18 листопада 2015 року Справа № 876/532/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 грудня 2014р. по справі №338/1470/14а за позовом Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів виплаченої надміру державної соціальної допомоги, -
26.09.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 40025,07 грн. надміру виплачених відповідачу грошових коштів, за призначеною державною соціальною допомогою, як малозабезпеченій сім'ї.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачкою було надано недостовірну інформацію про майновий стан. Зокрема, від ДПІ в Богородчанському районі отримано інформацію про те, що у власності чоловіка відповідачки ОСОБА_2 є земельна ділянка - пай площею 0,59 га, який не був задекларований під час звернення за призначенням соціальної допомоги і за оренду якого нарахована 562,00 грн. орендної плати. Просить поновити строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин, оскільки про порушене право стало відомо з відповіді ДПІ в Богородчанському районі від 23.06.2014р. №6, яку отримано 14.07.2014р.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 грудня 2014р. в задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржив дану постанову з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом не взято до уваги факт декларування відповідачкою 0,20 га земельної ділянки, що свідчить про факт користування вказаною ділянкою.
Відповідно до пункту 7.5 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 07.02.2002 року за №112/6400, при визначенні сукупного доходу одержувачів допомоги дохід від земельних ділянок різних видів призначення враховується як дохід осіб, яким вони передані у власність, володіння або користування за нормативами, які затверджуються місцевими органами виконавчої влади на календарний рік.
На запит управління соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації Росільнянська сільська рада Богородчанського району надала інформацію №244 від 19.12.2014 року - виписку з погосподарської книги про землеволодіння ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 жит.с.Росільна, яка користується земельною ділянкою площею 0,20 га, в тому числі для будівництва, обслуговування житлового будинку 0,10 га та для ведення особистого селянського господарства 0,10 га з 1999 року. Являється платником податку даної ділянки як землекористувач.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 31.01.2014р. та від 08.07.2014р., рішенням позивача від 17.02.2014р. та від 11.07.2014р., їй була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, відповідно, з 01 січня 2014 року по 30.06.2014р. та з 01.07.2014р. по 31.12.2014р. і виплата такої допомоги проводилась до вересня 2014 року. Загальна сума коштів виплачених відповідачці становить 40025,07 грн.
Актом №173 від 08.09.2014 року складеним головним державним соціальним інспектором управління соціального захисту населення Богородчанськиої РДА Швець І.П. встановлено факт не задекларованої при подачі заяви про призначення соціальної допомоги земельної ділянки-паю площею 0,59 га, яка є власністю чоловіка відповідачки.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що висновок позивача про те, що відповідач втратила право на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003 року є не обґрунтований.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, виходячи з наступного:
Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 №1768-ІІІ (далі - Закон № 1768-ІІІ) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 7 Закону №1768-ІІІ державна соціальна допомога не призначається у випадку, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до довідки виконкому Росільнянської сільської ради №33 від 20.01.2014р. господарство позивачки має в користуванні 0,20 га, в т.ч. для ведення особистого підсобного господарства 0,10 га.
Чоловік позивачки - ОСОБА_2 має земельний пай в розмірі ріллі 0,5 га і пасовища 0,09 га, що стверджується довідкою ПАП «Провесінь» вих.№14 від 04.09.2014р.
Частиною другою статті 7 Закону №1768-ІІІ передбачено, що за наявності обставин, передбачених, у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо: у складі сім'ї є інвалід; у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); неможливість отримання будь-яких джерел для існування, пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення (частина четверта статті 7 Закону №1768-ІІІ).
Таким чином, виплата соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям припиняється у разі, коли уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї при зверненні до відповідного державного органу із заявою про надання державної соціальної допомоги навмисно подав недостовірні відомості або приховав відомості при призначенні зазначеної допомоги та визначенні її розміру.
На виконання Закону №1768-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою 24 лютого 2003 року №250 затвердив Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, пунктом 28 якого встановлено, що якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
З врахування вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачкою подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям, а зайво виплачена сума підлягає стягненню з останньої.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є підставними, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з»ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає до скасування з прийняттям нового рішення про задоволення позову, що узгоджується з положеннями п.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22.05.2015р., з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 2009,70 грн. (1827,0 грн. (2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - судовий збір за подання адміністративного позову) * 110% ставки, що підлягає сплаті при подачі позовної заяви).
Керуючись ст.ст.94, 160, 195 - 197, п.3 ч.1 ст.198, п.1, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації - задоволити.
Скасувати постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 грудня 2014р. по справі №338/1470/14а та прийняти нову, якою позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження, проживає: АДРЕСА_1 в користь державного бюджету України 40025 (сорок тисяч двадцять п»ять) грн. 07 коп. надмірно виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок отримувача 31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівської області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 - 2009 (дві тисячі дев»ять) грн. 70 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець