ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 листопада 2015 року письмове провадження № 826/22148/15
Окружний адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів : головуючого судді Арсірія Р.О, суддів Гарника К.Ю., Мазур А.С, розглянувши адміністративну справу
за позовом Компанії Праймстар Енерджі ФЗЕ
до Національного банку України Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправнимм та скасування постанови та рішення
Компанія Праймстар Енерджі ФЗЕ (надалі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України (надалі по тексту - відповідач 1, НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - відповідач 2, ФГВФО), в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову Правління НБУ від 14 вересня 2015 року № 602 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК»;
- визнати протиправним та скасувати Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 168 від 14 вересня 2015 року «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку.
Позивач вважає, що Постанова НБУ від 14 вересня 2015 року № 602 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 168 від 14 вересня 2015 року винесені відповідачами з порушенням вимог чинного законодавства, є незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 24.09.2015 представник позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян подав клопотання, в якому просив суд розглядати справу за його відсутності, згідно ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача-1 про ти позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений по час і місце судового розгляду. 01.10.2015 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян представником відповідача-2 подано заперечення на позов.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності представників сторін, з урахуванням клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові заперечення відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 07.04.2015 року № 217 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРГАЗПРОМБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2015 року прийнято рішення № 70 про запровадження з 08.04.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УКРГАЗПРОМБАНК» (код ЄДРПОУ 24262992, МФО 320843, місцезнаходження: Україна, 02098, м. Київ, Дніпровська Набережна, 13).
У зв'язку з цим, Фонд повідомив про проведення пошуку потенційних інвесторів, що можуть бути залучені до виведення банку з ринку.
З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», запобігання втрати майна та збитків Банку і Фонду, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 128 від 06 липня 2015 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» до 07 серпня 2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КРГАЗПРОМБАНК» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ожга Євгенія Вікторовича до 07 серпня 2015 включно».
7 серпня 2015 Фонд здійснив продаж неплатоспроможного банку ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» інвестору - ПРАЙМСТАР ЕНЕРДЖІ ФЗЕ.
ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» був проданий Фондом позивачу вцілому, включаючи зобов'язання перед вкладниками і кредиторами. Дані правовідносини були оформлені Договором купівлі-продажу цінних паперів (акцій банку) № БВ-348/15 від 07.08.2015, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю. та зареєстрованим у реєстрі за № 931; 932.
Відтак, 07.08.2015 позивач набув права власності на 2 070 000 акцій ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК сукупною номінальною вартістю 124 200 000 гривень, що становить 100% від його статутного капталу.
В подальшому, позивач, вважаючи, що Договір купівлі-продажу містить умови, які суперечать чинному законодавству України, звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними положень пунктів 3.3 та 7.3 Договору купівлі-продажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24306/15.
11 вересня 2015 позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про забезпечення позову, шляхом заборони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або Національному банку України приймати рішення щодо ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та/або відкликання його банківської ліцензії; заборони Національному банку України блокувати та/або закривати кореспондентський рахунок «УКРГАЗПРОМБАНК» у Національному банку України; заборони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або Національному банку України призначати ліквідатора ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та обмежувати повноваження корпоративних органів управління ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК»; заборони вчинювати дії Національному банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо зупинення або обмеження діяльності ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» до закінчення розгляду справи в господарському суді з питань недійсності Договору купівлі-продажу цінних паперів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 по справі № 910/24306/15 клопотання ПРАЙМСТАР ЕНЕРДЖІ ФЗЕ (PRIMESTAR ENERGY FZE) про забезпечення позову задоволено частково.
З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та до набрання рішенням суду у даній справі законної сили:
Заборонено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) та Національному банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106) приймати рішення щодо ліквідації Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК» (02098, м. Київ, Дніпровська Набережна, 13, код ЄДРПОУ 24262992) та/або відкликання його банківської ліцензії;
Заборонено Національному банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106) блокувати та/або закривати кореспондентський рахунок Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК» (02098, м. Київ, Дніпровська Набережна, 13, код ЄДРПОУ 24262992) у Національному банку України;
Заборонено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) та Національному банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106) призначати ліквідатора Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК» (02098, м. Київ, Дніпровська Набережна, 13, код ЄДРПОУ 24262992) та обмежувати повноваження корпоративних органів управління Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК».
В пунктах 3, 7 резолютивної частини ухвали про забезпечення позову Господарський суд міста Києва зазначив, що ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її винесення.
Того ж дня, 14.09.2015, виконавча дирекція Фонду гарантування на виконання Постанови НБУ № 602 прийняла Рішення Фонду гарантування № 168, відповідно до якого вирішила, в тому числі: розпочати процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРГАЗПРОМБАНК» з 15 вересня 2015 по 14 вересня 2017 включно.
Призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делегувати всі повноваження ліквідатора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРГАЗПРОМБАНК», визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ожгу Євгенію Вікторовичу строком на два роки з 15 вересня 2015 по 14 вересня 2017 включно.
Позивач зазначає, що постанова НБУ від 14.09.2015 № 602 та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.09.2015 № 168, прийняті всупереч ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову в справі № 910/243/15, а отже, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Інших підстав неправомірності зазначених вище постанов, позивачем не наведено.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В пункті 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 зазначено, що про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.
Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.
Аналогічним чином, в пункті 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 зазначено, що згідно із статтями 66 та 67 ГПК господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали.
У пункті 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом.
Отже, ухвала Господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається.
Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в тому числі містити строк пред'явлення її до виконання).
З урахуванням вказаних вище положень Постанов Пленуму ВГСУ, враховуючи обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що належним способом захисту порушеного права та одночасно порядком виконання ухвали суду про забезпечення позову, є звернення позивача до відповідного органу ДВС з метою примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову, адже іншого порядку виконання такого рішення суду, законодавцем не визначено.
Матеріали справи не містять в собі доказів звернення позивача до органу виконавчої служби з метою виконання ухвали про забезпечення позову.
Дійсно, відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
В той же час, порядок і процедура виконання судових рішень, в даному випадку, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а законодавцем не передбачено іншого способу виконання ухвали суду про забезпечення позову, окрім як звернення стягувача за виконавчим документом до органу державної виконавчої служби.
Відповідачами до матеріалів справи не надано доказів скасування зазначеної вище ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову.
Разом з тим, з Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 по справі № 910/24306/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/52943272) в задоволенні клопотання Національного банку України про скасування забезпечення позову у справі № 910/24306/15 - відмовлено.
Інформації про скасування заходів забезпечення позову в апеляційному порядку відповідачами не надано.
Таким чином, станом на 05.10.2015, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 є чинними, не скасованими, однак. не реалізованими позивачем у встановленому законом порядку.
З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва не ставить під сумнів те, що ухвала Господарського суду міста Києва про забезпечення позову є обов'язковою для виконання.
В той же час, як вже зазначалось, порядок виконання ухвали про забезпечення позову, встановлено, в даному випадку, Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, оскільки матеріали даної справи не містять в собі доказів прийняття оскаржуваних постанов після отримання відповідачами постанов ДВС про відкриття виконавчого провадження, то позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладені обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Крім того, відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір не відшкодовується.
Керуючись положеннями ст.2, ст.11, ст.69, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В позові Компанії Праймстар Енерджі ФЗЕ відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді К.Ю. Гарник
А.С. Мазур