Справа: № 756/10735/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
11 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Ключковича В.Ю., Петрика І.Й.,
за участю секретаря: Присяжної Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 26 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м.Києва із адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, в якому просив визнати протиправним і скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 329871 від 14.06.2015 року, складений інспектором ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Чумаком Юрієм Леонідовичем.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 26 серпня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Згідно із п.4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено процесуальний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та не надано ним доказів пропуску вказаного строку з поважних причин.
Колегія суддів знаходить помилковим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до зазначених норм суд у випадку виявлення пропущення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду лише за умови відсутності підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними.
При цьому, в силу положень частини третьої статті 99 КАС України початок строку звернення до адміністративного суду визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При визначенні початку перебігу цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність. Також, під час визначення початку перебігу строку необхідно встановити, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше. Якщо мала, тоді для відліку строку на звернення береться до уваги саме цей момент.
Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що предметом спірних правовідносин є встановлення законності протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 329871 від 14.06.2015 року, складеного інспектором ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Чумаком Юрієм Леонідовичем.
Відповідно до статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В своєму позові позивач наголошує на тому, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів він фактично дізнався 14 серпня 2015 року, тобто з моменту ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 329871 від 14.06.2015 року, наслідком чого стало його звернення з позовною заявою, яка надійшла до суду першої інстанції 21.08.2015р.
Водночас, залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про недотримання позивачем вимог статті 289 КУпАП, якою встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналізуючи вищенаведену норму чинного законодавства колегія суддів зауважує на тому, що положення статті 289 КУпАП стосується виключно правовідносин, що виникають у разі оскарження особою постанови у справі про адміністративне правопорушення, що жодним чином не стосується спору у даній справі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем не ставилися вимоги щодо оскарження дій посадових осіб відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, а тому підстав для застосування положень статті 289 КУпАП колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно із частиною 4 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Зважаючи на обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.
Отже, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направлення справи для продовження розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 199, 204, 205, 206, ч.2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 26 серпня 2015 року - скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик
Повний текст ухвали виготовлено - 17.11.15р.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Ключкович В.Ю.
Петрик І.Й.