Справа № 1-164/2009 року
15 червня 2009 року Ковельський міськрайонний суд
Волинської області
під головуванням судді Восковської О.А.
за участю секретаря Канашкової О.М.
з участю прокурора Волинець С.В.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
законних представників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
підсудного ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Ковель кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця і громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше
не судимого,-
за ч.1 ст.296 КК України, суд,
21 березня 2009 року близько 20 години в селі Ситовичі Ковельського району ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарними правилами поведінки, проявляючи особливу зухвалість, безпричинно, в приміщенні будинку культури умисно наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_1, та продовжуючи свої хуліганські дії в даному приміщенні будинку культури безпричинно, ігноруючи елементарними правилами поведінки умисно наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_2 Після цього відразу вийшовши за ОСОБА_2 на подвір'я будинку культури і продовжуючи свої протиправні дії, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, умисно наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_2, чим спричинив йому фізичний біль.
Після цього ОСОБА_5 повернувся в приміщення будинку культури с.Ситовичі, де продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи елементарними правилами поведінки, моральності та доброприйстойності, проявляючи особливу зухвалість, умисно, безпричинно наніс удар по обличчю ОСОБА_1 Після отримання удару ОСОБА_1 вибіг на подвір'я будинку культури, однак ОСОБА_5 наздогнав його, та продовжуючи свої хуліганські дії і з особливою нахабністю, грубістю та брутальністю, прагнучи протиставити себе суспільству, виявивши грубу силу та п'яну хвацькість, безпричинно, умисно знову наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_1, в результаті чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в вигляді синців верхньої повіки лівого ока, обох повік правого ока, слизової верхньої губи, правої щоки, які утворились від дії тупих предметів і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого йому діяння визнав повністю, розкаюється у вчиненому та просить звільнити його від кримінальної відповідальності в зв'язку із примиренням із потерпілими, про що подав суду письмову заяву.
Потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та їх законні представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також подали суду письмову заяву в якій просять закрити провадження по даній кримінальній справі в зв'язку з примиренням із підсудним ОСОБА_5 Вказали, що будь-яких претензій до останнього вони не мають.
Прокурор не заперечує проти задоволення заявлених клопотань та вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закрити провадження по кримінальній справі.
Суд, заслухавши заявлені підсудним, потерпілими та їх законними представниками клопотання, вислухавши думку прокурора, яка не заперечує проти задоволення таких клопотань, приходить до висновку, що заявленні клопотання підлягають до задоволення, а справа до закриття провадженням в зв'язку з примиренням підсудного з потерпілими.
Так, відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну нею шкоду.
Як вбачається з вимоги ВІТ при УМВС України у Волинській області від 25.03.2009 р. № 23/905, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався (а.с. 64).
Крім того, ОСОБА_5 виключно позитивно характеризується за місцем проходження військової служби (а.с. 66) та по місцю проживання (а.с. 67).
Відповідно до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст.296 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, при цьому, дії ОСОБА_5 були вірно кваліфіковані органами досудового слідства.
Як вбачається з показів потерпілих та їх законних представників, будь-яких претензій до підсудного вони не мають.
Таким чином, ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням з потерпілими.
Відповідно до ст.71 КПК України, провадження у кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку з примиренням підсудного з потерпілим, а згідно ст.8 КПК України, за наявності підстав, зазначених у ст.46 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд в судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Статтею 248 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених, в тому числі статтею 71 КПК, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи та вирішує питання про речові докази.
Таким чином, обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 71,8, 248 КПК України, ст. 46 КК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.296 КК України на підставі ст.46 КК України,- в зв'язку із примиренням підсудного з потерпілими.
Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання - скасувати.
Провадження по даній кримінальній справі - закрити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом семи діб з моменту її проголошення.
Головуюча: О.А. Восковська