17 листопада 2015 року м. Київ К/9991/44136/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у м. Києві про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
06 квітня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління податкової міліції державної податкової адміністрації міста Києва (змінено судом першої інстанції на Державну податкову службу у м. Києві), в якій просив: визнати нечинним та скасувати наказ начальника Управління податкової міліції державної податкової адміністрації міста Києва про звільнення позивача; стягнути з Управління податкової міліції державної податкової адміністрації міста Києва належні позивачу грошові виплати у вигляді середньомісячної заробітної плати відповідно до посади старшого оперуповноваженого інформаційного відділу оперативно аналітичного управління, Управління податкової міліції державної податкової адміністрації міста Києва за весь час затримки по день фактичного розрахунку; поновити позивача на службі на посаді старшого оперуповноваженого інформаційного відділу оперативно-аналітичного управління, Управління податкової міліції державної податкової адміністрації міста Києва без проходження військово-лікарської комісії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2012 року позов залишений без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, розглянути позов по суті, задовольнивши його.
Відповідач письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом п'ятим частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої та третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує наказ про його звільнення від 23 вересня 2010 року №469-о, про який його було повідомлено листом від 27 жовтня 2010 року (вих. №4272/к/26-04/22), надісланого 03 листопада 2010 року, про що вказує відтиск поштового штемпелю на копії конверта, копії фіскального чека та реєстру відправлення поштової кореспонденції, наявних в матеріалах справи.
З даним позовом позивач звернувся 06 квітня 2012 року, що вбачається з вхідного штампу канцелярії суду на титульному аркуші позову, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, який обраховується з моменту його обізнаності про порушене право.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом. Доводи позивача про не надання відповідачем на його вимогу копію оскаржуваного наказу про звільнення, невідповідність нормативно-правовим актам рапорту, написаним власноручно ним, не можуть слугувати підставами для скасування рішень судів попередніх інстанцій, так як по суті спірні правовідносини не вирішувались.
Неналежними підставами для поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до адміністративного суду, також не можна вважати спроби звернення позивача до відповідачів із заявою у порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки вона датована 07 квітня 2011 року, і звернення, спершу, до Подільського районного суду м. Києва (10 жовтня 2011 року - ухвала про відмову у відкритті провадження), а в подальшому до Окружного адміністративного суду м. Києва (24 жовтня 2011 року - ухвала про залишення позовної заяви без руху; 21 листопада 2011 року - повернення цієї позовної заяви), оскільки дані дії мали місце пізніше. Вказане необхідно розцінювати з урахуванням того, що про порушене право позивач був обізнаний саме з часу повідомлення його про прийнятий наказ листом від 27 жовтня 2010 року, а також 7 жовтня 2010 року, про що сам вказує у своїй позовні заяві.
Будь-яких ґрунтовних пояснень про порушення позивачем місячного строку звернення до суду матеріали справи не містять.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у м. Києві про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Швець