ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 090609
про закриття провадження у справі
18 листопада 2010 рокум. Київ№ 12/433
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., при секретарі судового засідання Віруцькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві
до Санітарно-епідеміологічна станція Солом"янського району м.Києва , треті особи : ОСОБА_1, ВАТ"Більшовик"
про визнання недійсним акту
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним ОСОБА_2 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П - 4 ОСОБА_1 від 10.01.2006р.
Під час судового розгляду представником відповідача та третьою особою ОСОБА_1 заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував та вказав, що позивач є суб'єктом владних повноважень, а тому з урахуванням ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду саме в порядку КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку учасників судового процесу, судвважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є ОСОБА_2 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.
Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, зокрема це спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Проте, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає розгляду за правилами, встановленими вимогами КАС України виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У статті ст. 3 КАС України визначено поняття, які у цьому Кодексі вживаються у такому значенні, так зокрема під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції (щодо конкретного предмету позову) на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Під терміном “суб'єкт владних повноважень” розуміють орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У п. 1 ч. 1 статті 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненнямсуб'єктом владних повноважень управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів чи референдуму.
Правовий аналіз наведених норм права, дає всі підстави стверджувати, що під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду спір, що виник між двома суб'єктами, стосовно їх прав та обов'язків у певних владних управлінських правовідносинах, в яких хоча б один з цих суб'єктів законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого, а останній зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Таким чином, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій у тих правовідносинах в яких виник спір між сторонами.
Отже, у випадку коли суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції по відношенню до іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно не відноситься до компетенції адміністративних судів.
Єдиним відповідачем у даній справі є Санітарно-епідеміологічна станція Солом'янського району м. Києва, проте по суті вимоги заявлені до органу, який склав, оскаржуваний ОСОБА_2, а саме: комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання, яка створена з числа посадових осіб відповідних органів, в тому числі Санітарно-епідеміологічної станції Солом'янського району м. Києва, з урахуванням вимог п. 76 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112.
Комісія з розслідування причин виникнення професійного захворювання є колегіальним органом, який не наділений владними управлінськими функціями, оскільки відповідно до п. 76 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 комісія з розслідування причин виникнення професійного захворювання призначається наказом роботодавця, а тому враховуючи, що позовні вимоги звернені до особи, а саме комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання, яка в розумінні ст. 3 КАС України не є суб'єктом владних управлінських функцій, суд приходить до висновку, що справа не може бути вирішена в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, оскаржуваний ОСОБА_2 за змістом не містить жодних приписів, не визначає прав та обов'язків позивача. ОСОБА_2 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П - 4 містить опис умов праці потерпілої особи та визначає наявність чи відсутність професійного захворювання у особи.
Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у адміністративній справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 158-160 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 12/433 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві до Санітарно-епідеміологічної станції Солом'янського району м. Києва за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ВАТ "Більшовик" про визнання недійсним ОСОБА_2 розслідування хронічного професійного захворювання
2. Попередити Позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
3. Роз'яснити належний порядок розгляду даного спору у порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанці за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили у порядку і стрроки, визначені ст.254 КАС України.
Суддя В. І. Келеберда