Справа № 357/11065/14-к
1-кп/357/665/14
26.08.2014 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальну справу з обвинувальним актом за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України уродженця с. Сніжки, Ставищенського району, Київської області, з середньою спеціальною освітою, на час ухвалення вироку не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)13.01.1995 - Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 117, ч. 4 ст. 117 КК України 1960 року - до 12 років позбавлення волі;
2)26.11.1996 року - Бориспільським районним судом Київської області за ст.. 17 і ч. 1 ст. 183, ст. 43 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 12 років 6 місяців;
3)28.03.2007 року - Білоцерківським міськрайонний судом Київської області за ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України до 8 років позбавлення волі. Звільнився умовно-достроково 06.02.2013 року з невідбутим строком 1 рік 10 міс. 5 дні;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,
23.06.2014, приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, впевнившись у тому, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, через відчинену хвіртку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку двох бувших у використанні металевих билець від ліжка «Княжа», які знаходились на території домоволодіння потерпілого ОСОБА_5 та які матеріальної цінності для останнього не становлять. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, виходячи з подвір'я домоволодіння ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вчинив крадіжку належної потерпілому ОСОБА_5 металевої хвіртки вартістю 210 грн., через яку здійснюється вхід до подвір'я вищевказаного будинку, від'єднавши вказану хвіртку від металевого стовпа огорожі, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, 23.06.2014 року приблизно о 23 год. 40 хв. ОСОБА_4 знаходячись біля подвір'я будинку АДРЕСА_3 , де проживає потерпілий ОСОБА_6 , повторно, з умислом на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переконавшись, що його дії залишаються не поміченими сторонніми особами, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно від оточуючих вчинив крадіжку металевої хвіртки, вартістю 238 грн., через яку здійснювався прохід на територію домоволодіння ОСОБА_6 , від'єднавши вказану хвіртку від металевого стовпа огорожі, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор, потерпілі не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що, 23.06.2014 року він підвозив людину в с. Сорокотяги, Білоцерківського району. Після того як висадив пасажира і повертався помітив у одному з дворів бильця від ліжок, які забрав, а потім зняв хвіртку. Після цього помітив ще одну хвіртку в іншому домогосподарстві, яку теж зняв. Викрадені речі здав на металобрухт, за що отримав 250 грн., які витратив на продукти харчування. Щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів доведена повністю та його дії слід кваліфікувати:
за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що є злочинами середньої тяжкості, наслідки які настали від вчинення злочину у вигляді матеріальної шкоди, особу обвинуваченого, який до початку кримінального провадження працював водієм Автобусного парку №1, неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується даними вимоги про судимість та копіями вироків.
З огляду на вищевказані обставини поведінку засудженого після вчинення кримінальних правопорушень, який на час розгляду справи вжив заходів до відшкодування завданої злочином шкоди, суд визнає вказані в обвинувальному акті обставини, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів .
Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_4 йому необхідно і достатньо призначити покарання в межах передбачених санкціями ч. 1 та 2 ст. 185 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 124, 127, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст.185 КК України, і призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком 6 місяців
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання 1 рік 10 міс. 5 днів за попереднім вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 28.03.2007 року остаточно до відбуття ОСОБА_4 визначити покарання - 2 роки позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 26.08.2014 року.
Речові докази у справі: два металевих бильця та металеву хвіртку синього кольору залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Металеву хвіртку зеленого кольору залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Судові витрати по справі відсутні.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_1