19 листопада 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2015,
встановила :
Цим вироком ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.153, ч.2 ст.187 КК України, і йому призначено покарання за ч.2 ст.153 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Не погоджуючись з вироком суду захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду та постановити новий.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, захисник посилається на те, що вирок суду не ґрунтується на об'єктивних та достовірних доказах, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, посилається на неправильне застосування кримінального закону ( ч.2 ст.187), порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому в прохальній частині апеляційної скарги захисник просить при скасуванні вироку ухвалити новий вирок, однак не зазначає, який за змістом вирок він просить ухвалити, та не посилається на жодну з підстав, передбачених ст.420 КПК України, за наявності яких апеляційний суд може ухвалити свій вирок.
Отже, прохальна частина апеляційної скарги є не конкретною і суперечить її мотивувальній частині.
В зв'язку з тим, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 не відповідає вимогам закону, 09.11.2015 ухвалою судді доповідача йому надано семидневний строк для усунення недоліків.
18.11.2015 до Апеляційного суду м. Києва надійшла уточнена апеляційна скарга від захисника ОСОБА_2 , в якій він просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2015 відносно ОСОБА_3 змінити: визнати ОСОБА_3 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.153 КК України та перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.296 КК України. В обгрунтуванні уточненої апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, посилається на суперечливість, взятих до уваги судом, показань потерпілої та свідків,що викликає сумніви в їх достовірності, неповноту судового слідства та недоведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.153 та ч.2 ст.187 КК України.
При цьому, апеляційна скарга не містить клопотання про дослідження доказів з обґрунтуванням необхідності їх дослідження, а прохальна частина апеляційної скарги про визнання ОСОБА_3 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.153 КК України не відповідає положенням п.1 ст.407 КПК України, зміст якої наведено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, та не узгоджується з мотивувальною частиною апеляційної скарги, в якій йдеться про недоведеність його вини.
Таким чином, недоліки, викладені в мотивувальній частині ухвали від 09.11.2015 року, не усунуто, а тому апеляційна скарга повертається особі, що її подала.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя апеляційного суду, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2015 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014100040010292 разом з доданими до неї матералами повернути особі, що її подала.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1
Справа № 11-кп/796/2043/2015
Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_4
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1