Справа № 2-620/2010
"25" березня 2010 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Бурдейна С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: ТОВ "Україна житло-сервіс" - про зміну договору найму жилого приміщення,
Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона з 1984 року проживала разом з ОСОБА_2, вели спільне господарство, проживали однією сім"єю, без реєстрації шлюбу. В 1985 році у них народився син ОСОБА_3. Так в трьох вони прожили до 2003 року, а 06.12.2003 року помер її чоловік ОСОБА_2, який був наймачем квартири АДРЕСА_1, в якій вони всі ці роки проживали разом. У зв"язку з тим, що чоловік та їх син мали різні прізвища, факт встановлення батьківства бувв встановлений рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26.03.2004 року. Через три роки, 24.09.2006 року помер їх син ОСОБА_3. На спірну житлову площу вона була прописана в 2004 році після смерті чоловіка ОСОБА_2, на ім"я якого до цих пір оформлений договір найму. Переоформити на своє ім"я договір найму вона не змогла, так як їй в цьому відповідачем було відмовлено з тих підстав, що вона була зареєстрована в спірній квартирі вже після смерті чоловіка, з яким разом не проживала, не вела спільне господарство. З вказаним вона не згодна, так як з ОСОБА_2 проживала однією сім"єю з 1984 року, даний факт встановлений і в рішенні суду про встановлення факту батьківства, підтвердженням цього є і покази свідків - батьків чоловіка, з якими у неї до цього часу чудові стосунки. В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, просила їх задовольнити, уточнила свої вимоги, та просила визнати за нею право користування спірною квартирою та зобов"язати відповідача укласти з нею договір найму. Зазначила, що в спірній квартирі крім чоловіка були зареєстровані його мати, потім зареєстрували сина, а потім мати чоловіка зареєструвала і її.
Представник відповідача в судовому засіданні після наданих показів позивачкою, свідків, зазначили, що враховуючи надані документи та покази свідків, вони не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в суді та підлягають задоволенню.
В суді встановлено, що ОСОБА_2 згідно до ордеру, виданого 08.08.1991 року була надана в порядку обміну кімната площею 15,3 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1. З пояснень позивачки та допитаних в суді свідків встановлено, що ОСОБА_2 проживав з позивачкою однією сім"єю з 1984 року, громадянським шлюбом. ОСОБА_2 та позивачка мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, який народився 24.12.1985 року. Факт батьківства був встановлений рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26.03.2004 року. З копій свідоцтв про смерть встановлено, що 06.12.2003 року помер ОСОБА_2, а 24.08.2006 року помер його та позивачки син ОСОБА_3. Встановлено та підтверджено копією паспорту, що в спірній квартирі крім ОСОБА_2 була зареєстрована з 11.11.1997 року його мати - ОСОБА_4, яка після смерті сина, 04.11.2004 року зареєструвала на спірну жилу площу позивачку, після чого, 18.11.2004 року - сама знялася з реєстраційного обліку. Згідно довідки Ф-3 від 26.11.2008 року в спірній квартирі зареєстрована одна особа - позивачка по справі.
Таким чином, в суді встановлено та підтверджено, що позивачка вселилась та проживала в спірній квартирі за згодою наймача - чоловіка ОСОБА_2, його матері - ОСОБА_4 з часу її отримання, з 1991 року; з 2004 року є зареєстрована в даній квартирі, реєстрація її відбулася без будь-яких порушень. Судом приймаються до уваги покази свідків - батьків ОСОБА_2, які підтвердили факт спільного проживання їх сина з позивачкою однією сім"єю; підтвердили те, що позивачка проживає в спірній квартирі за згодою їх сина, та їх згодою з 1991 року; позивачку вони сприймали і сприймають як невістку, з якою по даний час підтримують стосунки. Сина позивачки та ОСОБА_2 сприймали завжди своїм онуком. Враховується і те, що спірна кімната була отримана ОСОБА_2 шляхом розміну квартири його батьків - свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які, розмінюючи свою власну квартиру, забезпечили окремим житлом своїх двох синів, в тому числі і ОСОБА_2, з їх сім"ями.
Враховується і те, що позивачка іншого житла не має, всі ці роки як член сім"ї наймача несла та неси всі витрати по утриманню житла; вселилася як член сім"ї наймача; зареєстрована в спірній квартирі з 2004 року.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 26.03.2004 року встановлений факт того, що ОСОБА_2 та позивачка - ОСОБА_1 проживали разом однією сім"єю, вели спільне господарство і до народження їх сина ОСОБА_3 і після того.
Згідно до ст.64 ЖК України членами сім"ї наймача може бути визнано і інших осіб, якщо вони разом проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Статтею 106 ЖК України передбачено, що повнолітній член сім"ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім"ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім"ї наймача. По даній справі встановлено, що наймач спірного житла - ОСОБА_2 помер 06.12.2003 року, його та позивачки син - ОСОБА_6, який був зареєстрований в спірній квартирі, помер 24.08.2006 року; мати наймача - ОСОБА_4, яка була зареєстрована в спірній квартирі з 11.11.1997 року, знялася з реєстраційного обліку 18.11.2004 року. З 04.11.2004 року по цей час в спірній квартирі зареєстрована одна позивачка.
Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.64, 106 ЖК України, ст.ст. 60, 61, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право користування на житлове приміщення - кімнату площею 15,3 кв.м., в квартирі АДРЕСА_2.
Зобов"язати Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення - кімнати площею 15,3 кв.м., в квартирі АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: