16 листопада 2015 року Справа № 876/5167/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31.03.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова треті особи Відкрите акціонерне товариство "Вільна Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трафарет" про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
18.11.2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до УПФУ в Шевченківському районі м. Львова, яким просить визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пільгової пенсії неправомірними та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах з 23.07.2014 р.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідно до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію за віком на пільгових умовах з врахуванням того, що він з 1988 по 1998р.р. працював у видавництві «Вільна України», з 1998 по 2002р.р. на ТзОВ «Трафарет» на посаді стереотипера, що полягало у роботі з гарячим свинцем та відноситься до шкідливих та важких умов праці. За час роботи йому виплачувалися доплати за шкідливі умови праці, надавалися додаткові відпустки за шкідливі умови праці. Зазначає, що підтвердженням наявного стажу для призначення йому такої пенсії є трудова книжка, а також відповідні записи, видані ПАТ «Видавництво Вільна Україна» 23.01.2014 року за №31, де підставою видачі значаться накази про прийняття та звільнення, відомості про нарахування зарплати за 1988-1994 роки, довідки про заробітну плату та фактично відпрацьований час.
23.07.2014р. позивач звернувся із заявою до УПФУ в Шевченківському районі м. Львова для призначення йому пільгової пенсії, однак отримав негативну відповідь щодо призначення такої, оскільки документи про результати проведення атестації робочого місця посади «стереотипера» у видавництві «Вільна Україна» та ТзОВ «Трафарет» не були долучені до заяви та у його індивідуальних відомостях про застраховану особу дані про спеціальний стаж за 2000-2002р.р. в ТзОВ «Трафарет» відсутні. При тому вважає, що відсутність даних про проведення атестації робочого місця стереотипера та даних про спеціальний стаж сталися з вини посадових осіб видавництва «Вільна Україна» та ТзОВ «Трафарет».
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 31.03.2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, оскільки суд погодився з доводами позивача, при тому задовольнив позов в частині призначення спірної пенсії з 31.07.2014 року, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах саме 31.07.2014р., а не 23.07.2014р.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач - управління Пенсійного фонду України Шевченківському районі м. Львова, яке вважає, що при ухваленні даної постанови судом неповністю з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права.
Апеляційну скаргу обґрунтовує аналогічно запереченням проти позовних вимок, таким чином вважає оскаржувану постанову безпідставною, яка не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно записів у трудовій книжці позивача ОСОБА_2 у період з 04.07.1988р. по 01.04.1994р. він працював на посаді стереотипера на відливці стереотипів газетного цеху видавництва «Вільна Україна». В період з 15.08.1994р. по 01.05.1998р. позивач працював на посаді стереотипера на відливці стереотипів друкарського цеху видавництва «Вільна Україна», а з 01.05.1998р. по 25.03.2002р. на посаді стереотипера на відливці стереотипів друкарського цеху ТзОВ «Трафарет».
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до «Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 у цей список в розділі поліграфічне виробництво включена професія - стереотипери на відливці стереотипів.
Вказана посада включена у Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003р. №36.
Відповідно до п. до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Суд першої інстанції також встановив, що із записів трудової книжки ОСОБА_2 стаж його роботи на посаді стереотипера на відливці стереотипів становить понад 13 років. Факт перебування позивача на посаді стереотипера на відливці стереотипів зі шкідливими умовами підтверджується також наказами по особистому складу видавництва «Вільна Україна», наказом видавництва «Вільна Україна» про переведення ОСОБА_2 у ТзОВ «Трафарет» від 12.05.1998 р. на посаду стереотипера на відливці стереотипів. Із переліків робіт і розміру доплат за шкідливі умови праці, затверджених директором видавництва «Вільна Україна», вбачається, що посада «стереотипер», яка полягає у відливці плоских стереотипів, відноситься до 1-го класу небезпеки, шкідливий фактор - свинець. Відповідно до наказу директора видавництва «Вільна Україна» проводилися чергові медичні огляди працівників зі шкідливими умовами праці, в тому числі стереотиперів. У видавництві «Вільна Україна» неодноразово встановлювалися доплати за шкідливі умови праці, зокрема, стереотиперу по відливці стереотипів. Позивачу надавалися з дні додаткових відпусток за шкідливі умови праці, в яких зазначалося, що його професія відноситься шкідливих умов по Списку №1. У наказі про звільнення позивача з роботи від 12.05.1998р. зазначено про шкідливі умови його праці.
Згідно довідок про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії, виданих ОСОБА_2 про перебування на посаді стереотипера на видавництві «Вільна Україна» з 04.07.1988 р. по 01.04.1994 р. та з 15.08.1994 р. по 01.05.1998 р. та у ТзОВ «Трафарет» з 01.05.1998 р. по 25.03.2002 р., його посада відноситься до Списку №1 шкідливих умов праці. У цих довідках роботодавці зазначали, що технологічні процеси докорінно не змінювалися. Загальний стаж ОСОБА_2 на посаді стереотипера становить більше 13 років.
На спростування заперечуючи відповідача на позовні вимоги про відсутність відповідних записові у трудовій книжці та відсутність документів про результати атестації робочого місця стереотипера суд першої інстанції зазначив, що не проведення або несвоєчасне проведення керівниками підприємства атестації робочих місць, відсутність документів про проведення атестації робочих місць не може позбавити права позивача на соціальний захист щодо вирішення питання надання йому пенсії за віком на пільгових умовах, а тому прийшов до висновку, що відсутність документів про проведення атестації робочого місця стереотипера у видавництві «Вільна Україна» та ТзОВ «Трафарет» за час роботи на цій посаді позивача не є підставою для відмови ОСОБА_2 у призначенні пільгової пенсії.
З такими висновком колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується та вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1992 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1992 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках № 1 чи 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин зазначеними документами не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладений у постанова Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року (справи №№ 21-183а13, 21-519а14, 21-585а14 відповідно).
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на наведене висновок суду першої інстанції про те, що відмова управління ПФУ зарахувати період роботи позивача, яка включена до списку № 2, до пільгового стажу внаслідок не проведення атестації цієї посади на підприємстві є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону.
Слід зазначити, що позивачу зараховується лише період роботи з 04.07.1988 року до 21.08. 1992 року включно із шкідливими умовами праці, проте такий є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції порушено норм матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відому у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст.160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31.03.2015 року у справі №466/8147/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді І.М. Обрізко
С.П. Нос
Повний текст виготовлено 17.11.2015р.