19 листопада 2015 року Справа № 876/6882/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника відповідача Мандзирохи А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Аветра» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Аветра» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Аветра» звернулося до суду з позовом до Рожищенського відділення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000494313.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу в частині того, що підприємство через АЗС здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевому споживачу, а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, є протиправними.
Підприємство частину нафтопродуктів реалізовує оптом (для комерційного призначення) за паливними картками, а тому такі операції неможливо вважати реалізацією в роздріб з використанням реєстраторів розрахункових операцій, тому підстави для сплати акцизного збору відсутні.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «НК «Аветра», яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апелянт посилається на те, що у нього на суму реалізації палива через мережу АЗС суб'єктам господарювання не виникають податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку, оскільки дана реалізація не відповідає ст. 215 ПК України, а останні використовують паливо не для власних потреб, а для комерційного використання.
Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з таких підстав.
В справі встановлено, що Рожищенським відділенням Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності декларації з акцизного податку, за результатом якої складено акт від 24 березня 2015 року №556/15/39274438.
Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог статей 213-216 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №14 від 23 січня 2015 року «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» в результаті чого підприємством занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 3 914,26 грн.
Відповідач вважав, що ТзОВ «НК Аветра» через АЗС здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевому споживачу, а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України. Натомість, підприємство реалізувало частину нафтопродуктів без сплати акцизного податку. Товариством в додатку 6 податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 78285,16 грн. однак, дана сума не була включена до об'єкта оподаткування акцизним податком та на яку не було нараховано акцизний податок в сумі 3914,26 грн., в результаті чого товариством занижено податкове зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам.
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000494313, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з акцизного податку за основним платежем на суму 1 545,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 386,00 грн.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України у розмірі 5-ти відсотків від вартості підакцизних товарів. Відтак дата здійснення розрахункової операції, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через мережу АЗС, в тому числі і в безготівковій формі за допомогою талонів та паливних карток, смарт-карток, є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).
З такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України, платником акцизного податку є особа суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Згідно із пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Згідно із абзацом 3 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг.
Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Як видно з матеріалів справи, 1.01.2015 року ТзОВ «НК «Аветра» уклало договір №026/01/15 купівлі-продажу нафтопродуктів з ПрАТ «Металіст». Відповідно до даного договору продавець (ТзОВ «НК «Аветра») зобов'язувався продати покупцю (ПрАТ «Металіст») нафтопродукти з відстрочкою платежу.
На тих же засадах позивач реалізовував нафтопродукти ПП «Алерт» згідно договору №033/01/15 від 1.01.2015 року , а також Рожищенському навчально-реабілітаційному центру згідно договору купівля-продажу від 16.03.2015 року № 140.
Реальність господарських операцій позивача з його контрагентами за вказаними договорами не спростована податковим органом.
Таким чином, є підстави для висновку, що відповідно до вищезазначених договорів, позивач реалізував нафтопродукти шляхом оптової торгівлі.
Згідно із ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», оптова торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.
Чинним законодавством України суб'єкт господарювання не позбавлений права на здійснення оптової продажі нафтопродуктів, через мережу АЗС, для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відбувалась оптова торгівля нафтопродуктами, а не роздрібна торгівля підакцизними товарами, об'єкт якої оподатковується акцизним податком.
Крім того, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «НК «Аветра» контролюючим органом не досліджувались первинні бухгалтерські документи з реалізації контрагентами позивача паливно-мастильних матеріалів. Податковий орган обмежився дослідженням податкової звітності позивача та періодичних звітів по РРО, з яких неможливо встановити комерційне чи некомерційне використання придбаного у нього палива.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з викладеного, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем комерційного чи некомерційного використання придбаного у позивача палива за результатами проведеної перевірки, а відтак, про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з акцизного податку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувану постанова - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з наведених підстав.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Аветра» задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року в справі №803/885/15-а скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Рожищенського відділення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 23 квітня 2015 року №000494313.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Аветра» 1096,20 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський