вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"09" листопада 2015 р. Справа № 370/1328/15-к
Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України поданого в рамках кримінального провадження № 42014110360000067 від 25.12.2014 року за яким обвинувачується :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, працюючий менеджером в оптовій торгівлі ТОВ «Індустріальні рішення» , раніше не судимий ,-
- у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ст. 407 ч.3 КК України ,-
Указом Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №1126-VII від 17.03.2014 року, відповідно до ст.ст. 106 ч.1п.п.1,17,20, 112 Конституції України та ст. ст. 4, 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 року оголошено проведення, зокрема, на території Київської області часткової мобілізації та постановлено здійснити призов військовозобов'язаних для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.
На виконання цього Указу Президента України та визначених завдань військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 24.03.2014 року з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 року підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, здійснено призов ОСОБА_4 на військову службу під час мобілізації та направлено для її проходження до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Згідно наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 № 62 від 25.03.2014 року (по стройовій частині) ОСОБА_4 у військовому званні молодшого лейтенанта зарахований до списків особового складу цієї частини, на всі види забезпечення та призначений на посаду заступника командира роти з гуманітарних питань, а згідно наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 374 від 01.07.2014 року (по особовому складу) ОСОБА_4 присвоєно військове звання лейтенанта.
Згідно ст. 24 ч. 1 п. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року з 24.03.2014 року ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, у зв'язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999 року, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-ХІУ від 24.03.1999 року, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
05.11.2014року ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог, а також вимог ст. 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999 року, самовільно залишити військову частину - польова пошта НОМЕР_1 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 того ж дня біля 08 год. 00 хв. самовільно без дозволу командування залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 та направився до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому ОСОБА_4 постійно перебував за місцем проживання у с. Червона Слобода Макарівського району Київської області та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину - польова пошта НОМЕР_1 або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Згідно наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 № 118 від 29.04.2015 року (по стройовій частині) ОСОБА_4 на підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 203 від 07.03.2015 року, відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 17/2015 від 14.01.2015 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 113-УІІІ від 15.01.2015 року, з 29.04.2015 року, тобто більше ніж через один місяць, звільнений з військової служби, виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 , являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на посаді заступника командира роти з гуманітарних питань у військовому званні лейтенанта, призваним згідно із Указом Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 1126-УІІ від 17.03.2014 року, 05.11.2014 року біля 08 год. 00 хв. діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999 року, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 року, самовільно без дозволу командування залишив вказану частину та направився до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де став проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину - польова пошта НОМЕР_1 або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, поки згідно наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 № 118 від 29.04.2015 року (по стройовій частині) на підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 203 від 07.03.2015 року, відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 17/2015 від 14.01.2015 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 113-УШ від 15.01.2015 року, з 29.04.2015 року, тобто більше ніж через один місяць звільнений з військової служби, виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив самовільне залишення військової частини тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ст.407 ч.3 КК України.
У підготовчому судовому засіданні , яке відбулось 09.11.2015 року Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні рішення» просив суд розглянути письмове клопотання, яке було подане ним через канцелярію Макарівського районного суду 06.11.2015 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , обвинуваченого за ст. 407, ч.3 КК України на підставі статті 47 КК України з передачею останнього на поруки колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні рішення» . Своє клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор під час підготовчого судового засідання про задоволення клопотання Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні рішення», про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , обвинуваченого за ст. 407, ч.3 КК України на підставі статті 47 КК України з передачею останнього на поруки колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні рішення» заперечив, просив суд звернути увагу на те, що ОСОБА_4 вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби, тобто військовий злочин.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 42014110360000067 від 25.12.2014 року та матеріали подані до клопотання , суд приходить до висновку, що заявлене клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів та щиро покаялась, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу,не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності « №12 від 23.12.2005 року особу можна звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки (ст. 47 КК Ураїни) за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК
можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом
загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених вище обставин, а також оформленого клопотання суд вправі (але не зобов'язаний ) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Відмова у задоволенні клопотання має бути вмотивованою.
Як встановлено з поданих матеріалів клопотання Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні рішення» трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні рішення» в особі директора ТОВ ОСОБА_5 про передачу на поруки датоване 0611.2015 року , де обвинувачений працює на посаді менеджера в оптовій торгівлі, а також протокол загальних зборів трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні рішення» від 03.06.2015 року , порука, Накази про прийняття на роботу від 01.11.2013 року, 02.06.2015 року та наказ про припинення трудового договору від 31 березня 2014 року.
Як було встановлено з матеріалів досудового розслідування та підтверджено обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у підготовчому судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому злочині, раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно.
Відповідно до статті 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин , передбачений статтею 407 ч.3 КК України, що є злочин середньої тяжкості.
Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: особа вчинила злочин вперше ; діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; особа яка вчинила злочин щиро покаялась; колектив підприємства , установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи та особа , яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за даною нереабілітуючою підставою.
Судом достовірно встановлено дотримання усіх вищевказаних умов. Що стосується заперечень прокурора щодо звільнення від відповідальності ОСОБА_4 , який вчинив військовий злочин, то за вимогами статі 47 КК України такому звільнення не може підлягати особа за вчинення корупційного злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47 КК України, ст. ст. 128 , 284 ч.2 , 286 ч.4 , 372 КПК України, п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності « №12 від 23.12.2005 року , суд ,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого менеджером в оптовій торгівлі ТОВ «Індустріальні рішення» , раніше не судимого - звільнити від кримінальної відповідальності в зв'язку з передачею на поруки , а кримінальне провадження закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано .
Відповідно до ч.2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з часу її проголошення.
Суддя ОСОБА_1