ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.11.2015Справа №910/24843/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максігран»
до Комунального підприємства «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва»
про стягнення 89 518, 57 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Вінніченко Т.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Максігран» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва» про стягнення заборгованості у розмірі 89 518, 57 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару за договором № 51 від 31.12.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/24843/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.10.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд даної справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою сторін.
У процесі провадження у справі позивач подавав уточнення до позовної заяви та відповідно до останнього уточнення, поданого через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.11.2015 р., просить припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 89 518, 57 грн., що включає 81 380, 52 грн. - основного боргу та 8 138, 05 грн. - штрафу за договором через сплату суми основного боргу, у зв'язку з чим позивач не наполягає на стягненні штрафу.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Згідно з п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
За змістом уточнень Товариства з обмеженою відповідальністю «Максігран» відповідачем у повному обсязі погашено суму боргу та, при цьому, позивач не наполягає на стягненні штрафу у сумі 8 135, 05 грн.
В той же час, позивач не відмовився від позову в порядку ст.ст. 22, 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення штрафу, а відтак - суд приймає до уваги вказані уточнення при вирішенні спору та розглядає справу на підставі наявних у справі документів.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 05.10.2015 р. до 13.11.2015 р. відповідачем перераховано на користь позивачем грошові кошти у сумі 81 380, 52 грн. у якості оплати заборгованості за щебінь, що підтверджується платіжними дорученнями, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Припинення існування предмета спору, за змістом наведеної статті, свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.
Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Максігран» грошові кошти у розмірі 81 380, 52 грн. що є предметом спору у даній справі, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 910/24843/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максігран» до Комунального підприємства «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва в частині стягнення 81 380, 52 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
У даному судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову.
Представник позивача на виклик суду не з'явився.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 16.11.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
31.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максігран» та Комунальним підприємством «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва» укладено договір поставки № 51, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити щебеневу продукцію, пісок та оплачувати їх на умовах договору.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна продукції закріплюється у відповідних накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Договір, відповідно до п. 7.1., діє до 31.12.2018 р.
Як вбачається з матерів справи, на виконання умов договору № 51 від 31.12.2013 р. позивачем поставлено, а відповідачем - прийнято товар на суму 128 877, 96 грн., що підтверджується видатковими накладними, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Також матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем оплати вартості товару за договором № 51 від 31.12.2013 р. на загальну суму 128 877, 96 грн. (копії платіжних доручень - у матеріалах справи).
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що Комунальним підприємством «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва» допущено порушення зобов'язань за договором № 51 від 31.12.2013 р. щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 89 518, 57 грн.
В той же час, як зазначалось вище, у процесі провадження у справі відповідачем сплачено борг за договором № 51 від 31.12.2013 р. у розмірі 81 380, 52 грн.
Крім того, в обґрунтуванні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Максігран» зазначає, що відповідач зобов'язаний сплатити штраф за прострочення оплати товару у сумі 8 138, 05 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.
За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.
За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зі змісту позову вбачається, що позивачем нараховано штраф за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 8 138, 05 грн., однак у позові заявлено про стягнення боргу у сумі 81 380, 52 грн.
При цьому, вимог про стягнення штрафу не заявлено.
Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи, що відповідачем не заявлено вимог про стягнення штрафу, в той час як документально підтверджена матеріалами справи заборгованість Комунального підприємства«ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва» за договором № 51 від 31.12.2013 р. на суму 81 380, 52 грн. фактично погашена.
В іншій частині заборгованість відповідача за договором № 51 від 31.12.2013 р. документально не підтверджена,
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених вимог та наведених позивачем обґрунтувань, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення боргу у розмірі 8 135, 05 грн.
В той же час суд відзначає, що відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Відповідно до п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що частиною другою статі 49 Господарського процесуального кодексу передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
Тож, приймаючи до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язань суд вважає за необхідне стягнути з Комунального підприємства «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максігран» судовий збір у сумі 1 218, 00 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Припинити провадження у справі № 910/24843/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максігран» до Комунального підприємства «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва№ в частині стягнення 81 380, 52 грн.
2. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
3. Стягнути з Комунального підприємства «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 15-А, код ЄДРПОУ 05465258), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максігран» (03680, м. Київ, вул. Трутенко, 6, к. 13, код ЄДРПОУ 38684795) судовий збір у розмірі 1 218, 00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 23.11.2015 р. .
Суддя Пригунова А.Б.