17 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Малиніна В.В.
Василенка Я.М.
при секретарі Рибалка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році в сумі 1354 грн. 11 коп.,
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила, визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй в повному розмірі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з відповідача невиплачену суму допомоги за період з 06.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 1354, 11 грн., та зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати вказану допомогу, у повному розмірі встановленому законодавством.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2008 року позов задоволено частково, визнано дії Бердичівського міського Управління праці та соціального захисту населення щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році ОСОБА_1 неправомірними, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради на користь ОСОБА_1 1347 грн. 14 коп. заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з липня 2007 року по грудень 2007 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом 1- ої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини Головенька Володимира Володимировича , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження, виданим 03.05.2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції.
Догляд за дитиною здійснюється матір'ю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не працювала і не є застрахованою особою на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Судом 1- ої інстанції також встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України Бердичівським міським Управлінням праці та соціального захисту населення зазначена допомога позивачу виплачувалась не в повному розмірі, а її заява з цього питання відповідачем залишена без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції правильно виходив з того, що дані правовідносини регулюються Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд 1-ої інстанції зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», отже, з цього часу відновлено дії ст.12 та ч. 1 ст.15, п. 3 розділу УІІІ „Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення, тому позов підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років в цей період (ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») сума заборгованості, як вірно зазначив суд 1-ої інстанції, становить 1347грн. 14 коп. (343 грн. 52 коп. за липень 2007 року)+(463х2) + (470х3) -1332 грн. 38 коп., виплаченої допомоги з липня по грудень 2007 року.
Колегія суддів, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, погоджується з висновком суду 1-ої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання дій відповідача неправомірними та стягнення на користь позивача 1347, 14 грн. заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року (як видно з розрахунку), оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач не працювала та не є застрахованою особою на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що постанова Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2008 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного, Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У задоволенні апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області відмовити, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2008 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
судді:
Повний текст виготовлено 22.09.09 року.
(вступна та резолютивна частина)
17 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Малиніна В.В.
Василенка Я.М.
при секретарі Рибалка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році в сумі 1354 грн. 11 коп.,
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У задоволенні апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області відмовити, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2008 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді: