10 листопада 2015 року м. Київ К/800/31722/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 у справі
за позовом ОСОБА_4
до Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області (надалі також - державна адмінстрація)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - малого приватного підприємства "Будавтотранс" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - рибо аграрного багатопрофільного кооперативу "Ново-Некрасівський", товариства з обмеженою відповідальністю "Русіч і К"
про визнання незаконним та скасування розпоряджень,
ОСОБА_4 звернулась з позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень державної адміністрації від 30 серпня 2004 року № 879/А-2004 «Про передачу земельної ділянки в оренду рибоаграрному багатопрофільному кооперативу «Ново-Некрасівський», від 11 січня 2010 року № 02/А-2010 «Про надання дозволу ТОВ «Русіч і К» на виготовлення технічної документації щодо надання в довгострокову оренду земельної ділянки на території Матроської сільської ради для рибогосподарських потреб» та від 23 квітня 2010 року № 263/А-2010 «Про затвердження ТОВ «Русіч і К» технічної документації щодо надання в оренду земельної ділянки із земель водного фонду на території Матроської сільської ради для рибогосподарських потреб та обслуговування нерухомого майна».
В обґрунтування позову зазначила, що частина земельної ділянки площею 67,307 га, щодо якої були прийняті оскаржувані розпорядження, була передана їй в оренду у 2003 році відповідно до розпорядження державної адміністрації та укладеного договору оренди. Судове рішення про визнання недійсним укладеного з позивачем договору оренди земельної ділянки, яке було чинним на момент прийняття державною адміністрацією розпорядження від 30 серпня 2004 року № 879/А-2004 та надання в оренду земельної ділянки третій особі, в подальшому було скасоване.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Ізмаїльської РДА Одеської області від 30 серпня 2004 року № 879/А-2004 РАБК «Ново-Некрасівський» передано земельну ділянку на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району в довгострокову оренду на 49 років для рибогосподарських потреб із земель постійного користування колишнього рибколгоспу ім. Калініна загальною площею 137,51 га, в тому числі під ставками 126,10 га, під гідротехнічними спорудами 11,41 га.
Розпорядженням відповідача від 11 січня 2010 року № 02/А-2010 передано право на земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 137,51 га, в тому числі під штучними водосховищами 126,10 га, під гідротехнічними спорудами 11,41 га, від РАБК «Ново-Некрасівський» до ТОВ «Русіч і К» у зв'язку з набуттям ТОВ «Русіч і К» права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці. Одночасно надано дозвіл ТОВ «Русіч і К» на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки із земель водного фонду загальною площею 137,51 га, в тому числі 126,10 га земель під штучними водосховищами, 11,41 га земель під гідротехнічними спорудами, щодо надання її у довгострокову оренду строком на 49 років для рибогосподарських потреб та обслуговування нерухомого майна, яке знаходиться у власності ТОВ «Русіч і К» і розташоване на території Матроської сільської ради (за межами населеного пункту) за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, провулок Лиманський, 12, за умовою додержання режиму господарської діяльності в межах прибережних захисних смуг.
Розпорядженням Ізмаїльської РДА Одеської області від 23 квітня 2010 року № 263/А-2010 затверджено ТОВ «Русіч і К» технічну документацію щодо надання в оренду земельної ділянки із земель водного фонду на території Матроської сільської ради для рибогосподарських потреб та обслуговування нерухомого майна.
Конституційний Суд України у пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Прийняті держадміністрацією розпорядження є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування таких актів не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Верховний Суд України у постановах від 11 листопада 2014 року у справі (№21-405а14) та 06 жовтня 2015 року (№21-1306а15) зазначив, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
У зв'язку з цим Верховний Суд України у постанові від 06 жовтня 2015 року (№21-1306а15) дійшов висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Процесуальним наслідком цього висновку є закриття провадження у справі.
Враховуючи зазначене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія вбачає підстави для закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року скасувати.
Провадження у справі закрити.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець