Номер провадження 4-с/754/60/15
Справа № 754/1476/15-ц
Іменем України
15 липня 2015 рокуДеснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого суддіЖуравської О.В.
за участі секретаряЛісовської А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитин Оксани Степанівни, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитин О.С. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, постановою державного виконавця від 08.12.2014 р. йому було повернуто виконавчий лист у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення. Вважає, що державний виконавець всупереч вимогам чинного законодавства України не вжив заходів щодо належного та своєчасного виконання виконавчого провадження, не провів всі передбачені Законом дії щодо розшуку майна на яке може бути звернено стягнення. Зокрема, з постанови не вбачається здійснення державним виконавцем запитів щодо наявності такого майна по всі регіонам України.
В судове засідання від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі, просить стягнути з ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві понесені судові витрати.
Головний державний виконавець ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитин О.С. в судове засідання не з»явилась, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що 18 червня 2012 року Деснянським районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ТОВ «М Транс Логістік» на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 1 055 грн. 90 коп., моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. та судових витрат в розмірі 255 грн. 15 коп., а всього 6 311 грн. 05 коп.
На підставі зазначеного рішення 21.03.2013 р. Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-226/13.
Виконавчий документ перебував на виконанні у ВДВС Деснянського районного управління юстиції, зокрема 04 березня 2013 відкрито виконавче провадження.
08 грудня 2014 року головним державним виконавцем Микитин О.С. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», яка аргументована тим, що у божника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.
Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, провадження з виконання судових рішень є самостійною і невід'ємною частиною судового розгляду.
Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З урахуванням наведеного, державний виконавець при проведенні виконавчих дій зобов'язаний діяти не лише у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", але й дотримуватися інших законів, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
Відповідно до п. 4.1.1 - 4.1.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 р. №512/5 у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність мана боржника за даними балансу.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи тривалий час жодних дій з виконання виконавчого листа не здійснено (зокрема, виконавче провадження відкрито 04.03.2013 р.), державний виконавець до суду не з'явилась, жодного доказу протилежного зазначеному в скарзі суду не надала, не надала суду копію виконавчого провадження, з відомостями про дії проведені нею в процесі виконання рішення суду.
Суд, враховуючи викладене, знаходить скаргу стягувача ОСОБА_3 обґрунтованою, порушені права стягувача підлягають поновленню.
Дії державного виконавця суперечать чинному законодавству та грубо порушують права стягувача.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 7.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» виходячи зі змісту ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені прав чи свободи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212 - 215, 383, 384, 385 ЦПК України, ст. 11, 25, 27, 31 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції Микитин Оксани Степанівни від 08 грудня 2014 року № 37367032 про повернення виконавчого документа, та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження за виконавчим листом №2-226/2013 від 21.03.2013 р. про стягнення з ТОВ «М Транс Логістік» на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 1 055 грн. 90 коп., моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. та судових витрат в розмірі 255 грн. 15 коп., а всього 6 311 грн. 05 коп.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги.
Суддя: