Справа: № 810/1551/15 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
19 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Козлової І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2015 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «Ранголі» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006162210 від 29.10.2014, № 0006172210 від 29.10.2014 та № 000618221029.10.2014.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2015 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що факт надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Ранголі» товарів з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргіпол» не підтверджено позивачем документально, зважаючи на те, що наявні у позивача первинні документи не містять відомостей, необхідних для надання їм юридичної сили та доказовості, суд першої інстанції вважає обгрунтованими висновки контролюючого органу про неправомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» податкового кредиту за травень 2014 року на загальну суму 1998999, 68 грн та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за І півріччя 2014 року на загальну суму 9994998, 40 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Ранголі» (ідентифікаційний код 35866777, місцезнаходження: 08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Центральна, буд. 21, офіс 10) зареєстроване в якості юридичної особи 09.04.2008 та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з оптовою торгівлею фармацевтичними товарами (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 89).
Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.
У жовтні 2014 року посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014.
За результатами перевірки складено акт № 505/22-10/35866777 від 10.10.2014 (а.с. 12-29 т. 1), в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» під час декларування податкових зобов'язань за господарськими операціями з придбання у його контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» товарів не дотримано вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за І півріччя 2014 року на загальну суму 9994998, 40 грн та завищення податкового кредиту за травень 2014 року на загальну суму 1 998 999, 68 грн.
При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов'язань за звітний період контролюючим органом здійснено аналіз інформації, що наведена у податковій декларації позивача з податку на додану вартість, інформаційних базах Міністерства доходів і зборів України та первинних документах, що подані позивачем, а саме: договорах, видаткових і податкових накладних, договору на оренду приміщення, договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та платіжних доручень.
За результатами аналізу поданих позивачем первинних документів бухгалтерського і податкового обліку контролюючий орган дійшов висновку про те, що обставини, які свідчать про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» товарів та наявність зв'язку їх отримання із господарською діяльністю підприємства, відомостями, що викладені у вказаних документах, не підтверджено, оскільки позивачем до перевірки не надано належних доказів на підтвердження факту транспортування та зберігання товарно-матеріальних цінностей у їх хронологічній відповідності до часу здійснення правочинів, а також подальшої реалізації придбаних товарів.
Посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області у ході контролюючого заходу також прийнято до уваги відомості, викладені в акті Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 58/22-12/38455844 від 07.08.2014, про господарську діяльність контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» та характер його взаємовідносин з позивачем.
Зокрема, контролюючий орган зважав на податкову інформацію, отриману відносно наведеної юридичної особи, стосовно відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» власної чи орендованої землі для вирощування у 2013 році сільськогосподарської продукції, що у свою чергу унеможливлює її продаж у травні 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Ранголі», а також неподання контрагентом позивача під час контролюючого заходу документів, що свідчать про транспортування товарно-матеріальних цінностей (товарно - транспортних накладних).
Під час аналізу первинних документів податкового і фінансово-господарського обліку, які надані позивачем на підтвердження факту здійснення ним господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол», контролюючим органом встановлено невідповідність даних, зазначених сторонами правочинів у договорах поставки № 20/05/2014 від 20.05.2014 та № 25/05/2014 від 25.05.2014, відомостям, наведеним у видаткових та податкових накладних, складених на їх виконання.
Відповідно до умов наведених вище договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранголі» прийняло на себе зобов'язання поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агріпол» товар - сою та кукурудзу, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріпол» зобов'язалось прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.
Натомість, у видаткових та податкових накладних, складених на виконання договорів поставки № 20/05/2014 від 20.05.2014 та № 25/05/2014 від 25.05.2014, постачальником товарів зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріпол», а одержувачем (покупцем) товарів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранголі».
На підставі наведених відомостей, відповідач дійшов висновку про те, що договори, фінансово-господарські документи та податкову звітність складено сторонами правочинів без фактичного здійснення господарських операцій, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Внаслідок допущення позивачем вказаного правопорушення під час визначення ним об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від'ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відповідач дійшов висновку про невідповідність (завищення) від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2014 року у розмірі 4909, 00 грн, заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2014 року у розмірі 1994090, 00 грн та податку на прибуток підприємств за І півріччя 2014 року на суму 1799100, 00 грн.
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006162210 від 29.10.2014 (а.с. 30 т. 1), № 0006172210 від 29.10.2014 (а.с. 31 т. 1) та № 0006182210 від 29.10.2014 (а.с. 32 т. 1), якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на прибуток підприємств у розмірі 2698650, 00 грн, з яких: 1799100, 00 грн - за основним платежем, 899550, 00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на додану вартість у розмірі 2991135, 00 грн, з яких: 1994090, 00 грн - за основним платежем, 997045, 00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 4909, 00 грн.
Отримавши наведене вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Київській області та до Державної фіскальної служби України.
Скарги позивача рішеннями Головного управління ДФС у Київській області № 260/10/10-36-10-01-04 від 29.01.2015 та Державної фіскальної служби України № 6331/6/99-99-10-01-04-25 від 26.03.2015 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0006162210 від 29.10.2014, № 0006172210 від 29.10.2014 та № 0006182210 від 29.10.2014 - без змін.
За поясненнями представника позивача, у травні 2014 року позивачем придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» сільськогосподарську продукцію - сою та кукурудзу на підставі договорів поставки № 20/05/2014 від 20.05.2014 та № 25/05/2014 від 25.05.2014.
У серпні 2014 року (після документального оформлення операцій з постачання сої та кукурудзи, на реальності яких наполягає позивач) у договорах поставки № 20/05/2014 від 20.05.2014 та № 25/05/2014 від 25.05.2014, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол», виявлено помилки, що полягають у неправильному визначенні: процесуального статусу суб'єктів наведених правочинів, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранголі» визначено постачальником товару, в той час як за змістом вчинених господарських операцій воно було покупцем, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріпол» - покупцем товарно-матеріальних цінностей, в той час як наведена юридична особа є постачальником товарів; дати укладення наведених правочинів (зазначено 20.05.2014 та 25.05.2014 замість, відповідно, 20.04.2014 та 25.04.2014).
У зв'язку з наведеними вище обставинами, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» на адресу контрагента направлено лист від 01.08.2014, яким запропоновано анулювати укладені договори, та укласти нові, проекти які (№ 20/05/2014 від 20.05.2014 та № 25/05/2014 від 25.05.2014) приєднано до листа (т. 1 а.с. 49).
Вказану оферту 03.08.2014 акцептовано Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол» без заперечень (т. 1 а.с. 48).
До позовної заяви представником позивача приєднано копії договорів за № 20/05/2014 та № 25/05/2014, датованих, відповідно, 20.04.2014 та 25.04.2014 (т. 1 а.с. 33-35, 36-38), згідно з умовами яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар (сою та кукурудзу), за ціною, якістю та в обсягах, визначеними умовами договорів, а позивач зобов'язався прийняти вказані товари та оплатити їх вартість.
Умовами наведених вище правочинів передбачено, що товар відвантажується покупцю партіями, та супроводжується складанням наступних документів: рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, видаткових і податкових накладних та документів, що підтверджують якість товару.
Розрахунки між вказаними суб'єктами господарювання відповідно до пункту 3.3 договорів здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол», а датою поставки відповідних товарів (за умовами, викладеними у пункті 3.4 договорів) визначено дату підписання представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі» товарно-транспортної або видаткової накладної.
Перехід права власності на товар відбувається в момент отримання довіреності та підписання належним чином оформленої видаткової накладної (пункт 5.1 договорів).
Крім того, сторонами правочинів узгоджено, що поставка партій товару відбувається на складі постачальника, що розташований за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Облітки, вул. Центральна, 1, за умови надання покупцем доручення на отримання товару.
Представником позивача зазначено, що прийняття позивачем вказаного товару у його контрагента проводилось шляхом підписання видаткових накладних № АП-000000014 від 28.05.2014 на загальну суму 3143998, 08 грн, у тому числі ПДВ - 523999, 68 грн (т. 1 а.с. 50), № АП-000000015 від 29.05.2014 на загальну суму 3 274 998, 00 грн, у тому числі ПДВ - 545833, 00 грн (т. 1 а.с. 51), № АП-000000016 30.05.2014 на загальну суму 3274998, 00 грн, у тому числі ПДВ - 545833, 00 грн (т. 1 а.с. 52), № АП-000000017 від 30.05.2014 на загальну суму 1150002, 00 грн, у тому числі ПДВ - 191 667, 00 грн (т. 1 а.с. 53) та № АП-000000018 від 31.05.2014 на загальну суму 1150002, 00 грн, у тому числі ПДВ - 191 667, 00 грн (т. 1 а.с. 54).
З даних акта перевірки вбачається, що у період з 28.05.2014 по 31.05.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол» виписано податкові накладні № 1 від 28.05.2014 на загальну суму 3143998, 08 грн, у тому числі ПДВ - 523999, 68 грн, № 2 від 29.05.2014 на загальну суму 3 274 998, 00 грн, у тому числі ПДВ - 545833, 00 грн, № 3 від 30.05.2014 на загальну суму 3274998, 00 грн, у тому числі ПДВ - 545 833, 00 грн, № 4 від 30.05.2014 на загальну суму 1150002,00 грн, у тому числі ПДВ - 191 667, 00 грн, та № 5 від 31.05.2014 на загальну суму 1150002, 00 грн, у тому числі ПДВ - 191667 грн (належним чином засвідчені копії податкових накладних представником позивача під час судового розгляду справи ані в суді першої інстанці, ані в суді апеляційної інстанції не надавались).
За поясненнями представника позивача, часткову оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» товари у загальному розмірі 603000, 00 грн здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб'єкта господарювання.
На момент проведення контролюючого заходу кредиторська заборгованість позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол» складала 11 390 994, 08 грн.
Витрати у загальному розмірі 9 994 998, 40 грн та податок на додану вартість у сумі 1998999, 68 грн включені позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за І півріччя 2014 рік та до податкового кредиту за травень 2014 року.
Податковим органом зазначено, що з наданих до перевірки документів на підтвердження транспортування та зберігання придбаних позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» товарів контролюючим органом встановлено відсутність зв'язку між ними, а також неспроможність здійснення таких операцій з точки зору місця та часу.
Контролюючим органом також підкреслено те, що первинних фінансово-господарських документів, які підтверджують виконання правочинів та зв'язок між фактом придбання позивачем товарів із його господарською діяльністю, а також доказів складського обліку, реалізації (використання) отриманих від його контрагента товарно-матеріальних цінностей та оплати їх вартості під час контролюючого заходу позивачем не подано.
Під час контролюючого заходу позивачем не надано територіальному органу доходів і зборів договорів № 20/05/2014 від 20.04.2014 та № 25/05/2014 від 25.04.2014, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол», та документальних свідоцтв, які в силу положень наведених правочинів є обов'язковими до складання.
Надані позивачем під час перевірки договори поставки № 20/05/2014 від 20.05.2014 № 25/05/2014 від 25.05.2014, укладені ним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол», свідчать про невідповідність даних, зазначених у них сторонами правочинів, відомостям, наведеним у первинних фінансово-господарських документах (видаткових накладних, податкових накладних тощо), складених на їх виконання (невірне визначення процесуального статусу суб'єктів наведених правочинів та дати їх укладення).
Ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що свідчать про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» матеріальних цінностей, їх обліку на складі, подальшого зберігання, обробки та реалізації у ході перевірки позивачем не надавались, належних та допустимих причин неможливості подання таких документів педставником апелянта у судових засіданнях не наведено.
Проте, зміст поданих позивачем до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області у ході контролюючого заходу первинних документів не дозволяє встановити факт реальності господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол».
Позивачем не надано контролюючому органу договорів № 20/05/2014 від 20.04.2014 та № 25/05/2014 від 25.04.2014, укладених ним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол», та документів, які в силу положень наведених правочинів є обов'язковими до складання.
Жодних доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранголі» скористалось правом на подання цих документів до прийняття відповідачем рішення, у тому числі на стадії подання заперечень до акта перевірки, позивачем не наведено.
Колегія суддів не бере до уваги посилання представника апелянта на договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 05/05 від 05.05.2014 (т. 1 а.с. 39-42), укладений позивачем з Колективним підприємством «Фірма «Логос-Крим», як на доказ транспортування придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» товарів, оскільки відомості, що містяться у поданих суду копіях товарно-транспортних накладних, складених на виконання умов вказаного договору, є відмінними від даних, що зазначені у складених та підписаних між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол» видаткових накладних та довіреностях на отримання придбаної позивачем сільськогосподарської продукції, а отже не утворюють підстав вважати, що об'єктом транспортування був саме той товар, що раніше придбавався позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол».
Умовами вказаного договору передбачено, що перевезення вантажу здійснюється лише на підставі замовлення на перевезення, яке, відповідно до підпункту 3.1.1 наведеного правочину, є невід'ємною частиною договору, та повинно містити відомості про пункти відправлення та призначення вантажу, дати та час прибуття до них, назву, вагу, об'єм та характеристику вантажу, вартість перевезення та відомості про контактних осіб та засоби зв'язку з ними.
Порядок оформлення вантажу до перевезення визначено пунктом 2.3 договору, яким в якості підстави для отримання вантажу передбачено складання подорожнього листа та товарно-транспортної накладної, примірник якої повинен зберігатись у пункті його отримання.
Розрахунки між вказаними суб'єктами господарювання відповідно до пункту 5.1. договору № 05/05 від 05.05.2014 здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Колективного підприємства «Фірма «Логос-Крим» протягом десяти банківських днів з моменту отримання від перевізника рахунку-фактури, якщо в замовленні на перевезення не вказані інші умови оплати.
Особливою умовою цього договору, що відображена у підпункті 3.1.7, є забезпечення вантажного транспорту паливно-мастильними матеріалами за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі».
Сторонами договору також узгоджено, що будь-які зміни та доповнення до правочину, а також тексти його додаткових угод є дійсними лише у випадку їх оформлення у письмовій формі та за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін (пункт 9.4 договору від 05.05.2014 № 05/05).
Позивачем не надано документальних свідоцтв, які в силу наведеного вище правочину є обов'язковими до складання, зокрема, замовлень на перевезення, подорожніх листів, рахунків - фактур тощо.
Згідно товарно-транспортних накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, пунктом розвантаження сільськогосподарської продукції, перевезення якої здійснювалось КП»Фірма «Логос-Крим» у період з 05.05.2014 по 31.05.2014, є: м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км.
Водночас, договір оренди складів за № 02/06, на який як на доказ зберігання придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» товарів посилається представник позивача, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» з Колективним підприємством «Фірма «Логос-Крим» 02.06.2014, тобто майже через місяць після складання першої товарно-транспортної накладної (05.05.2014).
Жодних доказів наявності у позивача на праві власності (користування) нерухомого майна за наведеною вище адресою, які б підтверджували можливість зберігання підприємством придбаної у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» у період з 05.05.2014 по 31.05.2014 продукції, позивачем не надано.
Тобто, в матеріалах справи, відсутні належні документальні свідоцтва на підтвердження обставин, що свідчать про транспортування та зберігання товарно-матеріальних цінностей у їх хронологічній відповідності до часу здійснення правочинів.
Судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги такі документи як: рахунок-фактура № СФ-0000058 від 05.05.2014 (т. 1 а.с. 104), акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002, № ОУ-0000003 від 30.05.2014 (т. 1 а.с. 105-106) та заправочну відомість на дизельне паливо (т.1 а.с. 120-121), які складені за результатом виконання договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 05/05 від 05.05.2014, які, на думку представника позивача, також свідчать про транспортування отриманих позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпол» товарів, оскільки наведені документи не дають змоги встановити реальні витрати підприємства на забезпечення перевізника паливно-мастильними матеріалами та їх відображення в обліку позивача, а також не відповідають умовам укладеного договору перевезення вантажів № 05/05 від 05.05.2014 щодо дотримання зобов'язання з оплати послуг у визначені строки та виключно у грошовій безготівковій формі.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до інформації з відкритих джерел (мережа Інтернет), найкоротша відстань автошляхами між пунктами завантаження та розвантаження товарів, що вказана у товарно-транспортних накладних (с. Облітки Житомирської області та м. Сімферополь Автономної республіки Крим) складає 980 кілометрів, а середні витрати дизельного палива для напівпричепів автомобілів КамАЗ - 35 літрів на 100 кілометрів. Таким чином, кількість дизельного палива, яка зазначена у заправочній відомості, є недостатньою для здійснення вантажного перевезення по вказаному маршруту, а інших документів про витрати та списання пального позивачем не надано.
Окрім самої господарської операції по придбанню товарів (робіт, послуг) є суміжні облікові операції, які також мають відповідне документальне відображення. Обліку паливно-мастильних матеріалів в матеріалах справи немає, в судових засіданнях 15.10.2015 та 29.10.2015 представником апелянта таких документів не надано. Також, представник апелянта у судових засіданнях не зміг пояснити наявність чи відсутність підтверджуючих документів.
З наданих товарно-транспортних накладних також вбачається, що вантажовідправником, який здійснив навантаження сільськогосподарської продукції за адресою: с. Облітки Радомишльського району Житомирської області, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранголі».
Однак, відповідно до визначень термінів, які використовуються під час організації та здійснення автомобільних перевезень (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997), вантажовідправником є будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення - тобто особа, яка на законних підставах має право на розпорядження майном, що передається до перевезення.
Відповідно до умов укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол» договорів, перехід права власності на товар відбувається в момент отримання довіреності та підписання належним чином оформленої видаткової накладної.
Позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б дали змогу встановити, що переданий у період з 05.05.2014 по 31.05.2014 до перевезення товар є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі», або останнє наділене правом на відправлення вантажу за дорученням іншого суб'єкта господарювання, який розпоряджається ним на законних підставах.
Будь - яких документальних свідоцтв на підтвердження зв'язку між фактом придбання позивачем товарів із його господарською діяльністю, як і доказів зберігання, обробки і реалізації (використання) отриманих позивачем товарно - матеріальних цінностей, документального підтвердження транспортування товару на склад позивача та оплати його вартості, ппозивачем суду не надано.
Окрім того, видами діяльності позивача за КВЕД, що самостійно визначені ним під час державної реєстрації юридичної особи є: оптова торгівля фармацевтичними товарами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля хімічними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Водночас, оптова торгівля сільськогосподарською сировиною та живими тваринами є окремим видом економічної діяльності та не входить до жодного з видів наведеного вище переліку.
Тобто, досліджені колегією суддів первинні документи фінансового та податкового обліку позивача, свідчать у своїй сукупності про оформлення документів та декларування операцій з непритаманним для підприємства видом діяльності.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що обставини, які встановлені постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2015 в адміністративній справі № 806/4710/14, підтверджують дотримання контрагентом позивача вимог податкового законодавства та не повинні доказуватися при розгляді даної справи, оскільки мають преюдиційне значення для її вирішення, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що враховуючи, що схема, за якою побудовані взаємовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол», позбавлена розумної економічної мети, досліджені під час судового розгляду документи у своїй сукупності не утворюють підстав вважати, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранголі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріпол» протягом травня 2014 року існували господарські відносини з постачання на адресу позивача сої та кукурудзи в обсягах, що зазначені у складених сторонами документах.
За наведених обставин, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Викладені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2015 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 24.11.2015.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
.
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.