05 листопада 2015 року м. Київ К/800/55338/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Калашнікової О.В.,
Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г.
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі №804/1452/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішень, -
У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" звернулося в суд з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2012/01734 від 17.12.2012 року, № 110010000/2012/01743 від 18.12.2012 року, № 110010000/2012/01774 від 24.12.2012 року; визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/601369/1 від 17.12.2012 року, № 110010000/2012/601378/1 від 18.12.2012 року, № 110010000/2012/601406/1 від 24.12.2012 року; зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА» надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 72 681,32грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок Позивача; зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано виставлені картки відмови в прийнятті митної декларації та винесені рішення про коригування митної вартості товару без достатніх підстав із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.11.2012 р. між ТОВ "Торговий Дім "Євраз Україна", (Україна) та "GCIE INC" (США), був укладений контракт №37/2012, на поставку вугілля. Відповідно до умов додатку № 2 від 28.11.2012., який є невід'ємною частиною Контракту №37/2012 від 06.11.2012 р., ціна за одну метричну тону встановлена у сумі 136,00 дол. США на умовах DAP станція прикордонного переходу РФ-Україна (Інкотермс 2010).
У грудні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для митного оформлення товару - "вугілля кам'яне бітумінозне, коксівне, неагломероване: вугільний концентрат марки КС; клас 0-100 мм. Виробник - шахта "Кузбассразрезуголь" філія "Краснобродський вугільний разрез". Країна виробництва: Росія RU., який надійшов на адресу ПАО "Баглійкокс" на підставі зовнішньоекономічного контракту від 06.11.2012 №37/2012, укладеного між компанією "GCIE INC" (США) та ТОВ "Торговий Дім "Євраз Україна", шляхом подання митних декларацій.
В кожному випадку митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ, а саме: 0,136 доларів США/кг.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 06.11.2012 № 110/2012/0000730; накладні ЦІМ/УМВС; висновок про вартісні характеристики товару від 11.12.2012 № 10/659; рахунок-фактура (інвойс); зовнішньоекономічний договір від 06.11.2012 № 37/2012 із додатком від 28.11.2012 №2; внутрішній договір (контракт) доручення від 21.11.2012 № 55/2012; довідка про декларування валютних цінностей від 07.1 1.2012; сертифікат якості; МД країни відправлення.
Посадовою особою митниці були виявлені розбіжності у наданих документах (контракті 37/2012 від 06.11.12, рахунку-фактурі GСІЕ/ЕvR-02(12)12 від 06.12.2012 та GСІЕ/ЕvR-03(12)12 від 07.12.2012) інші відомості про умови поставки, торгівельну країну, вартість товару, ніж у копії митної декларації країни відправлення.
Відповідно контракту від 06.11.2012 № 37/2012 продавцем товару є компанія "GCIE INC" (США), покупцем - ТОВ "ТД "Євраз Україна" (Україна).
Згідно даних, зазначених позивачем у графі 2 "Відправник/експортер" МД, відправником товару є ВАТ "Угольная компания Кузбассразрезуголь", Росія. Згідно даних, зазначених позивачем у графі 8 "Одержувач" ВМД, одержувачем товару є ПАО "Євраз Баглійкокс" (Україна).
У графі 11 "Торговельна країна/Країна виробництва" зазначається місцезнаходження особи, з якою українським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності укладений договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). У графі 11 МД (ІМ. 40) позивачем зазначений літерний код - US, який згідно Класифікації держав світу відповідає назві держави "Сполучені Штати".
При цьому, у графі 11 митної декларації країни відправлення позивачем зазначений літерний код - СН, який згідно Класифікації держав світу відповідає назві держави "Швейцарія".
У графі 20 МД (ІМ. 40) "Умови поставки" позивачем зазначено DAP UA ст. Тополі. У графі 20 "Условия поставки" митної декларації країни відправлення позивачем зазначено FCA Тирган.
В рахунках-фактурі (інвойсі) від 06.12.2012 GCIE/EvR-02(12)l2 та від 07.12.2012 GCIE/EvR-03(12)12 умовами поставки зазначено DAP ст. Соловей.
Вартість товару за контрактом від 06.11.2012 № 37/2012 та додатку від 28.11.2012 № 2 складає 136 доларів США/т. Аналогічна вартість зазначена в рахунках-фактурі (інвойсі) від 06.12.2012 GCIE/EvR-02(12)12 та від 07.12.2012 GCIE/EvR-03(12)12.
Вартість товару у МД країни відправлення зазначена 99,9 доларів США/т.
За результатами перевірки правильності заповнення декларацій митної вартості до МД, оформлених за контрактом від 06.11.2012 № 37/2012, встановлено, що декларантом у графі 9а декларації від 17.12.2012 №110010000/2012/010571 самостійно зазначено про взаємопов'язаність продавця і покупця.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що позивачем не надані додаткові документи, запитуваних митним органом, а тому відповідач дійшов правильного висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за ціною контракту, та обґрунтовано застосував третій метод за ціною на аналогічні товари.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно ч.ч. 1- 3 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.54 МК України Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно п. 2.3. наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, посадова особа митного органу у графі "Для відміток митного органу" ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки
Судами встановлено, що посадовою особою Дніпропетровської митниці на першому аркуші ДМВ здійснений запис: за результатами проведення контролю співставлення відповідно до ст. 337 МК України на підставі п.2 ст. 53 МК України необхідно подання додаткових документів. Документи, які подані позивачем відповідно до п.2 ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Згідно п. 3 ст. 53 МК України, якщо документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; виписку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до п.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Судами встановлено, що позивач повинен був надати до Дніпропетровської митниці наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
У разі відмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний запис із зазначенням часу, дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотньому боці основного аркуша ДМВ на паперовому носії.
Судами встановлено, що позивач був ознайомлений із цим записом та зазначив, що надати додаткові документи на даний час немає можливості. Процедура консультацій проведена. Документи будуть представлені в установлений законом строк (п. 8 ст. 55 МКУ). Консультація з приводу обрання методу визначення митної вартості проведена.
Згідно п.6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
У зв'язку не підтвердженням позивачем заявлених відомостей про митну вартість товарів, митниця не мала достатніх підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.
Через неможливість застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості.
Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 60 МК України - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положенням ст. ст. 58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій наявність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів обумовила застосування Дніпропетровською митницею зазначеного методу при коригуванні митної вартості товарів.
Внаслідок наведеного та відповідно до ст. 55 МК України митним органом прийняте рішення про коригування заявленої митної вартості товару, відповідно до якого митна вартість скоригована до 0,2100 доларів/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(б) відповідно до ст. 60 МК України.
При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці в рішеннях про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012р. № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за № 883/21195 зазначено, що «митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за наявності наступних причин: відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України у наданих документах виявлені розбіжності, а саме у наданих документах (контракті 37/2012 від 06.11.12, рахунку-фактурі GСІЕ/ЕvR-02(12)12 від 06.12.2012 та GСІЕ/ЕvR-03(12)12 від 07.12.2012) інші відомості про умови поставки, торгівельну країну, вартість товару, ніж у копії митної декларації країни відправлення. Також, згідно п. 3 ст. 337 МК України проведений контроль співставлення - порівняна заявлена митна вартість з даними, які містяться в електронних копіях ВМД (ВМД 110010000/2012/009879 (ІМ. 40) від 23.11.2012р., 110010000/2012/009903(ІМ. 40) від 25.11.2012р. - 0,210 дол.США/кг), виявлені розбіжності. Заявлена митна вартість, згідно наданих документів нижча, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за ВМД. Додатково необхідно було надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних)товарів на території України; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними органами. Консультація проведена. Декларант від подання документів, зазначених у запиті до ВМД, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, відмовився.
У зв'язку з тим, що у відповідача була відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а, та враховуючи положення статті 60 МК України, на підставі наявної інформації щодо митного оформлення подібних (аналогічних) товарів за наступними ознаками (схожі характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва) ВМД (ВМД 110010000/2012/009879 (ІМ. 40) від 23.11.2012р., 110010000/2012/009903(ІМ. 40) від 25.11.2012р. - 0,210 дол.США/кг.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства повністю узгоджуються з обставинами справи та правовими нормами, що їх регламентують.
У зв'язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару, за вантажними митними деклараціями було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови.
Відповідно до ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: