"05" листопада 2015 р. м. Київ К/800/21639/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Калашнікової О.В.,
Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду адміністративного від 06 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вовчинецької сільської ради про визнання рішення недійсним, -
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Вовчинецької сільської ради, в якому просив визнати недійсним рішення №26 від 04.06.2013 року про встановлення шлагбауму по вул. Мельника
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням сільської ради про встановлення шлагбауму порушені права членів садового товариства "Калиновий гай", оскільки таким шлагбаумом перекрито єдиний доїзд до територій вказаного садового товариства.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2014 року позов задоволено, визнано недійсним рішення №26 від 04.06.2013 року "Про встановлення шлагбауму" по вул. Мельника та зобов'язано Вовчинецьку сільську раду розблокувати проїзд по вул. Мельника.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Вовчинецької сільської ради №26 від 04.06.2013 року дозволено обмеження руху транспорту по вул. Мельника, шляхом встановлення шлагбаумів в районі будинків №31 та №16 в кількості 2 штуки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваного рішення, оскільки організація контрольованого доступу на територію, через яку в тому числі здійснюється доступ і до садового товариства "Калиновий гай", порушує право позивача та третіх осіб на свободу пересування, ставить під загрозу право учасників садового товариства на отримання медичної, протиаварійної та протипожежної охорони, так як перешкоджає вільному проїзду санітарного, аварійного та іншого автотранспорту, а недопущення чи обмеження відповідачем пересування транспортних засобів, які належать позивачу та третім особам на територію садового товариства, є порушенням їх права власності, оскільки таким чином обмежується їх право володіння та користування належним їм майном (транспортними засобами) на власний розсуд.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутній факт порушення права та охоронюваних законом інтересів позивача.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Вказаний принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. Правилами адміністративного судочинства визначено, що позивачем може бути особа на захист прав чи інтересів якої подано позов.
Як зазначено судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи не вбачається, що позивач пред'явив даний позов на захист саме своїх прав та інтересів, оскільки відсутні докази порушення саме його прав та інтересів, відсутні докази того, що він є членом садового товариства "Калиновий гай" чи мешканцем села Вовчинець.
Разом з тим, колегія суддів зазначає про передчасність таких висновків, оскільки в матеріалах справи наявні довідки голови товариства про членство позивача у садівничому товаристві "Калиновий гай". Вказаним довідкам судом апеляційної інстанції не надано жодної оцінки, твердження, зазначені в них, не спростовані.
Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання наявності майна позивача у вказаному товаристві та дійсності створення перешкод встановленими шлагбаумами для доступу до цього майна, в тому числі за допомогою автотранспорту.
Судами не досліджувалась причина їх установки, а також порядок використання шлагбаумів, хто саме має доступ до їх відкриття/закриття, у зв'язку з чим ці питання підлягають дослідженню при новому розгляді справи.
За правилами частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2014 року та постанову Львівського апеляційного суду адміністративного від 06 квітня 2015 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: