Справа № 2 - 310/2007 p.
03 грудня 2007 р. Печенізький районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Іващенко Ю.П.
при секретарі - Ріпа І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в смт. Печеніги цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій зазначає, що він перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 07 березня 1987 р. Шлюбу нього перший. Відданого шлюбує сумісна дитина - син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з відповідачкою. Причина розірвання шлюбу в тому ,що з відповідачем склалися різні погляди на життя , в зв"язку з чим в сім'ї постійно виникали сварки , свідком яких часто був неповнолітній син. Вищевказані причини призвели до того , що між ними повністю втрачені почуття поваги та кохання, подальше сумісне життя і збереження сім"ї стали неможливими. Вони разом не проживають, з примирення між ними не можливе. Позивач стверджує, що подружні стосунки між ними припинені в серпні 2007 року.
Майнового та житлового спору немає, спільного господарства не ведуть. На примирення позивач не згоден.
Відповідачка позов визнала, про що надала суду письмову заяву, при цьому пояснила, що подружні стосунки не підтримують тривалий час та проживають окремо один від одного.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що подружні стосунки між сторонами закінчені з 2007 р. і тривалий час вони проживають окремо один від одного, дитина мешкає з відповідачкою, майнового та житлового спору немає, спільного господарства не ведуть, на примирення не згодні, між сторонами повністю втрачені почуття любові та поваги.
Таким чином, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їх дитини, шлюб сторін повинен бути розірваний.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,130,174,209,212,214,215 ЦПК України,ст.ст. 105,110 - 115 Сімейного Кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 07 березня 1987 р. в Печенізького селищного радою Печенізького району Харківської області , актовий запис №11, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 держмито в доход держави за реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі 17 (сімнадцять) грн..
ОСОБА_3 від подальших витрат по справі - звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги ,з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.