490/5224/14-ц
нп 2/490/2778/2015
24 листопада 2015 р.
Центральний районний суд м.Миколаєва
у складі головуючого судді Мамаєвої О.В.,
при секретарі Костюк Г.О.,
за участю перекладача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
представник відповідача ТОВ "Вольга-Україна" ОСОБА_7,
розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_8 ОСОБА_9, ТОВ "Вольга-Україна" про стягнення заборгованості,
ПАТ "Марфін Банк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_8 ОСОБА_9, ТОВ "Вольга-Україна" про стягнення заборгованості.
Представник позивача заявила клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу ТОВ "Вольга-Україна" та знаходяться на рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк" у тому числі на рахунку № 26006053207171.
В обґрунтування заяви, позивачем зазначено, що причиною звернення є значний розмір боргу та дії боржників щодо приховування грошових коштів з метою уникнення виконання зобов'язань за договором, незважаючи на реальну фактичну фінансову можливість погашення боргу, боржники уникають контактів із співробітниками банку щодо виконання зобов'язань за договором, відмовляються від отримання кореспонденції, ухиляються від сплати штрафних санкцій.
У порушення п.3.3.5.2 кредитного договору, про зобов'язання щомісячно відраховувати не менше 70% загального обсягу надходжень від господарської діяльності, відповідач ТОВ "Вольга-Україна", коштів на рахунок позивача не відраховує, хоча здійснює свою господарську діяльність, дані про погіршення фінансового стану чи зменшення обсягу виробництва, відсутні, вказане підтверджується і обстеженням працівниками банку виробничих потужностей ТОВ "Вольга-Україна".
В забезпечення виконання кредитного договору укладались договори іпотеки та застави, однак, жоден із договорів не надає реального забезпечення погашення заборгованості. Так, у провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться позов ТОВ "Вольга-Україна" про визнання договору припиненим, та банк володіє інформацією про передачу іпотечного майна до статутного фонду іншої юридичної особи. З даного приводу позивач звернувся із заявою до правоохоронних органів 17.11.2014р.
Крім того, відповідач має рахунки у ПАТ "ПриватБанк". На думку позивача існує імовірність того, що боржники вживатимуть заходи із продажу майна, що їм належить та переховування грошових коштів, з метою перешкоджання стягненню грошових коштів у примусовому порядку.
Представник ТОВ "Вольга-Україна" ОСОБА_7 вказала, що заперечує проти клопотання, оскільки арешт коштів товариства буде перешкоджати господарській діяльності ТОВ "Вольга", унеможливить виконання договірних зобов'язань перед контрагентами, виплату заробітної плати працівникам підприємства, сплату податків та зборів, що може потягнути необгрунтоване накладення штрафних санкцій по всіх зобов'язаннях та в умовах економічної кризи може призвести до критичних наслідків.
Не погоджується із доводами представника банку, що відповідач може розпорядитись предметом іпотеки, оскільки відомості про предмет іпотеки внесено до Державного реєстру іпотек та Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Що стосується доводів про порушення умов кредитного договору про щомісячне відрахування 70% загального обсягу надходжень від господарської діяльності, та порушення інших умов договору, то відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2014р., яке набрало законної сили, встановлено, що строк дії кредитного договору закінчився 22.03.2013р.
У задоволенні клопотання просить відмовити.
Відповідач ОСОБА_10 та його представник у задоволенні клопотання просять відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, вважає можливим клопотання задовольнити.
Суд, вислухавши сторони, встановив наступне.
23.03.2011р. між ПАТ "Марфін Банк" та ТОВ "Вольга-Україна" був укладений кредитний договір, на підставі якого позивач зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості 700 000 євро, починаючи з 30.09.2011р.
22.04.2014р. ПАТ "Марфін Банк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_10 ОСОБА_8 ОСОБА_9, ТОВ "Вольга-Україна" про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором у солідарному порядку у розмірі 11 957 491,91 грн.
Виконання зобов'язань за кредитним договором від 23.03.2011р. було забезпечено договорами поруки, укладеними із ОСОБА_10 та ОСОБА_5 від 23.03.2011р., іпотечним договором від 23.03.2011р., вартість предмета іпотеки оцінена сторонами у 865794 євро; договором застави обладнання, вартість предмету застави оцінена у 182262,07 євро; договором застави майнових прав, вартість переданих майнових прав оцінена у 6 136 685,60 євро.
Відповідно до ч. 1ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, заходи забезпечення позову, що передбачені ЦПК України. Так п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України передбачає, що позов може бути забезпечено шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до
незворотних наслідків.
Згідно пояснень представника ТОВ "Вольга-Україна", у "Приват Банку" відкрито рахунок товариства № 26006053207171, із якого здійснюються виплати заробітної плати працівникам, сплата податків та зборів, розрахунки із контрагентами. На підтвердження надано звіт про дебетові та кредитові операції по вказаному рахунку за період з 02.07.2015р. по 30.10.2015р.
Таким чином, накладення арешту на даний рахунок відповідача може перешкодити господарській діяльності ТОВ "Вольга-Україна" та буде порушувати права інших осіб. Щодо наявності інших рахунків відповідача у "Приват Банку", суду доказів не надано.
Суд також зважає на те, що заборгованість за договором кредиту станом на 07.07.2014р. становить 11 957 491,91 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 9 683 580 грн., що еквівалентно 600000 євро, заборгованості по відсоткам у розмірі 942 722,98 грн., що еквівалентно 58411,64 євро, пені у розмірі 1331188,93 грн.; при цьому виконання договору кредиту забезпечено договорами поруки, іпотечним договором від 23.03.2011р., вартість предмета іпотеки оцінена сторонами у 865794 євро; договором застави обладнання, вартість предмету застави оцінена у 182262,07 євро; договором застави майнових прав, вартість переданих майнових прав оцінена у 6 136 685,60 євро, та у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави, заборгованість буде погашена.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Суддя Мамаєва О.В.