ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 листопада 2015 року № 826/18272/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 104 370,56 грн
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення з рахунків відповідача податкового боргу в розмірі 104370,56 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг відповідача складається з заборгованості з ПДФО в розмірі 104370,56 грн. та виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України, відкрито скорочене провадження у справі № 826/18272/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року відповідно до положень частини 4 статті 183-2 КАС України адміністративну справу № 826/18272/15 призначено до розгляду в судовому засіданні у зв'язку з надходженням заперечень від відповідача.
В судовому засіданні 15 жовтня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
На підставі наказу № 2253 від 27 жовтня 2014 року та у відповідності з вимогами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_1 за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, результати якої оформлені актом від 13 листопада 2014 року № 5676/926-58-17-01-17-2503505273.
Актом перевірки встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року отримав дохід та не підтвердив витрати від операцій з інвестиційними активами в сумі 780563,71 грн. Фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не було надано відповідних документів, підтверджуючих фактичне ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та не надано всіх наявних документів, пов'язаних з отриманням інвестиційного прибутку за 2013 рік (зокрема документів, підтверджуючих понесені витрати на суму 492504,00 грн.), чим порушено вимоги п. 138.1 ст. 138, п. 153.8 ст. 153, ст. 164, п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176 ПК України.
На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2014 року № 0001951701, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДФО в розмірі 104 370,56 грн., у тому числі за основним платежем - 83496,45 грн. та за штрафними санкціями - 20874,11 грн.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем оскарженого його в порядку адміністративного оскарження.
Рішенням Головного управління ДФС у м.Києві від 05 лютого 2015 року № 337/Г/26-15-10-08-16 податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2014 року № 0001951701 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вказане рішення, направлене на адресу відповідача, повернене з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".
Оскільки зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення не було сплачено платником у встановлений Законом строк, вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Статтею 56 Податкового кодексу України передбачений порядок оскарження в адміністративному чи судовому порядку рішень, винесених контролюючим органом у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 58.3 ст.58 Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначена процедура оскарження податкового повідомлення-рішення, відповідно до положень якої рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення ГУ ДФС у м.Києві від 05 лютого 2015 року № 337/Г/26-15-10-08-16, направлене за адресою відповідача ОСОБА_1 (03087, АДРЕСА_1) 05 лютого 2015 року, повернене на адресу ДПІ 07 березня 2015 року з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Крім того, з рішення ГУ ДФС у м.Києві від 05 лютого 2015 року № 337/Г/26-15-10-08-16 вбачається, що рішенням ГУ ДФС у м.Києві від 22 грудня 2014 року № 390/Г/26-15-10-08 строк розгляду скарги відповідача продовжено по 07 лютого 2015 року включно.
Судом не приймаються посилання представника відповідача на неотримання відповідачем рішення ГУ ДФС у м.Києві від 05 лютого 2015 року № 337/Г/26-15-10-08-16, оскільки в матеріалах справи наявні докази на підтвердження направлення ОСОБА_1 поштового відправлення, яке повернулося на адресу ДПІ з відміткою "за закінченням терміну зберігання" та у відповідності о положень Податкового кодексу України вважається врученим відповідачу.
Відповідно до п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Проте, станом на час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження оскарження в судовому порядку винесеного у відношенні нього податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 23 квітня 2015 року № 5182-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 23 квітня 2015 року № 996, отримані відповідачем,що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32).
Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається контролюючим органом в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.
Органами стягнення згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У контексті наведених законодавчих положень зміст матеріально-правових вимог ДПІ, викладених у даному позові, зводиться до стягнення податкового боргу з відповідача в розмірі 104 370,56 грн.
Керуючись положеннями статей 69-71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва-
1. Позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 104 370 (сто чотири тисячі триста сімдесят) гривень 56 копійок на бюджетний рахунок № 33119341700010 (УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019 (код платежу 11010500).
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.Ю. Гарник