ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.11.2015Справа №910/26308/15
За позовом КЕЗЕР КОМПРЕСОРЕН СЕ
до Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ-СЕРВІС"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні позивача - Київська міська митниця ДФС
про припинення порушення прав власника знаків для товарів та послуг
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: Самойленко А. О. за довіреністю б/н від 03.04.2015
від відповідача: Удод В.А. за довіреністю б/н від 26.10.2015
Макаркіна М.М. за довіреністю б/н від 26.10.2015
від третьої особи: Племянник А. С. за довіреністю б/н від 26.10.2015
КЕЗЕР КОМПРЕСОРЕН СЕ (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ-СЕРВІС" (відповідач) про припинення порушення прав власника знаків для товарів та послуг. Позивач просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-СЕРВІС» (відповідачу) здійснювати в Україну імпорт (ввезення) товару, а саме: обладнання для фільтрування або очищення повітря в компресорі - повітряного фільтра 1 шт., Kaeser 6.4212.0, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR, який був заявлений до митного оформлення та митного контролю Товариством з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ- СЕРВІС» за митною декларацією №100260004/2015/193425 від 29.09.2015 і знаходиться на митному оформлені у Київській міській митниці Державної фіскальної служби України, та зобов'язати відповідача вивезти обладнання для фільтрування або очищення повітря в компресорі - повітряний фільтр 1 шт., Kaeser 6.4212.0, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR за межі території України.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує необхідністю захисту прав на знак для товарів і послуг «Kaeser» за міжнародною реєстрацією № 1017027.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26308/15, призначено розгляд справи на 26.10.2015 о 13:50 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київську міську митницю ДФС.
08.10.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
26.10.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій витягів з міжнародного реєстру марок щодо знаку для товарів та послуг за міжнародною реєстрацією № 1017027 та з торгового реєстру щодо Кезер Компрессорен СЕ.
26.10.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо відсутності аналогічного спору та щодо офіційної інформації про дію міжнародної реєстрації № 1017027 на території України. Зазначеними поясненнями позивач також просив суд долучити до матеріалів справи копію листа ДП "Український інститут промислової власності" № 12016/3 від 15.04.2015; копію заяви щодо отримання довідки стосовно дії міжнародної реєстрації № 1017027 на території України станом на жовтень 2015 від 21.10.2015.
26.10.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повідомив суд про те, що не погоджується з позовними вимогами та надає згоду на затвердження проекту мирової угоди, який надається до суду в спільній заяві про затвердження мирової угоди. В якості додатків до відзиву відповідач надав суду копію листа відповідача від 21.10.2015 та копію Сертифікату походження № L152245 від 16.09.2015.
В судове засідання, призначене на 26.10.2015, представники позивача та відповідача з'явилися.
В судове засідання, призначене на 26.10.2015, представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 08.10.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 26.10.2015 представники позивача та відповідача подали спільну заяву про затвердження мирової угоди та текст мирової угоди. Відповідно до зазначеної заяви сторони просили суд затвердити мирову угоду у справі № 910/26308/15 від 26.10.2015 на умовах, викладених в ній, та припинити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України. Заява про затвердження мирової угоди залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015, підтримав заяву, подану ним разом із позовною заявою, про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме заборонити Київській міській митниці ДФC здійснювати митне оформлення товару, який був заявлений до митного оформлення відповідачем за митною декларацією № 100260004/205/193425 від 29.09.2015.
В судовому засіданні 26.10.2015 здійснювався розгляд спільної заяви сторін, поданої 26.10.2015 в судовому засіданні, про затвердження мирової угоди.
Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2015 вищезазначену заяву не підтримав та подав письмове клопотання, відповідно до якого просив суд не розглядати спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди, оскільки в ході пояснень по справі, що надавалися сторонами в судовому засіданні, було з'ясовано, що виконання запропонованої сторонами мирової угоди є неможливим. Зазначеним клопотанням позивач також повідомив суд про те, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Клопотання позивача судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представники відповідача в судовому засіданні 26.10.2015 подали доповнення до відзиву, поданого 26.10.2015 через відділ діловодства суду, відповідно до яких просили суд, у зв'язку з відзивом позивачем заяви про затвердження мирової угоди та самої мирової угоди, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач не порушував право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг позивача.
Доповнення до відзиву відповідача залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.
Враховуючи нез'явлення представника третьої особи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 відкладено розгляд справи на 16.11.2015 об 11:30 год.
26.10.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про видачу копії ухвали. Клопотання судом задоволене.
28.10.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
28.10.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про видачу копії ухвали. Клопотання судом задоволене.
03.11.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення доказів по справі.
03.11.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
13.11.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
16.11.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про видачу копії рішення.
16.11.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення на заяву позивача про забезпечення позову.
16.11.2015 через відділ діловодства суду від Київської міської митниці ДФС надійшли пояснення щодо суті справи, щодо забезпечення позову та щодо нормативно-правового обгрунтування.
В судове засідання, призначене на 16.11.2015, представники позивача та відповідача з'явилися.
В судове засідання, призначене на 16.11.2015, представник третьої особи не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні, призначеному на 16.11.2015, представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні 16.11.2015 проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 відкладено розгляд справи на 23.11.2015 об 11:20.
16.11.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
23.11.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі.
В судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015, позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позові, та з урахуванням поданих письмових пояснень. Зокрема, вказав на наявність у нього прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг «Kaeser» за міжнародною реєстрацією № 1017027, які підлягають захисту у разі їх порушення.
В судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, та, зокрема зазначав, що ним не порушуються права інтелектуальної власності позивача, наявні у справі докази свідчать що спірний фільтр не стосується виробництва компанії Kaeser, а предмет спору у справі взагалі відсутній, що є підставою для припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Представник відповідача також вказав, що зазначення в комерційному інвойсі № 4151884 знаку для товарів і послуг «Kaeser» здійснено лише з метою порівняння спірного фільтру з фільтром виробленим компанією «Kaeser», а таке, в свою чергу, не може розглядатися в якості порушення прав інтелектуальної власності позивача.
В судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015, представник третьої особи надав пояснення щодо виявлення третьою особою ознак порушення прав інтелектуальної власності та щодо призупинення митного оформлення товару.
В судовому засіданні 23.11.2015 позивач не підтримав подану ним заяву про забезпечення позову, у зв'язку з чим зазначена заява судом не розглядалася.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.11.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
Позивач є власником знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 1017027 "Кaeser" для товарів і послуг 6, 7, 9, 11, 16, 37, 41, 42 класів МКТП. Міжнародна реєстрація № 1017027 від 03.07.2009 на позначення "Кaeser" діє на території України з 03.07.2009. При цьому встановлено обмеження переліку товарів, зокрема, для України щодо 7 класу, інші класи товарів залишаються без змін.
Судом враховано, що відповідно до п. 60 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (із змінами і доповненнями) (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 12 від 17.10.2012 року), у разі якщо суб'єкт підприємницької діяльності користується знаком, зареєстрованим відповідно до Мадридської угоди про Міжнародну реєстрацію знаків 1891 року (далі - Мадридська угода), з метою оцінки правомірності такого користування необхідно встановлювати, чи розповсюджується міжнародна реєстрація відповідного знака на Україну та щодо яких саме товарів і послуг відповідно до МКТП. Згідно із статтею 3ter Мадридської угоди заява про поширення охорони, що виникає внаслідок міжнародної реєстрації, на країну, яка скористалася можливістю, що надається статтею 3bis, повинна бути спеціально зроблена в заявці, передбаченій у пункті (1) статті 3. Крім того, відповідно до статті 5 Мадридської угоди в країнах, де законодавство це передбачає, відомства, проінформовані Міжнародним бюро про реєстрацію знака чи заяви про поширення охорони відповідно до статті 3ter, мають право заявити, що охорона не може бути надана цьому знаку на їх території. Така відмова може бути зроблена лише на умовах, які відповідно до Паризької конвенції про охорону промислової власності застосовуються до знака, заявленого для національної реєстрації, та у строки, передбачені у пункті (2) статті 5 Мадридської угоди. Тому судовим інстанціям у розгляді справ слід встановлювати, чи направлялася така відмова, і якщо направлялася, то у які строки.
Відповідно до статті 4 Мадридської угоди з дати реєстрації, зробленої таким чином в Міжнародному бюро відповідно до положень статей 3 та 3ter, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.
У ст. 4 Мадридської угоди зазначено, що з дати реєстрації, зробленої в Міжнародному бюро відповідно до положень статей 3 та 3 ter, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б віні був заявлений там безпосередньо. Таке ж положення міститься і у ст. 4 Протоколу до Мадридської угоди, де зазначено, що з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень статей 3 і 3 ter, охорона знака в кожній зацікавленій Договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї Договірної сторони.
Згідно ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891, яка набула чинності для України 25.12.1991, з дати реєстрації, зробленої в Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.
Зібрані у справі докази, а саме: витяг з торгового реєстру HRB 292 свідчать про створення Акціонерного товариства Кезер Компрессорен (Kaeser Kompressoren AG) шляхом зміни правової форми Товариства з обмеженою відповідальністю Кезер Компрессорен ГмбХ (Kaeser Kompressoren GmbH). Наявні в матеріалах справи докази також свідчать, що компанія Кезер Компрессорен СЕ (Kaeser Kompressoren SE) (позивач) була створена шляхом зміни організаційно- правової форми компанії Кезер Компрессорен АГ, що підтверджується витягом з торгового реєстру від 18.11.2013 року.
Отже, на момент розгляду справи по суті, позивач є власником на знак для товарів та послуг «Kaeser» за міжнародною реєстрацією № 1017027, дія якої поширена на територію України з 03.07.2009, з урахуванням встановлених обмежень.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Суд враховує, що відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідно до ст. 123 ГПК України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ № 12 від 17.10.2012 року із змінами і доповненями, у вирішенні питань, пов'язаних із способами захисту прав інтелектуальної власності, господарським судам потрібно мати на увазі таке. Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 ЦК України і частиною другою статті 20 ГК України. Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 ГК України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.
Частиною першою статті 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
У частині другій статті 432 ЦК України визначено способи захисту права інтелектуальної власності, зокрема, щляхом зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про припинення порушення прав власника знаків для товарів та послуг. Позивач просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-СЕРВІС» (відповідачу) здійснювати в Україну імпорт (ввезення) товару, а саме: обладнання для фільтрування або очищення повітря в компресорі - повітряного фільтра 1 шт., Kaeser 6.4212.0, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR, який був заявлений до митного оформлення та митного контролю Товариством з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ- СЕРВІС» за митною декларацією №100260004/2015/193425 від 29.09.2015 і знаходиться на митному оформлені у Київській міській митниці Державної фіскальної служби України, та зобов'язати відповідача вивезти обладнання для фільтрування або очищення повітря в компресорі - повітряний фільтр 1 шт., Kaeser 6.4212.0, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR за межі території України.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач належним чином довів факт наявності у нього виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку «Kaeser» за міжнародною реєстрацією № 1017027, що надає йому право звертатися до суду за їх захистом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України, ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в ст. 1 також визначає, що знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 494 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 493 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 495 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому порядку добре відомою.
Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, є виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності та виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.
Як передбачено ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки та виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.
Частиною 3 ст. 157 Господарського кодексу України також встановлено, що свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків її правомірного використання.
Згідно ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
Використанням знака, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
Судом встановлено, що Київська міська митниця ДФС листом від 29.09.2015 № 5855/10/26-70-24-03- 03 повідомила позивача про здійснення призупинення митного оформлення товару - арт. АСР320005 Kaeser 6.4212.0 повітряний фільтр (метел, папір, гума) 1 шт., виробник Kaeser, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR, який був заявлений відповідачем за митною декларацією №10026000/2015/193425 від 29.09.2015 - на строк до 10 робочих днів з 29.09.2015, відповідно до положень ст. 399 Митного кодексу України з огляду на виявлення ознак порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг «Kaeser» за міжнародною реєстрацією №1017027.
Відповідно до положень ст. 544 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено призначення та основні завдання органів доходів і зборів, зокрема, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів (ч. 9 ст. 544 МК України).
Згідно з ст. 399 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» забороняється експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.
На виконання вимог ухвали суду від 26.10.2015 у справі № 910/26308/15 на території Київської міської митниці ДФС, старшим державним інспектором сектору з питань захисту прав інтелектуальної власності та експортного контролю за участю представників позивача і відповідача проведено фотографування товару, який ввозиться за митною декларацією № 100260004/2015/193425, про що складено Акт про проведення фотозйомки товарів від 30.10.2015.
Дослідивши Акт про проведення фотозйомки товарів від 30.10.2015 та додані до нього фотографії, який був наданий суду представниками позивача та відповідача, судом встановлено таке. На товар, який заявлений відповідачем до митного оформлення за МД № 100260004/2015/193425 не нанесено жодного знаку для товарів і послуг. На упаковці товару, заявленого відповідачем до митного оформлення за МД № 100260004/2015/193425, міститься позначення АСР 320005 Air filter. Знак для товарів і послуг «Kaeser» безпосередньо на товарі, який заявлений відповідачем до митного оформлення за МД № 100260004/2015/193425, та на упаковці цього товару відсутній.
В той же час, в Акті про проведення фотозйомки товарів від 30.10.2015 вказано дані митної декларації, на підставі якої товар заявлено до митного оформлення, а саме:
- найменування товару: обладнання для фільтрування або очищення повітря в компресорі: (запчастини до промислових компресорів - не призначено для використання у складі приладів, що працюють на газовому або газоподібному паливі, неелектричні, неелектронні, не застосовуються у вибухонебезпечному середовищі; не може використовуватися для двигунів внутрішнього згоряння) арт. АСР320005 Kaeser 6.4212.0 повітряний фільтр (метел, папір, гума) -1 шт., виробник Kaeser, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR, код УКТЗЕД - 8421392000;
- номер та дата митної декларації: №10026000/2015/193425 від 29.09.2015;
- виробник товару: TR;
- одиниця виміру: шт.;
- обсяг партій: 1.
Крім того, в комерційному інвойсі № 4151884 в позиції 9, в якості даних, які ідентифікують товар, вказано - АСР 320005 84213920 Air filter Kaeser 6.4212.0.
Отже, судом встановлено, що здійснюючи імпорт товару, в товаросупровідних документах відповідача безпідставно зазначено посилання на знак для товарів і послуг «Kaeser», права на який належать позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 МК України державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 МК України, митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Чинним законодавством встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. (ч. 1 ст. 257 МК України). Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, зокрема, такі відомості: звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; зазначення торговельної марки та виробника товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах) (ч. 8 ст. 257 МК України ).
Відповідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Суд критично оцінює пояснення відповідача щодо того, що всі артикли в комерційному інфойсі № 4151884, які починаються з АСР, не є оригінальними запасними частинами відповідного виробника компресорів, а оригінальні артикли (із зазначенням знаку для товарів і послуг «Kaeser») надані тільки з метою порівняння. З огляду на це, відповідач вважає, що зазначення в товаросутровідних документах знаку для товарів і послуг «Kaeser» не є порушенням прав інтелектуальної власності позивача.
Аналіз вищенаведених законодавчих норм, які регулюють відносини пов'язані із захистом права інтелектуальної власності, свідчить, що чинним законодавством України не передбачено можливість використання знаку для товарів і послуг без згоди власника знаку, зокрема, з метою його порівняння.
Більш того, відповідно до положень ст. 492 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що за допомогою знаків для товарів і послуг, товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
З огляду на зазначене, суд відхиляє твердження відповідача щодо правомірності використання знаку для товарів і послуг позивача з метою порівняння.
Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.
В даному випадку судом встановлено, що товар який зазначено в МД №10026000/2015/193425 від 29.09.2015 та комерційному інфойсі № 4151884 не було введено в цивільний оборот під знаком «Kaeser» власником свідоцтва чи іншою особою за його згодою.
Таким чином, імпорт (ввезення) відповідачем на територію України обладнання для фільтрування або очищення повітря в компресорі - повітряного фільтра 1 шт., арт. АСР320005 Kaeser 6.4212.0 повітряний фільтр (метал, папір, гума), виробник Kaeser, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR, код УКТЗЕД - 8421392000 за МД №10026000/2015/193425 від 29.09.2015, з огляду на незаконне використання відповідачем без згоди позивача в товаросупровідних документах знаку для товарів і послуг «Kaeser», є порушенням прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг позивача.
При цьому матеріали справи не містять письмових доказів, які б свідчили про бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно МК України додаткові документи чи відомості про спірну зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару, як це передбачено ст. 255 МК України, з метою усунення порушення прав позивача на знак для товарів і послуг «Kaeser» при здійсненні митного оформлення товару.
Розглядаючи справу, судом враховано, що відповідно до ст. 70 МК України, з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються митні режими, зокрема, імпорт (випуск для вільного обігу).
Відповідно до ст. 72 МК Україн, за митним статусом товари поділяються на українські та іноземні. Усі товари на митній території України (за винятком територій вільних митних зон) вважаються такими, що мають статус українських товарів, якщо відповідно до цього Кодексу не встановлено, що такі товари не є українськими.
Відповідно до ст. 74 МК України, імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Стаття 75 МК України встановлює, що митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.
Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;
2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;
3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч. 3 ст. 75 МК України).
Згідно з ч. 5 ст. 75 МК України, у разі встановлення відповідно до закону заборон чи обмежень щодо ввезення на митну територію України відповідних товарів такі товари, випущені у вільний обіг на митній території України за попередніми, тимчасовими або періодичними митними деклараціями, підлягають поміщенню у митний режим імпорту відповідно до умов, які діяли на момент їх випуску у вільний обіг.
Стаття 196 МК України визначає підстави заборони щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України. Так, не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом; товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 196 МК України, перевізник зобов'язаний здійснити зворотне вивезення товарів, ввезення і транзит яких на митну територію України заборонений. Як зазначалося, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» заборонено імпорт товарів, який здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
На момент вирішення спору по суті, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про завершення митного оформлення спірного товару.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі судом відхилено з огляду на таке.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 3 п.п. 4.4 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно з якою припинення провадження у справі на підставі норми пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Враховуючи ту обставину, що позивач підтримує позовні вимоги у справі № 910/26308/15, а також враховуючи відсутність доказів припинення предмету спору в процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 2436,00 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4-3, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-СЕРВІС» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 7, ідентифікаційний код: 31245422) здійснювати в Україну імпорт (ввезення) товару, а саме: обладнання для фільтрування або очищення повітря в компресорі - повітряного фільтра 1 шт., Kaeser 6.4212.0, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR, який був заявлений до митного оформлення та митного контролю Товариством з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ- СЕРВІС» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 7, ідентифікаційний код: 31245422) за митною декларацією №100260004/2015/193425 від 29.09.2015 і знаходиться на митному оформлені у Київській міській митниці ДФС.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-СЕРВІС» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 7, ідентифікаційний код: 31245422) вивезти обладнання для фільтрування або очищення повітря в компресорі - повітряний фільтр 1 шт., Kaeser 6.4212.0, торговельна марка Kaeser, країна виробництва TR за межі території України.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-СЕРВІС» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 7, ідентифікаційний код: 31245422) на користь КЕЗЕР КОМПРЕССОРЕН СЕ (Карл-Кезер-Штрассе, 26, 96450 Кобург, Німеччина) 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) судового збору.
5. Після набрання рішенням господарського суду законної сили видати накази.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.11.2015
Суддя Гумега О. В.