10 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Василенка Я.М.
Малиніна В.В.
при секретарі Лисенко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними дій щодо незарахування йому у строк загальної вислуги років терміну навчання у Київському суворовському військовому училищі та про зобов'язання відповідача для призначення пенсії зарахувати до вислуги років строк навчання у військовому училищі та внести відповідні зміни в документи.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на те, що висновки суду 1-ої інстанції не відповідають обставинам справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить державну службу як особа начальницького складу податкової міліції.
У 2007 році звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив здійснити перерахунок вислуги років з урахуванням періоду навчання у Київському суворовському військовому училищі.
В період з 17.08.1982р. до 24.06.1984р. позивач навчався у Київському суворовському військовому училищі, що підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Міністерства оборони України від 11.07.2007р. № 226, довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.07.2007р. № 5374 та атестатом про середню освіту, виданим Київським суворовським військовим училищем 24.06.1984р.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1-ої інстанції виходив з наступного.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", якою встановлені вичерпні переліки періодів служби та час перебування, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Також суд 1-ої інстанції зазначив, що періоди дійсної військової служби у Збройних Силах колишнього СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років, регламентуються Положенням про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей, затвердженим наказом Міністра оборони України від 08.08.1994р. № 205. В цьому положенні підпунктом "г" пункту 2 передбачено, що у вислугу років на пенсію не зараховуються, серед іншого, періоди навчання в суворовських військових училищах, у військових підготовчих (спеціальних) школах та училищах.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990р. № 1290 "О выслуге лет для назначения пенсий лицам офицерского состава, прапорщикам, мичманам и военнослужащим сверхсрочной службы, лицам начальствующего и рядового состава органов внутренних дел и пособиях этим военнослужащим, лицам начальствующего и рядового состава и их семьям"передбачався вичерпний перелік періодів служби та час перебування, які зараховуються до вислуги років, однак періоди навчання в суворовському військовому училищі в цій постанові відсутні.
Таким чином, суд 1-ої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вірно визначено строк вислуги років ОСОБА_1 без урахування періоду навчання у Київському суворовському військовому училищі, оскільки такий період навчання не зараховується у вислугу років.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1- ої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990 р. особи, прийняті на службу до податкової міліції, в тому числі слухачі й курсанти навчальних закладів за спеціальностями з підготовки кадрів податкової міліції, які перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах податкової міліції Державної податкової адміністрації України.
Отже, відповідно до вищевказаного Закону обов'язок вирішення кадрових питань, в тому числі здійснення перерахунку вислуги років щодо осіб, які проходять службу в податковій міліції, покладено на Державну податкову адміністрацію України.
Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивача починає вираховуватися з 06 серпня 1984 року - з дня призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу - Військового Червонопрапорного інституту Міністерства оборони СРСР.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України „Про загальний військовий обов'язок та військову службу" № 2232-ХІІ, в редакції від 25.03.1992 р., та п. 4 Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, затвердженого Указом Президента України від 13.05.1993 р. №174/93, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, початком проходження військової служби вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Факт навчання позивача з 17 серпня 1982 року до 24 червня 1984 року в Київському суворовському військовому училищі підтверджується довідкою Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Міністерства оборони України від 11.07.2007р. № 226, довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.07.2007р. № 5374 та атестатом про середню освіту, виданим Київським суворовським військовим училищем 24 червня 1984 року.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до практики тлумачення Конституційним Судом України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (Рішення від 05.04.2001 р. у справі №1-16/2001 та Рішення від 02.07.2002 р. у справі №1-8/2002) закони та інші нормативно-правові акти України не поширюються на правовідносини, які виникли і не закінчилися до набуття чинності таких законів та інших нормативно-правових актів.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції невірно застосував норму матеріального права - підпункт г пункту 2 Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 8 серпня 1994 року № 205, яка не може бути застосована до правовідносин, що виникли у сторін щодо зарахування до вислуги років позивачу строку навчання у Київському суворовському військовому училищі, та не застосував норми, які мають бути застосовані.
Також суд 1-ої інстанції посилається на Постанову Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 р. №1290 „О выслуге лет для назначения пенсий лицам офицерского состава, прапорщикам, мичманам и военнослужащим сверхсрочной службы, лицам начальствующего и рядового состава органов внутренних дел и пособия этим военнослужащим, лицам начальствующего и рядового состава и их семьям», вказуючи, що в даному нормативно-правовому акті у вичерпних переліках періодів служби та час перебування, які зараховуються до вислуги років, навчання в суворовському військовому училищі відсутнє.
Хоча навчання в суворовському військовому училищі в переліку відсутнє, однак п. а) ч. 1 вищезазначеної Постанови від 15.12.1990 р. №1290 передбачає, що до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби зараховується дійсна військова служба в Радянській Армії і Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах та інших військових формуваннях.
Також і п.п.а) п. 54 Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 №986, яке було чинним в період навчання позивача в Київському суворовському військовому училищі, передбачає, що до вислуги років, що дає право на пенсію у відповідності до даного Положення, зараховується дійсна військова служба в Радянській армії та Військово-морському флоті, у Військах Комітету державної безпеки СРСР та внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ СРСР.
Законом України „Про загальний військовий обов'язок та військову службу" № 2232-ХП від 25.03.1992 р. навчання в суворовському училищі прирівняне до служби в Збройних силах України.
Збройні сили України є правонаступником Збройних сил УРСР, що входила до складу Збройних сил СРСР, тому навчання у суворовському військовому училищі також прирівняне до проходження військової служби в Збройних силах СРСР.
Проходження військової служби в Збройних силах СРСР за Постановою Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 р. №129 та Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 №986 передбачено в переліках періодів, що дають право на зарахування їх до вислуги років для призначення пенсії.
Тобто, якщо до моменту вступу в силу Закону України „Про загальний військовий обов'язок та військову службу" № 2232-ХП від 25.03.1992 р. особа навчалася в суворовському військовому училищі, то після вступу закону в силу цей період є строком проходження військової служби та має бути зарахований до вислуги років.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має право на зарахування до вислуги років строку, впродовж якого він навчався у Київському суворовському військовому училищі, а відмова Державної податкової адміністрації України згідно листа від 20.09.2007 р. вих. №04-2116/557 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років не відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України .
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що відповідач відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності своїх дій, тому слід визнати неправомірними дії Державної податкової служби України щодо відмови у здійсненні перерахунку вислуги років та зарахування строку навчання в Київському суворовському військовому училищі протягом 17 серпня 1982 року - 24 червня 1984 року до загальної вислуги років; визнати початком проходження військової служби ОСОБА_1 17 серпня 1982 року - початок навчання в Київському суворовському військовому училищі; зобов'язати Державну податкову адміністрацію України встановити початком проходження військової служби день зарахування до Київського суворовського військового ліцею - 17 серпня 1982 року; зобов'язати Державну податкову адміністрацію України внести відповідні зміни у всі необхідні документи; зобов'язати Державну податкову адміністрацію для призначення пенсії зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 строк навчання в Київському суворовському військовому училищі з 17 серпня 1982 року до 24 червня 1984 року; зобов'язати Державну податкову адміністрацію здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1, вважаючи початком проходження військової служби дату 17 серпня 1982 року.
На підставі вищевикладеного апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2008 року скасувати, прийняти нову постанову, так як судом 1-ої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Державної податкової служби України щодо відмови у здійсненні перерахунку вислуги років та зарахування строку навчання в Київському суворовському військовому училищі протягом 17 серпня 1982 року - 24 червня 1984 року до загальної вислуги років. Визнати початком проходження військової служби ОСОБА_1 17 серпня 1982 року - початок навчання в Київському суворовському військовому училищі. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України встановити початком проходження військової служби день зарахування до Київського суворовського військового ліцею - 17 серпня 1982 року. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України внести відповідні зміни у всі необхідні документи. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію для призначення пенсії зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 строк навчання в Київському суворовському військовому училищі з 17 серпня 1982 року до 24 червня 1984 року. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1, вважаючи початком проходження військової служби дату 17 серпня 1982 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді:
Повний текст постанови виготовлено 15..09.2009 року.
(вступна та резолютивна частина)
10 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Василенка Я.М.
Малиніна В.В.
при секретарі Лисенко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Державної податкової служби України щодо відмови у здійсненні перерахунку вислуги років та зарахування строку навчання в Київському суворовському військовому училищі протягом 17 серпня 1982 року - 24 червня 1984 року до загальної вислуги років. Визнати початком проходження військової служби ОСОБА_1 17 серпня 1982 року - початок навчання в Київському суворовському військовому училищі. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України встановити початком проходження військової служби день зарахування до Київського суворовського військового ліцею - 17 серпня 1982 року. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України внести відповідні зміни у всі необхідні документи. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію для призначення пенсії зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 строк навчання в Київському суворовському військовому училищі з 17 серпня 1982 року до 24 червня 1984 року. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1, вважаючи початком проходження військової служби дату 17 серпня 1982 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді: