Справа: № 826/16131/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
18 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівКлючковича В.Ю.,
Собківа Я.М.,
При секретаріВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року у справі за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення заборгованості, -
Смілянська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Черкаській області пред'явила позов до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», в якій просить стягнути з останнього податковий борг у сумі 1 899,75 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Брокбізнесбанк» зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві 07.10.1991 р., та знаходиться на обліку у Смілянській ОДПІ з 20.11.1998 як платник податку, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Загальна сума податкового боргу виникла: з орендної плати за землю у сумі 1 428,39 грн., яка складається з самостійно задекларованої та несплаченої відповідачем суми орендної плати у розмірі 670,87 грн. за 2014 рік та 737,52 грн. за 2015 рік; з податку на нерухоме майно у сумі 471,36 грн. відповідно до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2015 за 2015 рік, де річна сума податку на нерухоме майно складає 942,73 грн. відповідачем не сплачено податок на нерухоме майно за І-ІІ квартали 2015 року на загальну суму 471,36 грн.
Підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному позивачем розмірі, а також дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджуються: копією облікової картки відповідача; копіями податкових декларацій № 9016796497 від 19.02.2014, № 9008349094 від 17.02.2015, № 9018993966 від 19.02.2015; копією корінця податкової вимоги "Ю" від 26.11.2014 № 1054-25 з доказами про вручення.
У зв'язку із несплатою податкової заборгованості відповідачем, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні подання.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 20.1.34. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 №107 ПАТ «Брокбізнесбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 №9 розпочато процедуру виведення ПАТ «Брокбізнесбанк» з ринку та запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014, призначено уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Брокбізнесбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного О.В.
Постановою Правління Національного банку України від 10.06.2014 №339 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Брокбізнесбанк".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 №45 розпочато ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.2014.
Відповідно до п.1.3 Податкового кодексу, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Відповідно до п.1 частини п'ятої ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (надалі по тексту - Закон № 4452-VI), під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Згідно з частиною третьою ст. 46 Закону № 4452-VI, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Відповідно до частини першої ст. 49 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 Закону № 4452-VI. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Згідно з частиною другою ст.45 Закону №4452-VI Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відомості про ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» опубліковано 14 червня 2014 року у газеті «Голос України» №113 та «Урядовий кур'єр» № 106, однак позивачем у визначений частиною першою ст. 49 Закону №4452-VI строк, відповідні кредиторські вимоги до нього не заявлено.
Між тим, згідно ч. 4, 8 ст. 49 Закону № 4452-VI будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Таким чином, питання стягнення з відповідача заборгованості може бути вирішене лише шляхом розгляду заяви про включення до реєстру кредиторів.
У будь-який інший спосіб вказані кошти під час ліквідаційної процедури не можуть бути стягнені.
У випадку невизнання уповноваженою особою Фонду вимог позивача та невключення їх до реєстру кредиторів, відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому порядку.
Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним нормативно-правовим актом з питань погашення податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми цього Закону, визначено відповідну процедуру пред'явлення, розгляду та вирішення вимог, які ставить в даній справі податковий орган.
Оскільки встановлена вказаним Законом процедура не передбачає звернення податкового органу до суду за стягненням податкової заборгованості, а визначає загальний порядок заявлення кредиторських вимог до уповноваженої на ліквідацію банку особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивачем невірно обрано спосіб захисту інтересів, що виключає можливість задоволення даного позову.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 183-2, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.