Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 77-44-62
про повернення позовної заяви
"25" листопада 2015 р. № 927/1429/15
Суддя Iвченко С.М., розглянувши матеріали позовної заяви № 1041 від 18.11.15,яку подав
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Ніжинський механічний завод", код ЄДРПОУ 14312565, вул. Б.Хмельницького 37,м. Ніжин, Чернігівська область,16600
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1,16600
Предмет спору: про стягнення 35922 грн.
У позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми, не зазначено повного найменування відповідача, його поштової адреси, а саме:
У вступній частині позовної заяви позивач зазначив відповідачем Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, однак у прохальній частині позовної заяви просить борг стягнути з ОСОБА_2, не зазначаючи її статусу фізичної особи-підприємця та причин стягнення саме з фізичної особи , а не з фізичної особи-підприємця .
Всупереч вимогам пунктів 2 та 2-1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивачем у позовній заяві відносно відповідача не зазначено місця проживання та реєстраційного номеру облікової картки фізичної особи - платника податків, документів, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця, що суттєво ускладнює ідентифікацію відповідача та визначення його як суб"єкта підприємницької діяльності, що впливає на визначення підвідомчості розгляду спору господарським судом чи судом загальної юрисдикції.
Позивачем не обґрунтовано зазначення відносно відповідача адреси :АДРЕСА_2 ( це адреса місця проживання ОСОБА_2 чи її поштова адреса, або місце здійснення підприємницької діяльності) з огляду на те, що згідно доданих до позовних матеріалів, дві претензії (№1197 від 26.11.14р. та № 491 від 23.06.15р.) позивач направляв на ім"я ОСОБА_2 за іншою адресою :АДРЕСА_3.
У позовній заяві зазначено, що згідно до додаткової угоди №1 від 01.10.15р. станом на 01.10.15р. заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ "НМЗ" становить 35922грн., в т. ч. 28619,72грн. орендної плати, 7302,28грн. плати за комунальні послуги. Такі ж суми як і у позовній заяві вказано у окремо доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості з орендної плати та комунальних платежів.
Однак, надана позивачем копія додаткової угоди №1 від 01 жовтня 2015р. до договору оренди від 01.04.09р. вказує на те, що на 01.10.15р. заборгованість орендаря перед орендодавцем становить 35922грн., в т. ч. 29188,09 грн. орендної плати та 6733,91 грн. плати за комунальні послуги.
Зі змісту додаткової угоди, на яку посилається позивач у позовній заяві, вбачається домовленість сторін про те, що орендар проведе погашення заборгованості у сумі 35922грн. до 31.12.2015р. рівними частинами щомісячно, що складатиме по 119754грн.. Однак, підстав заявлення всієї суми заборгованості до настання встановленого строку ( до 31.12.15р.) позивач не вказав.
При зверненні до суду позивач надав у якості доказу сплати судового збору пл. доручення № 1787 від 17.11.15р. на суму 2067грн.. Однак, враховуючи, що у вказаному пл. дорученні не зазначено, про сплату судового збору за розгляд спору саме з цим відповідачем, необґрунтованою є сплата позивачем при сумі позову 35922грн. судового збору у сумі 2067грн. замість 1218грн..
З огляду на вказане, позовні матеріали підлягають поверненню позивачеві без розгляду з роз"ясненням йому, що відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, після усунення згаданих вище недоліків, позов може бути подано на загальних підставах.
Керуючись п. 2,3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток на 19 арк.
Суддя Iвченко С.М.