Справа № 755/18543/15-п
17.11.2015 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної служби МВС України у м. Києві відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кіровоградської області, громадянина України, працюючого у КП «Київпастранс»,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 08.09.2015 року о 18 годині 30 хвилин керуючи автобусом «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Будівельників м. Києві, по другорядній дорозі не пропустив автомобіль «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого між цими транспортними засобами сталося зіткнення, що призвело до їх пошкодження та порушення вимог п.п 16.3, 16.4 ПДР.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, пояснив суду, що складений протокол вважає таким, що не відповідає вимогам КУпАП, враховуючи відсутность доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у зв"язку з чим вина ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності у судовому засіданні зазначила, що під час руху, дотримувався ПДР, враховуючи інтенсивність руху, стан проїзної частини, та обстановку, що склалася на дорозі, по всяк час переконуючись, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху.
Зокрема, він 08.09.2015 року о 18 годині 30 хвилин керуючи автобусом «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Будівельників м. Києві, рухався у відповідності до правил ПДР, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей стану транспортного засобу з дотриманням безпечної дистанції та безпечного інтервалу, повсяк час переконуючись у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, зокрема з дотриманням п. 16.3, п. 16.4 цих Правил, адже рухався на зелений сигнал світлофора, однак через не дотримання водієм автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, вимог ПДР, зокрема і через рух назад без урахування дорожньої обстановки, між ними сталося дане ДТП. Зі свого боку він не мав змоги уникнути ДТП з об'єктивних причин.
Тож, суд, заслухавши думку осіб, що беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Так, п.п. 16.3, 16.4 ПДР України регламентовано відповідно, що у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів; забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів.
З п. 1.9 ПДР України слідує, що дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАПвисновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також ст. 62 Конституції Українизазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Так, зі схеми місця ДТП, що складена за місцем пригоди слідує, що вона містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, які в своїй сукупності свідчать тільки про те, що між транспортними засобами сталося ДТП, однак останній однозначно вказує на те, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад правопорушення за ст. 124 КУпАП, що полягає у недотриманні п. п. 16.3, 16.4 ПДР України.
При цьому, у судовому засіданні, особою, що притягається до адміністративної відповідальності, було надано послідовні та логічні покази з приводу обставин ДТП, які не викликають сумніву у суду, щодо їх достовірності та кореспондуються з наявними на фотознімках обставинами.
Зазначений доказ, суд, виходячи з положень ст. 251 КУпАП, визнає належним та допустимим, у зв'язку з чим приходить до висновку про відсутність у його діх порушення ПДР України, адже дане ДТП сталося не через недотримання ним п.п. 16.3, 16.4 ПДР, а через те, що водій автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, раптово здійснив маневр (рух) без урахування дорожньої обстановки, які була в цій ситуації.
Щодо письмових пояснень водія ОСОБА_2 від 08.09.2015 року, то суд позбавлений змоги їх врахувати, оскільки ст. 17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише показами, які сприймав особисто у суді, однак остання будучи неодноразово повідомленою про день, час та місце розгляду цією справи, так жодного разу до суду і не з»явилася, в процесі її розгляду судом нею жодного разу так і не поцікавилася, в той час, як Європейський суд з прав людини притримуються усталеної практики про те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, дані письмові пояснення ОСОБА_2 від 08.09.2015 року не кореспондуються з даними схеми ДТП та отриманими ТЗ пошкодження за її наслідками, у зв'язку з чим суд вважає цей доказ сумнівним, оскільки він не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), а наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв"язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 10.07.2015 № 842, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 липня 2015 р. за № 830/27275), надалі - Інструкції) та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністратвине правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких інших доказів в ході судвого розгляду здобуто не було та суду не надано.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши доказиза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП та вимог Інструкції, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушенняне може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністі події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 124, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
С у д д я: О.В. Бірса