ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 листопада 2015 року № 826/15269/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича
про визнання протиправними дії, зобов'язати вчинити дії ,
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (надалі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до списку вкладників, які мають право на виплату коштів за договорами банківського вкладу від 30.12.2014 року "Найкращий від Миколая оn-lіnе" у гривнях № 20003009715814 та від 20.01.2015 р. "Найкращий від Миколая оn-lіnе" у гривнях № 10007009969890, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк"; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до списку вкладників, які мають право на виплату коштів за договорами банківського вкладу від 30.12.2014 року "Найкращий від Миколая оn-lіnе" у гривнях № 20003009715814 та від 20.01.2015 р. "Найкращий від Миколая оn-lіnе" у гривнях № 10007009969890, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк"; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) як вкладника, який має право на виплату коштів за договорами банківського вкладу від 30.12.2014 року, "Найкращий від Миколая оn-lіnе" у гривнях № 20003009715814 та від 20.01.2015 р. "Найкращий від Миколая оn-lіnе" у гривнях № 10007009969890, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Представником Відповідача надано суду письмові заперечення. В обґрунтування заперечень зазначено, що включення певного вкладника банку до повного переліку вкладників, а потім і до загального реєстру означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду, проте, Позивач не набув такого права і не має законних підстав для включення його до такого повного переліку, оскільки грошові кошти були перераховані з рахунку іншого вкладника на рахунок Позивача, а тому, є підстави вважати, що була проведена низка операцій, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» (Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (Вкладник), з іншої сторони, було укладено ряд Договорів.
Договір № 20003009715814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая on-line» у гривнях від 30 грудня 2014р. на суму 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч) гривень за ставкою 13% річних зі строком дії по 28.06.2015р.
Внесення коштів на депозитний рахунок за зазначеним договором вкладу підтверджується платіжним дорученням № 7184842 від 30.12.2014 року.
Відповідно до п. 1.10 Договору вкладу № 20003009715814 від 30.12.2014р., вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п. 1.3. даного Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_2, відкритий в установі Банку.
Також, між Позивачем та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» був укладений Договір № 003-03514-291014 від 29.10.2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів.
Відповідно до п. 1.2 якого, Вкладнику відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3.
Крім того, між Позивачем та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» був укладений Договір № 10007009969890 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 20 січня 2015 р. на суму 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень за ставкою 13% річних зі строком дії по 20.04.2015р.
Внесення коштів на депозитний рахунок за зазначеним договором вкладу підтверджується платіжним дорученням № 7410732 від 20.01.2015р., відповідно до якого з поточного рахунку № НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 було перераховано 20 000,00 грн. на депозитний рахунок НОМЕР_4 Позивача.
Відповідно до п. 1.10 Договору вкладу № 10007009969890 від 20.01.2015р., у разі дострокового припинення дії цього Договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_3, відкритий на ім'я Вкладника в установі Банку.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11 червня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.
Листом від 25.06.2015 р. за № 05-3020172 Позивачу надано відповідь від Банку про те, що за рахунками, відкритими на його ім'я в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації та проводиться відповідна перевірка по рахункам.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Частина перша статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює зокрема такі функції: здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що уповноважена особа Фонду діє від імені та у межах повноважень Фонду, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі по виконанню дій із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку.
Приписи ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI регламентують, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI).
Згідно п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону № 4452-VI під час дії тимчасової адміністрації здійснюється виплата коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. В той же час, з метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 цієї частини, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більш як 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Вказані приписи кореспондуються з пунктом 7 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладі фізичних осіб №14 від 09.08.2012 (далі - Положення №14).
Відповідно до письмових пояснень викладених відповідачем у запереченнях, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було надано цільову позику АТ "Дельта Банк" з метою виконання останнім свої зобов'язань. Банком розпочато з 11.06.2015 через банки-партнери виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" в межах суми відшкодування, що гарантуються Фондом.
В той же час, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій (п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI.)
З аналізу вищезазначеного вбачається, що Уповноважена особа має право: продовжувати; обмежувати; припиняти здійснення банком будь-яких операцій.
Аналіз вказаного в сукупності свідчить, що п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI є пріоритетною нормою відносно загальної п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону № 4452-VI. Тобто, виплата коштів під час дії тимчасової адміністрації здійснюється за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників, у разі відсутності обмежень встановлених п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI.
В той же час, згідно витягу з списку осіб від 02.09.2015, кошти ОСОБА_1, які містяться на рахунках, заблоковано.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що кошти Позивача заблоковано, у той час коли на підставі п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI відповідачу надано право вчиняти такі дії, суд приходить до висновку про відсутність бездіяльності Відповідача щодо не включення Позивача до списку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами у порядку спеціальної норми - п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону № 4452-VI. За таких обставин, відсутні підстави для зобов'язання Відповідача вчинити дії щодо включення ОСОБА_1 до списку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами у період здійснення тимчасової адміністрації.
При цьому, суд зазначає про відсутність порушених прав позивача, виходячи з наступного.
Статтею 11 Кодексу передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтерес.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав Позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Враховуючи викладене, суд вважає передчасними вимоги Позивача щодо зобов'язати Уповноважену особу Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічного акціонерного товариства ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича вчинити дії щодо внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже, дані вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, Суд звертає увагу, що Позивачем не визнаються протиправні дії Відповідача щодо блокування рахунків.
Таким чином, для повного захисту прав позивача у даній справі не має необхідності виходити за межі позовних вимог.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук