Справа в першій інстанції № 2-а-262/08 Головуючий у І-й інстанції - Тюхтій П.М.
Справа № 22-а-28710/08 Суддя-доповідач Зайцев М.П.
15 вересня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Зайцева М.П.
суддів Мамчура Я.С., Усенка В.Г.
при секретарі Сидоренко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області на постанову Макарівського районного суду Київської області від 3 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області про стягнення невиплачених коштів, щорічної допомоги на оздоровлення, -
Позивач звернувся до Макарівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоплачених сум, передбачених ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 3 липня 2008 року - позов задоволено повністю.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 та закрити провадження в справі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку, а провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є адміністративно-правовим, проте такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи.
Так, судом першої інстанції при вирішенні спору було порушено норми процесуального права, які тягнуть за собою скасування оскаржуваного рішення суду та закриття провадження по справі.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається ст. 17 КАС України. Згідно ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення грошової заборгованості щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до положень ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач в своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача певну грошову суму без оскарження його рішень (дій або бездіяльності), тобто фактично ставиться питання про стягнення заборгованості, а не відшкодування шкоди.
Колегія суддів зважає на наступне, що не є публічно-правовим спір за участю суб'єкта владних повноважень, з одного боку, та суб'єкта приватного права, фізичної особи, коли управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її цивільних прав. У такому разі це є спір про право цивільне, хоча однією із сторін у ньому виступає особа публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами як цивільного, так і адміністративного права. Таким чином у спірних правовідносинах в цьому випадку реалізується не публічний, а приватний інтерес.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо).
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги щодо стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги є борговим зобов'язанням між державою і громадянином.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, встановивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано підвідомчість спору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що спір з таким предметом спору відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, то постановлене у справі судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.198 та ч. 1 ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області - задовольнити повністю.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 3 липня 2008 року - скасувати.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 21 вересня 2009 року.