ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 листопада 2015 року № 826/12704/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Аблов Є.В., Шулежко В.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"
до Державної фінансової інспекції України
про визнання частково протиправним та скасування вимогу від 25.05.2015
№05-14/668
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція", звернувся з позовом до Державної фінансової інспекції України (надалі - Відповідач), третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (надалі - третя особа) про визнання пункт 1 вимоги Держфінінспекції України №05-14/668 від 25.05.2015 року протиправним та скасувати в частині завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 5 095 802,52 гривень, внаслідок завищення кількості трудовитрат, включених ВП АРС в акти виконаних робіт за 2014 рік.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідач у констатуючій частині вимоги «Щодо усунення порушень законодавства» №05-14/668 від 25.05.2015 (сторінка 13 пункт 52), що є предметом розгляду даної справи, зазначає: «На порушення п.6.5.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, внаслідок завищення кількості трудовитрат, включених ВП «АРС» в акти виконаних робіт за 2014 рік. завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 5 095 802,52 гривень». В результивній частині вимоги, яка містить пряму вказівку обов'язкову до виконання підконтрольним суб'єктом (ВП РАЕС) вимоги вказано: «скоригувати вартість робіт, що будуть виконані ВП «АРС» у майбутньому на суму 5 095 802,52 гривень». Проте, така вимога, є на думку Позивача незрозумілою, неоднозначною та некоректною, оскільки інспекція не з'ясувала та не встановила, який саме вид відповідальності слід застосувати, не вказала однозначний шлях усунення, на її думку порушення, ні в часовому аспекті ні в сфері реального здійснення.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначає, що вимога Держфінінспекції від 25.05.2015 року № 05-14/668 є такою що безпосередньо не породжує права чи обов'язки для Позивача та вказує на виявлені збитки та їхній розмір та зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, тобто правильність їх обчислення не може перевірятися судом за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на позовну заяву не надав.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2.8 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України, п. 1.1.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Рівненській області на І квартал 2015 року, Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в частині діяльності відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» за період з 01.09.2013 року по 31.01.2015 року (надалі - ВП «Рівненська АЕС»), за результатами якої Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області складено довідку від 02.04.2015 року без номера.
Під час проведення Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в частині діяльності відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» за період з 01.09.2013 року по 31.01.2015 року досліджувались питання, передбачені програмою ревізії, у тому числі завищення кількості трудовитрат.
На думку ревізорів, завищення вартості виконаних робіт полягає в тому, що в акти виконаних робіт за 2014 рік ВП АРС включено на 23443,72 години роботи працівників більше, ніж перебувало, згідно звітів (електронна інформація програмного забезпечення системи фізичного захисту), працівників ВП АРС на території захищеної зони ВП РАЕС При цьому розрахунок розміру завищення вартості виконаних робіт зроблено ревізорами: із вартості 1 години роботи усереднено по кожному місяцю (абзац 6 арк. 119 довідки).
За наслідками ревізії складено акт від 09.04.2015 року №05-21/61 та винесено вимогу про усунення порушень від 25.05.2015 №05-14/668.
Згідно з п. 52 вимоги про усунення порушень від 25.05.2015 №05-14/668 Державна фінансова інспекція України встановлено порушення п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, внаслідок завищення кількості трудовитрат, включених ВП «Атомремонтсервіс» ДП «НАЕК «Енергоатом» (надалі - ВП АРС) в акти виконаних робіт за 2014 рік, завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 5095802,52 грн.
Позивач не погоджуючись з цією частиною вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.05.2015 №05-14/668 звернувся до Суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Як вбачається з Акту ревізії, ревізією було проведено перевірку формування вартості ремонтно-будівельних робіт та здійсненні розрахунків за виконані роботи ВП «РАЕС» (Замовник) для ВП «Атомремонтсервіс» ДП «НАЕК «Енергоатом» (Виконавець) (надалі - ВП «АРС») та встановлено, що роботи ВП «АРС» виконувались господарським способом.
Внутрішньогосподарські розрахунки проводяться на підставі організаційно-розпорядчих документів ДП «НАЕК «Енергоатом» або домовленостей між відокремленими підрозділами у межах наданих повноважень, з урахуванням вимог «Положення про порядок здійснення платежів у ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-Д.0.04.343-13, та на підставі «Положення про внутрішньогосподарські відносини ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-Д.0.15.441 -14.
Організаційно-розпорядчими документами та підставою для виконання робіт за контекстом зазначеного вище Положення є затверджені плани-замовлення (виконання робіт, поставок продукції, централізованих поставок товарно-матеріальних цінностей тощо) розпорядження та накази по ДП «НАЕК «Енергоатом». Домовленості між відокремленими підрозділами підтверджуються листуванням або розпорядженнями керівників цих відокремлених підрозділів.
У ревізійному періоді виконання робіт ВП «АРС» для ВП «РАЕС» здійснювалися у межах обсягів, затверджених планами - замовленнями, а саме: жовтень - грудень 2013 року - від 07.12.2012 №16/006-Р-13; від 12.12.2012 №16/002-Р-13; від 23.01.2013 №16/007-Р-13; від 28.03.2013 №16/009-Р-2013; від 24.04.2013 №16/012-Р-13; 2014 рік - від 13.12.2013 №16/002-Р-14; від 13.12.2013 №16/003-Р-14; від 13.12.2013 №16/005-Р-14; від 16.12.2013 №16/001-Р-14; від 23.12.2013 № 16/004-Р-2014; від 10.01.2014 №16/009-Р-14; від 22.01.2014 №16/008-Р-14; від 10.04.2014 №16/007-Р-14; від 13.08.2014 №16/010-Р-14; січень 2015 року - від 13.12.2014 №16/002-Р-15; від 13.12.2014 №16/003-Р-15; від 13.12.2014 №16/005-Р-15.
Плани-замовлення, укладені між представником від ВП «РАЕС» - головним інженером - першим заступником генерального директора Ковтонюком П.І. та представником ВП «АРС» - технічним директором - головним інженером Бєловим В.Г., чи директором - Шикуном В.А. У разі виникнення необхідності внесення змін в умови планів - замовлень сторонами укладаються додаткові угоди з необхідними розрахунками трудовитрат та вартості робіт. Плани - замовлення узгоджуються комісією, в склад якої входять представники ВП «АРС».
Відповідно до умов (приміток) план-замовлень вартість робіт визначається згідно з калькуляцією собівартості 1 ПВП підрозділів відокремлених підрозділів з робіт на ВП АЕС у відповідності до розпорядчих документів Компанії. Трудовитрати, відображені у розрахунках, які є невід'ємною частиною плану-замовлень, мають бути скориговані за фактом виконання робіт.
Роботи ВП «АРС» виконувались, як у захищеній зоні, безпосередньо в приміщеннях енергоблоків, так і на території ВП «РАЕС» поза захищеної зони.
Згідно з актами виконаних робіт, наданих підрядною організацією ВП «Атомремонтсервіс» (прошнуровані та завірені належним чином) загальна сума виконаних будівельних та ремонтних робіт за період 01.09.2013 по 31.01.2015 становить 42 971 192,74 грн., в т.ч.: вересень - грудень 2013 року - 2 841 907,40 грн.; 2014 рік - 33 477 302,02 грн.; січень 2015 року - 6 651 983,32 гривень.
ВП «РАЕС» для ревізії службовою запискою заступника генерального директора з фізичного захисту та режиму ВП «РАЕС» Конюка В.В. від 16.03.2015 р. № 072/145 надані звіти (пронумеровані та прошнуровані) щодо перебування на території захищеної зони ВП «РАЕС» персоналу ВП «АРС» у період з 01.10.2013 р. по 31.01.2015 р.
Відповідно до п. 2.1 та п. 2.3 «Положення про службу фізичного захисту» 031-1-01-QА-04-072, затвердженого генеральним директором ВП «РАЕС» Павлишиним П.Я. у 2012 році, працівниками СФЗ ВП «РАЕС» здійснюється контроль за здійсненням персоналом ВП «РАЕС», персоналом підрядних організацій, відрядженими та відвідувачами, процедур з фізичного захисту, пропускного та внутрішньооб'єктового режимів, аналіз причин порушень цих процедур. Проведення службових розслідувань щодо порушень вимог фізичного захисту, пропускного та внутрішньооб'єктового режимів, для виявлення винних осіб і обставин, які сприяли цим порушенням. Крім того, ведеться документація з організації перевірки фізичних осіб та надання допуску до особливих робіт.
У відповідності до п. 2.21 «Вимог до зон обмеження доступу, контролю та управління доступом у зони обмеження доступу», затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 05.12.2011 № 177 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2011 за № 1509/20247, обладнання контрольно-пропускних пунктів проходу людей засобами контролю та управління доступом забезпечує: виявлення спроби силового подолання правопорушниками інженерних засобів контрольно-пропускного пункту; ймовірність помилки І роду не більше, ніж 0,001, ймовірність помилки II роду не більше, ніж 0,005; застосування перепусток; перевірку належності перепустки до перепусток, діючих на об'єкті; ідентифікацію особи, що запитує дозволу на прохід, не менше, ніж за двома наданими їй чи фактичними її ознаками; перевірку відповідності часу запиту на прохід встановленому для особи часу проходу; прохід тільки однієї особи за одним запитом; управління проходом з пульта фізичного захисту та інше.
Також, Вимогами до комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, затвердженими наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 05.12.2011 № 176 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2011 за № 1505/20243, наступне: згідно п. 1.4 комплекс інженерно-технічних засобів (далі - КІТЗ) системи фізичного захисту є складовою частиною системи фізичного захисту об'єкт; п. 2.1. розділу 2 «Загальні вимоги до КІТЗ» КІТЗ забезпечує, зокрема реєстрацію та збереження інформації, що стосується функціонування КІТЗ; п. 2.3. визначено, що складовими КІТЗ є автоматизований інформаційно-управляючий комплекс технічних засобів (далі - АКТЗ) та інженерні засоби; п. 2.4.2. передбачено, що інформація від технічних засобів АКТЗ надходить, обробляється та зберігається на головному сервері системи фізичного захисту, розміщеному у приміщенні ЦПФЗ; п. 2.5.1. здійснення АКТЗ функції управління КІТЗ забезпечує, зокрема зберігання інформації, що надходить до бази даних системи фізичного захисту, про функціонування КІТЗ або його складових, несанкціоновані дії щодо об'єкта, його систем, устаткування, приладів, пристроїв, радіоактивних матеріалів протягом 5 років і оперативне надання цієї інформації визначеним користувачам.
Під час ревізії службою запискою від 20.03.2015 № 072/157 заступник генерального директора з фізичного захисту та режиму ВП «РАЕС» Конюк В.В. повідомив, що інформація, подана у звітах згенерована програмним забезпеченням системи фізичного захисту, яка відповідно до п.2.2 «Правил фізичного захисту ЯУ і ЯМ», виконує функції по своєчасному виявленню і затримці правопорушників, а також по забезпеченню адекватного реагування на тривожні події, що виникають в системі.
Крім того, службовою запискою заступника генерального директора з фізичного захисту та режиму ВП «РАЕС» Конюка В.В. від 16.03.2015 №152 повідомлено, що відповідно до п. 2.21 «Вимог до зон обмеження доступу, контролю та управління доступом у зони обмеження доступу», допускається можливість технічних збоїв обладнання та хибного надання або захорони доступу. Доступним згідно з вимогами Держатомрегулювання є: ймовірність помилкового доступу персоналу без відповідних прав доступу (помилкова II роду) не більше 0,005 (на 1000 спроб проходу, який не має відповідних прав доступу на прохід, обладнання пункту контролю доступу не більше ніж в 5 випадках дозволить прохід); ймовірність помилкової заборони проходу персоналу з відповідно наданими правами доступу (помилка І роду) не більше ніж 0,001 (на 1000 спроб проходу персоналу, який має відповідні права доступу на прохід, обладнання пункту контролю доступне більше ніж в 1 випадку не дозволить прохід).
Також, відповідно до п. 2.21 «Вимог до зон обмеження доступу, контролю та управління доступом у зони обмеження доступу» в забороненій зоні на межі захищеної зони допускається використання двох рубежів обладнання з ймовірністю виявлення несанкціонованого проникнення не менше 0,9976 (кожен рубіж виявлення по 0,94).
Виходячи з принципу збалансованого захисту (ефективність протидії правопорушнику не залежить від його вибору способу проникнення), визначеному у п. 2.3. «Правил фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів» та відсутністю особливих умов до ймовірності виявлення проникнення порушника через контрольно-пропускні пункти допускається, що внаслідок технічного збою обладнання спроба проходу персоналу ймовірно не буде зафіксована обладнанням пункту контролю доступом не більше ніж у 3 випадках з 1000.
Розрахунок завищення вартості робіт проводився за 2014 рік (повний звітний період).
Так, під час ревізії до уваги приймалися об'єкти, які знаходяться на території захищеної зони, відвідувати яку можна лише через реєстрацію в Службі з фізичного захисту та режиму ВП «Рівненська АЕС». Дані стосовно розташування об'єктів на території захищеної зони надані службовою запискою підписаною заступником головного інженера з ремонту ВП «Рівненська АЕС» від № 24.03.2015 №161/99.
З пояснень Відповідача вбачається, що під час перевірки, до уваги не приймались (не враховувалась кількість трудовитрат) об'єкти, роботи по яких виконувались частково на території захищеної зони, а частково поза зоною. Неврахована кількість годин роботи працівників, згідно актів виконаних робіт, перекриє можливу похибку (5 випадків з 1000) при реєстрації проходу працівників на територію захищеної зони.
Згідно з актами виконаних робіт, наданих Виконавцем робіт для перевірки, загальна сума трудовитрат працівників, задіяних при виконанні робіт в захищеній зоні за 2014 рік складає 169046,42 години.
Розрахунок завищення вартості робіт проводився методом порівняння кількості годин, згідно актів виконаних робіт, та кількості фактичної кількості годин перебування працівників в захищеній зоні, згідно звітів (пронумеровані та прошнурованані) щодо перебування на території захищеної зони ВП РАЕС персоналу ВП «Атомремонтсервіс» в період з 01.10.2013 по 31.01.2015, наданих згідно службової записки від 16.03.2015 № 072/145.
При розрахунку завищення вартості робіт до уваги приймалися об'єкти, які знаходяться на території захищеної зони, попасти на яку можна тільки через реєстрацію в Службі з фізичного захисту та режиму ВП РАЕС. Дані стосовно розташування об'єктів надані Замовником згідно службової записки від № 24.03.2015 №161/99.
Об'єкти, роботи по яких виконувались частково на території захищеної зони, а частково поза зоною при розрахунку завищення вартості робіт до уваги не приймались (не враховувалась кількість трудовитрат).
Пунктом. 2.3. «Правил фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів» та відсутністю особливих умов до ймовірності виявлення проникнення порушника через контрольно-пропускні пункти допускається, що внаслідок технічного збою обладнання спроба проходу персоналу ймовірно не буде зафіксована обладнанням пункту контролю доступом не більше ніж у 3-х випадках з 1000.
Неврахована кількість годин роботи працівників, згідно актів виконаних робіт, по яких роботи виконувались частково в зоні, частково поза захищеною зоною (визначено згідно службової записки від № 24.03.2015 №161/99, наданої Замовником) перекриває можливу похибку при реєстрації проходу працівників на територію захищеної зони.
За 2014 рік в акти виконаних робіт, по об'єктах які 100 % знаходяться на території захищеної зони, включено 140914,72 години роботи працівників, в той час як згідно звітів перебування працівників ВП "Атомремонтсервіс" на території захищеної зони загальна кількість годин роботи в зоні складає 117471год. Різниця - 23443,7 години, отже вартість 1 години роботи приймалась усередненою по кожному місяцю.
Відповідач зазначає. що розрахунки вартості робіт, що саме покриває різницю між годинами роботи (23443,72 год.), включеними в акти (140914,72 год.) та годинами роботи, проведеної на території захищеної зони (117471,0 год.), згідно плану-замовлення від 23.12.2013р. № 16/004-Р-14 та дані наведені в позовній заяві не відповідають даним, отриманим в ході ревізії на підставі наданих документів а саме: при розрахунках враховані роботи, виконані згідно плану-замовлення від 23.12.2013р. № 16/004-Р-14. За планом-замовленням №16/004-Р-14 роботи виконувались на протязі червня-грудня 2015 року. Загальна сума виконаних робіт (без врахування вартості матеріалів) згідно даного плану-замовлення становить 63998197,10 грн., загальна кількість трудовитрат згідно актів складає 36747,82 годин, із них сума виконання, згідно актів не врахованих при розрахунках завищення - 3 463 071,75 грн. (в позовній заяві - 5 007 068,83грн.), кількість трудовитрат по роботах, виконаних поза територією захищеної зони становить 19628,86 годин (в позовній заяві - 24115,74 грн.).
Згідно таблиці № 1 до позовної заяви завищена вартість робіт по деяких актах. Ревізорами розраховувалась сума завищення тільки на підставі трудовитрат (заробітна плата), без урахування вартості використаних матеріалів.
В частині, що стосується коригування кількості трудовитрат при визначенні вартості робіт, зазначаємо, що при розрахунках завищення вартості робіт ревізорами не висувалось питання про завищення усередненої вартості 1 години роботи персоналу, яка визначалась для кожного підрозділу індивідуально, враховуючи дані бухгалтерського обліку за попередній рік. Основним показником визначення фактичних обсягів виконаних робіт є кількість відпрацьованих Підрядною організацією годин, яка має відповідати фактично відпрацьованим годинам., що прирівнюється в даному випадку до фізичних обсягів виконаних робіт.
За динамічної договірної ціни, згідно п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (надалі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових та матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні.
Згідно п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.
Пунктом 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у кошторисах та актах виконаних робіт, які були оплачені у попередні періоди, безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.
Акти виконаних робіт підписані головним інженером - першим заступником генерального директора ВП «РАЕС» Ковтонюком П.І. та представником ВП «АРС» - технічним директором - головним інженером Бєловим В.Г. чи директором - Шикуном В.А. та завізовані працівниками відповідних дільниць та цехів ВП «РАЕС».
Розрахунки за виконані роботи проводились ВП «РАЕС» з урахуванням вимог «Положення про порядок здійснення платежів у ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-Д.0.04.343-13 та на підставі «Положення про внутрішньогосподарські відносини ДП «НАЕК "Енергоатом» (ПЛ- Д.0.15.441-14), затвердженого наказом президента ДП «НАЕК "Енергоатом» від 24.06.2014 №821.
Суд звертає увагу, що ревізія проводилася на підставі наданих Позивачем первинних документів та службових записок.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що пункт 1 вимоги Держфінінспекції України від 16.04.2015 № 05-14/501 щодо відшкодування збитків, завданих зазначеними порушеннями, в установленому законодавством порядку не є обов'язковим для виконання позивачем, а правильність їх визначення може бути перевірено виключно у випадку звернення Держфінінспекції України до суду з позовом про їх відшкодування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно пункту 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України (далі - Положення), затверджену указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства.
Підпунктом 15 пункту 6 Положення визначено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Суд звертає увагу, що в даному випадку Відповідачем встановлено саме спричинення збитків, що аналіз правильності обчислення та нарахування збитків повинен перевіряти суд, який розглядає позов органу державного фінансового контролю до підконтрольної установи про відшкодування збитків.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.04.2014 №21-40а14, від 13.05.2014 №21-89а14, від 20.05.2014 №21-93а14, від 20.01.2015 №21-601а14.
Частина перша статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на те, що оскаржуваний пункт вимоги стосуються відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, в той час як вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги і не є обов'язковими до виконання, суд зазначає, що останні не несуть юридичного наслідків для позивача, а тому не порушують його прав та інтересів.
За таких обставин, враховуючи всі обставини в справі та приймаючи до уваги неодноразові рішення Верховного Суду України з цих питань, суд дійшов до висновку про відмову у задоволені адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.Б. Федорчук
Судді Є.В. Аблов
В.П. Шулежко