Справа № 22-а-23988/08 р. Головуючий у першій інстанції:Хаюк С.М.
Доповідач: Ізмайлова Т.Л.
10 вересня2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Романчук О.М., Шостака О.О.
при секретарі Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Житомирського окружного адміністративногосуду від 05.05.2008 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742 грн. 65 коп.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищується у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Проте, позивачці вище зазначена допомога за 2007 рік не виплачувалась, у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що відповідач незаконно не виплачував позивачу за 2007 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки врахував обмеження, встановлені Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», які рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнані неконституційними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було призупинено в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема ст. 29 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком.
Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, апеляційна інстанція зазначає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо того, що позивачка має право на перерахунок надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», проте неправильно визначив дату з якої необхідно проводити доплату, а також постанова суду першої інстанції в частині задоволення вимог позову про стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії у розмірі 742 грн. 65коп. не узгоджується з нормами процесуального права, тому в цій частині оскаржуване рішення слід змінити, зобов'язавши відповідача виплатити позивачу надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області про визнання дій протиправними, стягнення надбавки до пенсії за 2007 рік - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області - задовольнити частково.
Змінити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, виклавши резолютивну частину постанови наступним чином:
«Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду в Червоноармійському районі Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії у 2007 році в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановивши зазначену доплату в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.09.2009 року.