ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову в роз'ясненні судового рішення
23 листопада 2015 року м. Київ № 826/11954/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про роз'яснення судового рішення по справі
за позовом ОСОБА_1
до відповідача заступника голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни
про зобов"язання прийняти міри по збереженню доказу, вирішення питання щодо службової недбалості,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача заступника голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Ж.І., в якому просить:
- зобов"язати відповідача прийняти міри по збереженню доказу, наданого позивачем Комісії при розгляді скарги 23.10.2014 р.;
- вирішити питання щодо службової недбалості відповідача стосовно доказу, наданого при розгляді скарги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2015 р. суддею Добрянською Я.І. залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
Водночас позивачем до канцелярії суду було подано заяву про роз'яснення зазначеного судового рішення по справі, оскільки позивачу не зрозуміло, чи можливо в уточненій позовній заяві залишити без змін вимоги, зазначені в первісній позовній заяві.
Відповідно до ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З урахуванням норм зазначеної статті КАС України, а також знаходження судді Добрянської Я.І. у відпустці, судом було продовжено строк розгляду заяви позивача про роз'яснення судового рішення та призначено судове засідання на 24.09.2015 р.
Водночас до судового засідання сторони, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи не з"явились, повноважних представників не скерували, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень з приводу зазначеної заяви відповідачем до суду подано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення суду.
Відтак, розглянувши заяву ОСОБА_1, суд дійшов до висновку про відмову у роз'ясненні ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015 р. по справі №826/11954/15, зважаючи на наступне.
Згідно ст. 158 КАС України судовими рішеннями у адміністративному судочинстві є постанови та ухвали.
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Разом з тим, суд зауважує, що механізм, визначений ст. 170 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Відтак, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Отже, зі змісту ст. 170 КАС України, вбачається, що роз'ясненню підлягає незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання, що узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 19.12.2013 р. №К-15714/10 (реєстраційний номер в ЄДРСР 36359653).
Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги.
Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Як вбачається з матеріалів даної справи, у резолютивній частині ухвали від 23.06.2015 р. судом зазначено залишення позовної заяви ОСОБА_4 без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви до 08.07.2015 р., окрім цього також попереджено позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Тобто, ухвалюючи дану ухвалу по справі судом першої інстанції враховано вимоги щодо форми та змісту судового рішення, встановлені КАС України, і викладено резолютивну частину чітко, ясно і в достатній мірі зрозуміло для визначення способу і порядку примусового виконання судового рішення.
При цьому, як встановлено судом, у заяві від 07.07.2015 р. позивач фактично просить суд здійснити роз"яснення висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали від 23.06.2015 р. у справі №826/11954/15, що, як вже зазначалось судом, суперечить змісту ст. 170 КАС України, водночас зауважень щодо незрозумілості тексту резолютивної частини ОСОБА_1 у заяві від 07.07.2015 р. не зазначалось.
З огляду на вищезазначене у сукупності, а також зважаючи, що резолютивна частина рішення від 23.06.2015 р. є чітко викладеною та у повному обсязі зрозумілою, суд зауважує, що у разі незрозумілості позивачем мотивації судового рішення чи незгодою з такою мотивацією, позивач має право оскаржити це судове рішення за правилами, встановленими КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015 р. про залишення позовної заяви без руху у справі №826/11954/15.
2. Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська