Справа № 2-23/2010
"02" червня 2010 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ЖБК "Вагоноремонтник" - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2001 року. Відповідачі проживають поверхом вище, в квартирі №72 даного будинку. В 2004 році та в 2006 році були неодноразові залиття її квартири з квартири відповідачів та з вини останніх, про що складалися відповідні акти. Згідно до висновку спеціаліста будівельно-технічної експертизи №10/06 від 24.02.2006 року матеріальний збиток, завданий їй внаслідок залиття її квартири, становить 62 492 грн. Крім того, систематичне залиття її квартири спровокувало захворювання її сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: після залиття квартири син вперше захворів на бронхіт з подальшим ускладненням - бронхіальна астма. У зв"язку з цією хворобою йому систематично необхідно купувати ліки та оздоровлювати його в спеціалізованих закладах, що підтверджено випискою з історії хвороби. Байдужість та зухвала поведінка відповідачів, систематичні залиття впливають на нормальний ритм і спричиняють їй моральні страждання, які оцінила в 20 000 грн., в подальшому збільшила розмір до 30 000 грн. Для виконання ремонтних робіт їй з сином потрібно буде виїхати із своєї квартири та тимчасово, на термін ремонту (три місяці) треба буде наймати житло. З урахуванням орендної вартості однокімнатної квартири в місті Києві, сума оренди становитиме 4545 грн. В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі. Представник позивача в судових дебатах просила стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., як зазначено в позові, без врахування суми збільшених позовних вимог - 30 000 грн. Просили врахувати наданий до справи письмовий виступ в дебатах. Просили врахувати, що висновок судової експертизи є неповним, без визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачці внаслідок всіх залиттів, що були. Даний факт підтвердила в суді і експерт ОСОБА_5, яка складала даний висновок. Висновок спеціаліста, складений в 2010 році за їх проханням, не містить даних про відновлення покриття підлоги. Враховуючи це, просили врахувати висновок спеціаліста ОСОБА_6, складений в 2006 році на замовлення позивачки, так як він містить всі пошкодження, що були внаслідок залиття, і яким встановлений розмір матеріальної шкоди - 62 492 грн.
Представник відповідачів позов визнав частково. Пояснив, що факт залиття відповідачами не заперечується. Підтвердженням розміру матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок залиття квартири позивачки, визначений висновком судової експертизи. Просив врахувати, що відповідно до вимог законодавства саме висновок судової експертизи є належним доказом, а не висновки спеціалістів. На їх думку, сума, що має бути відшкодована в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, має становити 16 643 грн., що встановлено висновком судової експертизи за актом від 17.10.2004 року. Інші суми, за іншими актами, вказані в даній судовій експертизі, не мають бути враховані, виходячи з того, що залиття відбувалися в різні періоди, але в одних і тих же місцях, і на ремонт одних і тих же об"єктів, що заливалися кілька разів, потрібна одна сума, а не плюсувати по кожному акту суму щодо одних і тих же ремонтних робіт. Вказаний вище акт від 17.10.2006 року охоплює самі великі обсяги робіт, тому саме по цьому акту визнають суму. Стосовно моральної шкоди зазначив, що в наданих медичних документах дитини позивачки не вказано причинного зв"язку хвороби дитини з залиттями квартири. Крім того, позивачка просить стягнути моральну шкоду на її користь, собі, а посилається на стан здоров"я дитини. Просив врахувати і те, що відповідачі не ухиляються від вирішення даного питання, пропонували мирно вирішити спір, на що позивачка не відреагувала. Враховуючи це, вважав, що відсутні докази щодо стягнення з відповідачів вказаної суми моральної шкоди, відповідачі визнають суму моральної шкоди, як вказували в пропозиціях мирного вирішення спору, - 500 грн. Крім того, залиття, що мали місце з квартири відповідачів, є не навмисним правопорушенням, а - необережним. Позовну вимогу про стягнення з відповідачів суми 4545 грн., яка потрібна для наймання житла позивачці на час проведення ремонту в її квартирі, не доведена, не надано жодного доказу до даної вимоги. Одночасно з вирішенням даного спору, постановленням рішення, просив вирішити питання про розстрочку виплати відповідачами коштів та скасувати ухвалу про забезпечення позову - про накладення арешту на квартиру відповідачів.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, підтримав виступ свого та ОСОБА_2 представника. Зазначив, що у висновку судової експертизи все сказано.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши пояснення сторін, представників, допитаних в суді спеціаліста ОСОБА_6, судового експерта ОСОБА_5 (двічі), дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
В суді встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2001 року. Відповідачі проживають поверхом вище, в квартирі № 72 вказаного будинку, що належить їм на праві власності. В період 2004-2006 років були неодноразові залиття квартири позивачки з квартири відповідачів та з вини останніх, про що складалися відповідні акти. Згідно до висновку спеціаліста будівельно-технічної експертизи №10/06 від 28.02.2006 року матеріальний збиток, завданий їй внаслідок залиття її квартири, становить 62 492 грн. Допитаний в суді спеціаліст ОСОБА_6, який складав даний висновок, підтримав свої висновки, обгрунтування.
В подальшому за клопотанням сторони відповідача судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, висновок якої було складено 19.12.2008 року за №522/10884. Даний висновок був складений судовим експертом ОСОБА_5, яким було встановлено, що розрахувати дійсну вартість шкоди, заподіяну залиттям квартири позивачки по актах від 17.11.2004 року та від 02.07.2007 року не вбачається можливим, так як дані акти не містіть печатки, не вказаний час їх складання, а також в них не визначені перелік та об"єм робіт, відсутній перелік пошкоджень. По акту від 03.03.2006 року дійсна вартість шкоди, заподіяної залиттям квартири позивачки, становить 1 390 грн.; по акту від 17.10.2004 року - 16 643 грн.; по акту від 12.07.2004 року - 2 768 грн. Загальна сума по вказаних актах становить - 20 801 грн. Даний висновок підтримала судовий експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні під час її допиту в якості експерта.
В період розгляду справи, не погоджуючись з вказаним висновком судової експертизи, сторона позивача звернулася до КНДІСЕ з проханням провести експертне дослідження. Відповідно до висновку №1343 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 30.03.2010 року, вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати в квартирі позивачки по усуненню наслідків залиття, становить 25 688 грн. 40 коп.
Враховуючи те, що присутніми при проведенні дослідження були всі учасники процесу лише під час проведення судової експертизи судовим експертом ОСОБА_5, та враховуючи, що саме це дослідження - експертиза була проведена у відповідності до вимог ЦПК України, з попередженням експерта про кримінальну відповідальність, суд приймає до уваги та бере за основу висновок судової будівельно-технічної експертизи від 19.12.2008 року, в якій визначено вартість шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири позивачки, в загальній сумі 20 801 грн. При цьому враховується і те, що дослідження, проведене ОСОБА_6 в 2006 році, було проведено по одному акту, про інші акти нічого не вказано у його висновку; дослідження КНДІСЕ від 30.03.2010 року проводилося з урахуванням п"яти актів, з яких акт від 17.11.2004 року взагалі не містить переліку, об"єму пошкоджень, необхідних робіт; а акт від 14.01.2007 року взагалі до справи не надавався.
Таким чином, в суді встановлено, що розмір матеріальної шкоди, який має бути відшкодований позивачці відповідачами солідарно, становить 20 801 грн.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивачки суми 4545 грн., які їй будуть необхідні для найму житла на час проведення в її квартирі ремонту, суд приходить до висновку, що дана вимога не доведена, не обгрунтована та не підлягає задоволенню.
Позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково. Враховується те, що залиття квартири позивачки, яка є власністю останньої, відбувалися неодноразово; відповідачі не заперечують того, що залиття відбувалися з їх квартири, з їх вини. Після залиттів, що були в періоди 2004-2007 років, відповідачами добровільно не пропонувалося вирішити спір, що змусило позивачку звертатися до захисників, суду, і все це завдало позивачці моральних страждань, переживань. Судом не може бути враховано те, що моральна шкода, крім вказаних вище підстав, завдана і в результаті того, що внаслідок залиття, які відбувалися в квартирі позивачки, її дитина захворіла на астму, так як доказу цьому не надано, з медичних документів, наданих до справи не вбачається зв"язок хвороби дитини з залиттями. На думку суду розмір моральної шкоди має становити 5 000 грн., які мають бути стягнуті з відповідачів солідарно.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Заявлені представником відповідачів клопотання щодо вирішення питання про зняття арешту з квартири відповідачів та вирішення питання про розстрочення виплат позивачці одночасно з постановленням рішення, не можуть бути розглянуті судом, так як ці питання вирішуються в процесі виконання судового рішення.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1166, 1167 ЦК України, ст.ст.60, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 20 901 грн., моральну шкоду - 5 000 грн., судові витрати - 216 грн. 50 коп.
В інших частинах позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: