Справа № 22-а-23563/08 Головуючий у І-ій інстанції: Приліпка В.М.
№ 2-а-76/08 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
2 вересня 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Горбань Т.І.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
У квітні 2008 року ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернувся доБахмацького районного суду Чернігівської областіз позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації(далі - Відповідач, УПСЗН Бахмацької РДА), в якому просив стягнути з Відповідача на його користь недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 р.р. в розмірі 5 298,30 грн., з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідні роки.
Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, а тому відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Проте допомога, передбачена вищезгаданим Законом, була виплачена йому у значно меншому розмірі.
Постановою Бахмацького районного суду Київської області від 15 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотримані суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в розмірі 5 073,30 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постановуБахмацького районного суду Київської області від 15 травня 2008 року та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог, заявлених Позивачем.
Апеляційна скарга мотивована тим, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення, згідно ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тому на думку апелянта, Позивачу правомірно здійснювалося нарахування та виплата допомоги у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, апелянт просить застосувати до спірних правовідносин положення ч.1 ст. 100 КАС України, у зв'язку з пропуском Позивачем річного строку звернення досудуз адміністративним позовом.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
Відповідачем подано клопотання, з проханням розглядати справу за відсутності його представника.
В судове засіданняпозивач не з'явився, причини неявки суду невідомі, був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач - ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.11.1992 року (а.с. 9).
Відповідно до абз. 4 ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (в редакції чинній на момент звернення Позивача з позовом до суду, далі - Закон № 796-ХІІ), щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії ІІ - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент здійснення виплати.o:p>/o:p>
Щорічна допомога на оздоровлення Позивачу була виплачена у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: у 2005 році - 26,70 грн.; у 2006-2007 р.р. - 100,00 грн. за кожний рік окремо, що підтверджується даними, викладеними в листі УПСЗН Бахмацької РДА від 04.03.2008 року №03-04/552 (а.с. 10).
Обговорюючи питання про правомірність проведення нарахувань та виплат одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки, колегія вважає зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 100 КАС Українипередбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В запереченням Відповідача та в поданій ним апеляційній скарзі міститься клопотання про застосування до спірних правовідносин положення ч.1 ст. 100 КАС України, зокрема в частині стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки.
Враховуючи, що інших строків для звернення до адміністративного суду з таким позовом ані Кодексом адміністративного судочинства України, ані іншими законами України не передбачено, судова колегія суддів приходить до висновку, що пропущення Позивачем без поважних причинрічного строку для звернення до адміністративного судуза захистом своїх прав, свобод та інтересів, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, є підставою для відмовийому у задоволенні позову, в частині стягнення одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IVбуло зупинено дію ст. 48Закону № 796-ХІІ, в частині визначення розміру виплат щорічної одноразової допомоги на оздоровлення на 2006 рік.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддіввиходить з наступного.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відтак,виходячиз наведених положень Конституції Українита рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
До того ж, Закон України «Про Державний бюджет на 2006 рік» на відповідність Конституції України Конституційним Судом України не переглядався, а тому до спірних правовідносин за 2006 рік не могла бути застосована норма ст.48 Закону № 796-ХІІ , оскільки у зазначений період вона не діяла, що дає підстави для відмови в задоволенні позову в частині стягнення недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік.
Таким чином, Відповідач правомірно керувався п. 37 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким було зупинено на 2006 рік дію ст. 48 Закону № 796-ХІІ, в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині слід визнати помилковим.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р., визнано неконституційними деякі положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, в тому числі п.30 ст.71 Закону , яким було зупинено дію статті 48 Закону № 796-ХІІ, в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Оскільки Рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі, то здійснення виплат грошової допомоги на оздоровлення, що були проведені до набрання ним чинності, слід визнати правомірними, у зв'язку з діючим на той час положенням п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до листа УПСЗН Бахмацької РДА від 04.03.2008 року №03-04/552, виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік Позивачу була здійснена у травні 2007 року, тобто до набрання чинності вищезазначеним рішенням КСУ.
Тому Відповідач правомірно виконав взяті державою зобов'язанняпо виплаті грошової допомоги на оздоровлення та не порушив прав Позивачана її отримання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим вбачається підстави для її скасування та ухвалення нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року - задовольнити .
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 року - відмовити повністю.
Матеріали справи повернути до Бахмацького районного суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді:
Повний текст постанови складено та підписано - 07.09.09.
Справа № 22-а-23563/08 Головуючий у І-ій інстанції: Приліпка В.М.
№ 2-а-76/08 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
2 вересня 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Горбань Т.І.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року - задовольнити .
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 року - відмовити повністю.
Матеріали справи повернути до Бахмацького районного суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: