"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/13303/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом ОСОБА_3
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії , -
13.06.2014 р. до суду з позовом про визнання відмови управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (далі Пенсійний фонд) щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій як працівнику освіти незаконною та зобов'язати нарахувати та виплатити цю допомогу звернувся ОСОБА_3 Свої вимоги позивач мотивував тим, що має право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, оскільки його стаж роботи як працівника освіти становить більше 36 років. Посилаючись на протиправність відмови відповідача, позивач просив задовольнити позов.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21.08.2014р. позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2015р. рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.
У своїх запереченнях Пенсійний фонд вважає рішення апеляційного суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що з 22.01.2014р. ОСОБА_3 призначено пенсію за віком.
Відповідно до трудової книжки з 1.09.1977р. він працював на посаді вчителя історії у Фразькій (Ягодівській) ЗОШ І-ІІ ступенів.
З 18.08.1995р. по 1.09.1998р. працював методистом Рогатинського рай методкабінету з питань виховної роботи у відділі освіти Рогатинської РДА.
З 1.09.1998р. по 3.03.2003р. - завідуючим фільмотекою відділу освіти Рогатинської РДА та з 4.03.2003р. по 1.09.2003р. - робітником господарської бригади відділу освіти та одночасно працював за сумісництвом у Фразькій ЗОШ І-ІІ ступенів вчителем історії.
Одночасно, з 1.09.1995р. по 31.05.2003р. позивач працював за сумісництвом на посаді вчителя історії Фразької ЗОШ І-ІІ ступенів.
8.05.2014р. позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про проведення нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій як працівнику освіти, на що отримав відмову Пенсійного фонду мотивовану тим, що ОСОБА_3 з 1995р. по 2003р. працював за сумісництвом на посаді вчителя, що не може зараховуватися до спеціального стажу.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 3.04.1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати»
Відповідно до п. 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд послався на роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 21 від 31.08.1992р., відповідно до якого особам, які працювали за сумісництвом на роботах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, періоди роботи не за основним місцем роботи до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, не зараховується.
Колегія суддів доходить висновків про помилковість таких тверджень, оскільки дане роз'яснення суперечить положенням Закону «Про пенсійне забезпечення» який не містить жодних застережень щодо неврахування стажу роботи у випадку роботи у закладах освіти за сумісництвом.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2015р., залишивши в силі постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21.08.2014р.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз