ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
25 листопада 2015 року № 826/22296/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем"
до треті особиФонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" Волкова Олександра Юрійовича ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар", ТОВ "Сервіс-Чемпіон"
провизнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2015 № 7160/16 та зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи - ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар", ТОВ "Сервіс-Чемпіон" про визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2015 № 7160/16 та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем рішення № 7160/15 від 07.08.2015 було прийнято за відсутності на те правових підстав, оскільки договір поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015 договір про розірвання кредитного договору № 65619-20/13-1на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 26.06.2013 були укладені відповідно до вимог чинного законодавства та їх умовами не передбачено надання переваг сторонам які їх уклали. Також позивач зазначив про те, що в день укладання договору поруки повноваження органів управління ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" були дійсними та заступник Голови Правління мав повноваження на підписання відповідного договору.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні надав суду письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що 19.03.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято постанову № 61 від 19.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК"КИЇВСЬКА РУСЬ", а отже з 19.03.2015 органи управління банком не мали повноважень відповідно до положень частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у тому числі, і стосовно вчинення правочинів. Також відповідач 1 посилався на те, що ПП «ВКФ «Інтар» будучи станом на 19.03.2015 кредитором банку вимоги яких задовольняються в порядку визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" отримав перевагу перед іншими кредиторами банку шляхом набуття статусу кредитора TOB «Сервіс чемпіон», та як в наслідок укладання договору поруки №25330-23/15-5 від 19.03.2015 банк відмовився від власних майнових вимог до TOB «Сервіс чемпіон».
Відповідач 2 проти позовних вимога заперечив, через канцелярію надав суду письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 2 обгрунтовує тим, що на виконання своїх обов'язків, встановлених частиною другою статті 38 Закону, уповноваженою особою Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» забезпечено проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за результатами якої було виявлено нікчемні договори, у зв'язку з чим, у тому числі, було прийнято рішення від 07.08.2015 № 7160/16
Представники третьої особи 2 та третьої особи 3 підтримали позивцію позивача та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
У судове засідання 09.11.2015 представник третьої особи 1 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляду справи в порядку письмового провадження.
Під час судового розгляду справи, суд,
26.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" укладено договір №565-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 200 000 євро, кінцевим терміном погашення - 22.06.2018 та процентною ставкою за користування кредитом 11%.
05.11.2014 між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" укладено договір про внесення змін до кредитного договору №565-20/13-1 від 26.06.2013 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, яким визначено ліміт кредитної лінії в гривні - 13 900 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення 22.06.2018 та в євро - 632 050,00 євро з кінцевим терміном погашення 14.11.2014.
19.03.2015 між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" було укладено договір поруки № 25350-23/15-5 відповідно до якого Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 від 26.06.2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Платіжними дорученнями № 2493 від 19.03.2015 та № 2495 від 19.03.2015 Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" перерахувало кошти на погашення заборгованості за кредитним договором №565-20/13-1 від 26.06.2013.
Постановою Правління Національного банку України № 190 від 19.03.2015 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» Публічне акціонерне товариство «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 від 19.03.2015 розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 20.03.2015 по 19.06.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ 20.03.2015.
01.06.2015 між Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" укладено договір відступлення права вимоги відповідно до якого Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" приймає права як кредитора за зобов'язаннями, що виникли на підставі виконання Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" за Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань з повернення Публічному акціонерному товариству «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» боргу та відсотків за кредитним договором №565-20/13-1 від 26.06.2013. До зазначеного договору складено акт приймання - передачі документів, акт виконання зобов'язань та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" платіжним дорученням № 5 від 26.06.2015 здійснено перерахування коштів на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар".
17.07.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
Листом № 7160/15 від 07.08.2015 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" повідомила Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" про нікчемність правочину - договору поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015 та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 укладених 19.03.2015, оскільки під час перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації Банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було встановлено, що договір поруки та договір про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 укладені 19.03.2015 є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки дані; правочини були укладені, у день прийняття Національним банком України постанови № 190 від 19.03.2015 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 61 від 19.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ". Також в зазначеному листі було вказано про те, що внаслідок укладання зазначених договорів банк надав як Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" так і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" переваги у вигляді зменшення суми, яку банк міг самостійно отримати у вигляді нарахованих процентів за кредитом або в процесі стягнення за рахунок майна товариства та його майнових поручителів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" не погоджуючись з рішенням №7160/16 від 07.08.2015 та вважаючи його протиправним звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частинами першою та другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 38 зазначеного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 38 зазначеного Закону у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни. Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, у випадку якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Відповідачем 2 направлено Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Інтар", ТОВ "Сервіс-Чемпіон" повідомлення оформлене листом № 7160/16 від 07.08.2015 в якому зазначено про нікчемність правочину - договору поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015 та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 укладених 19.03.2015 з огляду на наступне:
- внаслідок укладання зазначених договорів банк надав як Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" так і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" переваги у вигляді зменшення суми, яку банк міг самостійно отримати у вигляді нарахованих процентів за кредитом або в процесі стягнення за рахунок майна товариства та його майнових поручителів;
- зазначені правочини були укладені в день прийняття Національним банком України постанови № 190 від 19.03.2015 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 61 від 19.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ".
Частиною третьою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Згідно з частинами першою та третьою статті 36 зазначеного Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Відповідно до рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 від 19.03.2015 з 20.03.2015 розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 20.03.2015 по 19.06.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію з 20.03.2015.
Отже, станом на 19.03.2015 органи управління Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» мали повноваження на укладання договорів від імені Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», у той час, як процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку було розпочато лише з 20.03.2015.
Таким чином договір поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015 та договір про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 укладених 19.03.2015 були підписані від імені Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» уповноваженими на те особами.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Таким чином, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, при цьому боржнику надано право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частинами першою та третьою статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Отже, за кредитним договором банк виступає кредитодавцем та надає кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, на останній зобов'язаний повернути грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором. При цьому Цивільним кодексом України та Господарським кодексу України не встановлено заборони щодо дострокового виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Частиною першою статті 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до частин першої та другої статті 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Отже договір поруки є додатковою гарантією виконання боржником перед кредитором свого зобов'язання.
Відповідно до договору поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015 укладеного між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" останнє зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 від 26.06.2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Таким чином, факт укладання вказаного договору не може свідчити про укладання банком правочину, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, оскільки він спрямований на надання банку додаткових гарантій виконання зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 від 26.06.2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії а не містить положень щодо здійснення платежу чи передачі іншого майна не на користь банку або на пільгових умовах.
Підпунктами 4.1.1 та 4.1.2 пункту 4 розділу 4 договору про внесення змін до кредитного договору № 56519-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 встановлено, що погашення кредиту у євро відбувається в повному обсязі у строк до 14.11.2014 погіршення кредиту гривні - з листопада 2014 року щомісячно до кінця останнього робочого дня поточного місяця в сумі не менш ніж 316 000,00 грн. та остаточне повернення кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій боржник має здійснити до 22.06.2018. При цьому умовами договору № 56519-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 не встановлено обмежень щодо дострокового погашення кредиту.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" були наявні правові підстави для здійснення погашення заборгованості за кредитним договором № 56519-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 платіжними дорученнями № 2493 від 19.03.2015 та № 2495 від 19.03.2015.
Факт того, що зазначеними платіжними дорученнями станом на 19.03.2015 заборгованість Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 від 26.06.2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії була погашена у повному обсязі сторонами не заперечується.
Докази на підтвердження факту наявності інших підстав передбачених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для визнання нікчемними правочинів визначених в повідомленні № 7160/16 від 07.08.2015, крім зазначених, безпідставність яких встановлена судом, в матеріалах справи відсутні, у той час, як відповідачем про наявність інших обставин, які б зумовлювали нікчемність договорів, крім вказаних в зазначеному повідомлені, вказано не було.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення (повідомлення) відповідача 1 № 7160/16 від 07.08.2015 нікчемними правочину - договору поруки №25350-23/15-5 від 19.03.2015 та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 укладеного 19.03.2015 та відсутність правових підстав для висновку про нікчемність зазначених договорів.
Оскільки позовні вимоги щодо зобов'язання відповідачів утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину (договору поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015) зі сплати богу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9 318 000,00 грн. та 134 711,10 грн. та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013укладеного 19.03.2015 спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені, суд дійшов висновку про безпідставність зазначених позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1.Адміністративний позов - задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення (повідомлення) від 07 серпня 2015 року №7160/16 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемними правочину (Договору поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015 р.) зі сплати богу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9 318 000,00 грн. та 134 711,10 грн. та Договору про розірвання Кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року укладеного 19 березня 2015 року.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов