В.2.3-4-2000, які відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №345 від 03.12.2007 року, втратили чинність і станом на 27.08.2014 року не діяли, отже пріоритетність доріг по відношенню одна до одної визначаються виключно ПДР, тому визначення головної, а отже і другорядної дороги, не регламентувались п.16.11 ПДР, отже він не міг допустити їх порушення та вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, також судом безпідставно не прийнято до уваги надану фото таблицю із зображенням перехрестя вул.Чехова та вул.К.Маркса в м.Ірпінь, так як дорожня обстановка з 27.08.2014 року до даного часу не змінилась і фактично відповідає дорожній обстановці станом на 27.08.2014 року.
Тому, висновки суду щодо пріоритетності доріг на перехресті вул. Чехова та вул. К.Маркса в м.Ірпінь, так і регулювання дій ОСОБА_8 під час проїзду цього перехрестя вимогам п.16.11 ПДР та їх відповідність п.16.11 ПДР, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Також зазначає, що водій мотоцикла повинен був діяти у відповідності до п.16.12 ПДР і дати дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_8 , тому саме невідповідність дій потерпілого ОСОБА_7 вимогам п.16.12 ПДР, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого та його представника, які підтримали апеляційну скаргу представника потерпілого, думку прокурора, який просив судове рішення залишити без зміни, обвинуваченого, який підтримав свою апеляцію та заперечив апеляцію представника потерпілого і свого захисника, адвоката ОСОБА_9 , який підтримав апеляцію обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно, повно та об'єктивно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну юридичну оцінку.
Судом першої інстанції, відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, а тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_11 про те, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення - безпідставні та спростовуються наявними в матеріалах справи та дослідженими під час судового розгляду доказами, зокрема:
-показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , який під час розгляду справи судом першої інстанції визнав, що йому було відомо про те, що вул. К.Маркса в м.Ірпіні є головною дорогою та під час розгляду справи апеляційним судом повністю визнав свою вину та щиро розкаявся;
-показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні повідомив, що 27.08.2014 року він їхав на своєму мотоциклі у другій смузі руху по вул. К.Маркса в м.Ірпіні і на перехресті з вул. Чехова його збив автомобіль ВАЗ під керуванням ОСОБА_8 , який виїхав зліва, внаслідок чого його мотоциклу завдано пошкоджень, а він зазнав тілесних ушкоджень;
-показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні повідомила, що зранку 27.08.2014 року вони з її чоловіком ОСОБА_8 на їх автомобілі марки ВАЗ виїжджали з вул. Чехова ліворуч, на вул. К.Маркса в м.Ірпіні, ОСОБА_8 пропустив всі транспортні засоби і почав здійснювати поворот, коли на них налетів мотоцикл під керуванням потерпілого, який рухався з дуже великою швидкістю;
-показаннями свідка ОСОБА_15 , який повідомив, що 27.08.2014 року близько 11.00 год., він перебував в районі перехрестя вул. Чехова та вул. К.Маркса в м.Ірпіні, та бачив, як відбулось зіткнення автомобіля марки ВАЗ, що повертав ліворуч з вул. Чехова на вул. К.Маркса та мотоцикла, що рухався по вул. К.Маркса зі сторони м. Києва;
-показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні повідомив, що він працює слідчим в Ірпінському МВ ГУ МВС України в Київській області, в серпні 2014 року, під час його чергування, його було викликано на місце ДТП, що відбулось на перехресті вул. Чехова та вул. К.Маркса в м.Ірпіні, для складання протоколу огляду місця події, оглянувши місце події ДТП, він зрозумів, що вул. К.Маркса є головною дорогою, а вул. Чехова- другорядною, тому що там стояли знаки пріоритету, а вул. Чехова була заасфальтована лише в зоні прилягання до вул. К.Маркса довжиною приблизно 100 м.;
-показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні повідомив, що його викликали на місце ДТП, що відбулося на перехресті вул. Чехова та вул. К.Маркса в м. Ірпіні, для складання схеми наслідків ДТП до протоколу огляду місця події, прибувши куди він побачив, що відбулось зіткнення автомобіля марки ВАЗ, який повертав ліворуч з вул. Чехова на вул. К.Маркса та мотоцикла, що рухався зі сторони м. Києва по вул. К.Маркса, також він підтвердив, що знаків пріоритету на даному перехресті на той час не було, але вказував, що вул. Чехова на той час була з грунтовим покриттям, а заасфальтованою була лише перед вул. К. Маркса приблизно 10 м;
-протоколом огляду місяця події від 27.08.2014 року та схемою наслідків ДТП (т.1 а.с. 24-35), якими зафіксовано місце ДТП, розташування автомобіля марки «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_1 та мотоцикла «JIANSHE JS-125-6А», д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП на перехресті вул. Чехова та вул. К.Маркса в м. Ірпіні, механічні пошкодження, що зазнали транспортні засоби;
-актами огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 27.08.2014 року (т.1 а.с.38,39), якими зафіксовано механічні пошкодження, що зазнали транспортні засоби внаслідок ДТП;
-довідкою з травмпункту Ірпінської ЦМЛ від 27.08.2014 року №8465 (т.1 а.с.40), згідно якої потерпілого ОСОБА_7 було доставлено після ДТП із забійними рваними ранами правої гомілки та стопи з дефектом шкіри;
-свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.48-49), з якого вбачається, що автомобіль марки «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_1 належить обвинуваченому ОСОБА_8 ;
-свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.64-65), з якого вбачається, що мотоцикл «JIANSHE JS-125-6А» д.н.з. НОМЕР_2 належить потерпілому ОСОБА_7 ;
-протоколами проведення слідчого експерименту від 11.11.2014 року та 18.11.2014 року (т.1 а.с.86-88, 90-99), якими підтверджуються події вчинення ДТП, що відбулося 27.08.2014 року на перехресті вул. Чехова та вул. К.Маркса в м.Ірпіні;
-висновком авто - технічної експертизи від 09.12.14 №1096А (т.1 а.с.105-108), в якому зазначено, що водій автомобіля марки «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_1 під час вчинення зазначених вище ДТП повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 та п.10.1 ПДР України і в разі їх виконання мав технічну можливість попередити зіткнення з мотоциклом «JIANSHE JS-125-6А» д.н.з. НОМЕР_2 .;
-висновком судово-медичної експертизи від 24.11.2014 року №172/Е (т.1 а.с.112-114), згідно якого потерпілому ОСОБА_7 внаслідок ДТП було завдано тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Твердження захисника - адвоката ОСОБА_11 в апеляції про те, що вул. К.Маркса і вул. Чехова в м. Ірпіні на їх перехресті є рівнозначними є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.
Щодо неприйняття судом, як доказу, фототаблиці із зображенням перехрестя вул.Чехова та вул. К.Маркса в м.Ірпіні, то суд обґрунтовано дійшов до висновку про її безпідставність, оскільки будь-яких доказів того, що дорожня обстановка з 27.08.2014 року до часу розгляду справи не змінювалась, захисником або обвинуваченим надано не було.
Крім того, під час розгляду апеляційним судом кримінального провадження, обвинувачений заперечив апеляцію свого захисника-адвоката ОСОБА_11 та визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
За таких обставин апеляція захисника обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Доводи в апеляції обвинуваченого про безпідставне застосування до нього додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, на думку колегії судів, є необґрунтованими.
Так, суд при призначенні покарання, врахував всі обставини справи та призначив обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у відповідності з вимогами ст. 65 КК та положеннями загальної частини Кримінального кодексу України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має похилий вік.
Висновок суду про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілого моральної шкоди в сумі 50 000 грн. та відмову в задоволенні позовних вимог на відшкодування матеріальної шкоди відповідає вимогам закону, належним чином мотивований, з детальним викладенням обґрунтування такого рішення з яким погоджується і колегія суддів.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_7 під час розгляду справи судом першої інстанції, не було надано жодних достовірних доказів, які б підтверджували його позовні вимоги на відшкодування матеріальної шкоди завданої у зв'язку з вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_8 ,
Щодо посилань обвинуваченого ОСОБА_8 на те, що розмір присудженої до виплати на користь потерпілого моральної шкоди є для нього надмірно високим, то висновок суду першої інстанції при вирішенні суми стягнення, на думку колегії суддів, є обґрунтованим та належним чином вмотивований, відповідає вимогам закону, виходячи із засад розумності, справедливості та домірності.
Тому, з огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 06.08.2015 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Головуючий
Судді