26.11.2015 Єдиний унікальний № 371/1771/15-ц
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/ 1771 /15-ц
Провадження № 2/371 / 605 /15
26 листопада 2015 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Поліщука А.С.,
при секретарі Харченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, зареєстрованого 19 лютого 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ржищівського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 04, між нею та її чоловіком ОСОБА_2. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач обґрунтувала свої позовні вимоги тими обставинами, що сімейні стосунки не склалися через різні погляди на життя, шлюб та сім'ю. З листопада 2014 року із відповідачем шлюбних відносин не підтримують. Наміру зберігати сім'ю вона не має, а тому просила розірвати укладений шлюб.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву, в якій від позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відмовилася, решту вимог підтримала, просила розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом надсилання повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки до суду не повідомив.
Згідно з ст. 169 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи відповідача, не є перешкодою для розгляду справи.
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засідання встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19 лютого 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ОК № 104805, виданим 19 лютого 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ржищівського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 04.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії І-ОК № 288271, виданим повторно 15 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 12.
Між позивачем та відповідачем, внаслідок різних характерів, поглядів на життя виникають суперечки та сварки. Ці суперечки і сварки руйнують міжособистісні відносин, викликаючи не сприйняття один одного як члена сім'ї.
Розглядаючи спір про розірвання шлюбу, суд повинен виходити з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Сторони не мають наміру зберігати шлюб, у зв'язку із втратою взаємної любові та поваги, почуття сімейної єдності.
Судом встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин і звернення позивача до суду є те, що між сторонами фактично не існує сімейних стосунків. Сімейні відносини розладились через несумісність характерів та не готовність подружжя вести спільне життя. Між сторонами втрачено почуття любові та поваги одне до одного, сторони наміру примирятися не мають, шлюб сторін носить формальний характер.
Статтею 104 Сімейного кодексу України передбачено підстави припинення шлюбу, зокрема, припинення шлюбу шляхом розірвання.
Згідно з ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частиною 2 ст. 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Приймаючи до уваги відсутність згоди як позивача так і відповідача на примирення, проживання сторін окремо одна від одної, малолітня донька проживає з позивачем окремо від відповідача, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, суд вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач вказала, що після реєстрації розірвання шлюбу бажає залишити прізвище «Демченко».
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 487 гривень 20 копійок, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 74 від 09 жовтня 2015 року.
Вказані понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на її користь.
На підставі викладеного, ст. ст. 104, 105, 109-114 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57- 60, 64, 88, 174, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Розірвати шлюб між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Вітряк) ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3), зареєстрований 19 лютого 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ржищівського міського управління юстиції у Київській області під актовим записом № 04.
3.Після розірвання шлюбу залишити позивачеві прізвище «Демченко».
4.Шлюб припиняється у день набрання цим рішенням законної сили.
5.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 487 гривень 20 копійок понесених нею судових витрат.
6.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
7.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис ОСОБА_5
Суддя А.С. Поліщук