10 листопада 2015 року м. Київ К/800/54884/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Загородньому А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року
у справі №810/6048/13-а
за позовом Приватного підприємства Фірма «Імперіал» (надалі - ПП Фірма «Імперіал»)
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №0001072304 від 04.10.2013р.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2014р., позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПП Фірма «Імперіал» 15.02.2011р. звернулось із заявою до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1354373,00 грн., визначеної у податковій декларації з ПДВ за січень 2011р.
09.03.2011р. Мелітопольська ОДПІ Запорізької області ДПС повідомила позивача про те, що Підприємство не має права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 цієї статті, а саме пп. 200.19.3 та 200.19.5.
Відповідно до Довідки Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС №770/153/20488084 від 22.01.2013р. посадовою особою інспекції проведено камеральну перевірку звітності ПП Фірма «Імперіал» з ПДВ за грудень 2012р., за результатами якої встановлено заниження суми, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту, та збільшено таку суму на 1281836,00 грн.
В подальшому, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Фірма «Імперіал» з питань перевірки достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за періоди: квітень-червень 2008р., серпень 2008р., лютий, квітень-липень 2009р., вересень-грудень 2009р., березень, червень-липень 2010р., липень 2013р., за наслідками якої складено акт від 20.09.2013 р. №143/22-04/20488084.
Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем: п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме - завищення значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 975629 грн., що підлягає зменшенню та вирахуванню такої суми у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодів.
Висновки акту перевірки за результатами розгляду заперечень залишено без змін.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013р. №0001072304, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 975629,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
З 01.01.2011р. порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регулюється статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень п.200.1, п.200.3, п.п."б" п.200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно з пп.«а» п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України, у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за періоди 2008-2010 років виникла сума від'ємного значення з податку на додану вартість, яку позивач відобразив у рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість від 19.08.2013р.
Відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не може свідчити про прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Положення вищезазначеної норми права регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум ПДВ саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін і будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.
Крім того, відповідно до листа Державної податкової служби України від 12.01.2012р. №808/7/15-3417-16, зокрема, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.
Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість Відповідачем в ході перевірки позивача не виявлено, а з наявних матеріалів справи вбачається відсутність жодних заперечень податкового органу як в ході перевірки, так і в ході судового розгляду справи, стосовно фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій зі своїми контрагентами та правомірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість, позивачем було надано податкові, видаткові та прибуткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №0001072304 від 04.10.2013р.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ Ю.І. Цвіркун