03 вересня 2009 року №22а-11424/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді: Пліша М.А.,
суддів: Шавеля Р.М.,Стародуба О.П.,
при секретарі судового засідання: Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 01 липня 2008 р. у справі за позовом Приватного підприємства «СВ-Холдинг» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
Приватне підприємство «СВ-Холдинг» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова в яком у просило скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000112200/0/4331/22-0 від 05.03.07, №0000112200/2 від 03.08.07, №0000112200/3/22475 від 29.10.07, №0000112200/4/679/22-0 від 12.01.2008 року.
Постановою господарського суду Львівської області від 01 липня 2008 р. позовні вимоги задоволено та скасовано оскаржені позивачем рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000112200/0/4331/22-0 від 05.03.07, №0000112200/2 від 03.08.07, №0000112200/3/22475 від 29.10.07, №0000112200/4/679/22-0 від 12.01.2008 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що на підставі направлення № 127 від 05.02.2007 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено виїзну планову документальну перевірку Позивача за період діяльності з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року, за наслідками якої складено Акт № 72/23-0 від 22.02.2007 року, згідно якого встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та донараховано пені по імпортних операціях в сумі 142424,41 грн.
Станом на 1.10.2003р. на підприємстві рахується дебіторська заборгованість в сумі 254100 рос. руб. по контракту № 5/10 від 11.10.2001р. укладеного з фірмою ТзОВ «Профіт» (м.Санкт-Петербург пр. Московський). Станом на 30.09.2006р. заборгованість в сумі 254100рос.руб по контракту № 5/10 від 11.10.2001р. не закрита.
Тому вважає, що порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховується пеня на загальну суму 142424,41 грн.
Судом першої інстанції не враховано та не надано оцінки тому факту, що 13 березня 2006 року за вх. № 1298/8 ДПІ у Личаківському районі м. Львова отримано копії листів УПМ ДПА у Львівській області та НЦБ Інтерполу в Україні стосовно легітимності контрагента Відповідача - ТзОВ «Профіт» (Російська Федерація). Згідно листа НЦБ Інтерполу в Україні від 14.12.2005 року № ІР/5576/03/СЗЗ/26434/РР/А2/3, згідно інформації НЦБ Інтерполі в Російській Федерації, ТзОВ «Профіт» (ІПН 7826086861) було зареєстровано в м.Санкт-Петербурзі 18.07.2001 році за адресою: проспект Московський, 63а, за юридичною адресою не знаходиться, остання податкова звітність підприємством подано в 3-му кварталі 2001 року.
Судом першої інстанції не враховано, що державною податковою інспекцією в Личаківському районі м.Львова проведено тематичну документальну перевірку ПП «СВ-Холдинг», за наслідками якої 12.05.2003 року складено Акт №1102/3-5.
Вказаним актом зафіксовано наступні порушення:
Згідно з умовами зовнішньоекономічного Контракту від 11.10.01р. ТзОВ «Профіт» зобов'язувалось поставити продукцію у вигляді газетного паперу в рулонах, а ПП «СВ Холдінг» зобов'язувалось отримати та оплатити зазначену продукцію.
В граничний термін - 17.05.02р. товари від ТОВ «Профіт» не надійшли. Таким чином. порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка передбачає, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною 1 цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. (ст.2 доповнено частиною 2 згідно із Законом №184/96-ВР від 07.05.96р.).
Відповідно до ст.4 Закону, у разі порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1,2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
За вищевказані порушення до ПП «СВ Холдінг», ДПІ у Личаківському районі м. Львова було винесено податкове повідомлення - рішення №0000152350 /0839-/9369/23-5 від 15.05.03р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 46911,69 грн.
П.1.3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 «Про
затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» визначено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Згідно із п.2.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.
П.п. «в» п.2.10 вказаного вище наказу, податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним господарським судом;
Згідно із п.6.1 цього ж наказу, податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо:
а) сума податкового зобов'язання, а також штрафних (фінансових) санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків, при цьому таке податкове повідомлення залишається підставою для проведення нарахування суми узгодженого податкового зобов'язання в картці особового рахунку платника податків;
б) податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження;
в) рішення податкового органу про нарахування суми податкового зобов'язання скасовується чи змінюється судом;
г) стосовно визначеного податковим органом податкового зобов'язання досягається податковий компроміс, про що зазначається у відповідному рішенні про податковий компроміс;
ґ) податкове зобов'язання розстрочується або відстрочується, і про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення або відстрочення.
Окрім того, відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.
Однак, позивач правом передбаченим п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 не скористалось.
Станом на сьогоднішній день податкове повідомлення-рішення № 0000152350 /0839-/9369/23-5 від 15.05.2003 року, яке винесено на підставі встановлених Актом перевірки від 12.05.2003 року № 1102/23-5 порушень є чинним.
Тому, з огляду на наведене, Актом перевірки № 72/23-0 від 22.02.2007 року на підставі якого винесено спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій лише зафіксовано факт триваючого порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Крім того зазначає, що відповідно до п.7.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року № 338/3631, якщо змінюються умови договору, що перебуває у банку на контролі, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов'язань за експортною операцією повністю або частково здійснюється шляхом поставки товару (пункт 2.5 цієї Інструкції), то банк у довільній формі повідомляє про це податковий орган. Оскільки контракт перебуває в банку на контролі, а податковий орган про зміни до контракту повідомлений не був, то аргументи позивача щодо укладення ним із закордонним контрагентом змін до контракту № 5/10 від 11.10.2001 року є необгрунтованими. Таким чином, враховуючи наведене, висновки Акта № 72/23-0 від 22.02.2007 року перевірки ПП «СВ-Холдинг» за період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року є вірними, а винесене на підставі цього Акту рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -законним.
Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПП «СВ Холдинг», результати якої оформлено актом від 22.02.07 №72/23-0/31215513. На підставі даного акту відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000112200/0/4331/22-0 від 05.03.07, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 142424,41 грн. За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, ДПІ у Личаківському районі м.Львова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000112200/2 від 03.08.07, №0000112200/3/22475 від 29.10.07, та №0000112200/4/679/22-0 від 12.01.2008 року.
Згідно акту перевірки податковим органом зазначається, що станом на 01.10.2003 року рахується дебіторська заборгованість в сумі 254100 рос. руб. по зовнішньоекономічному контракту №5/10 від 11.10.2001 року, укладеному з фірмою ТзОВ «Профіт» (м.Санкт-Петербург. пр.Московський, 63 ) і така заборгованість не закрита, у зв'язку з чим, нараховано пеню в сумі 142424,41 грн., в порядку ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно врахував положення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» згідно якої імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі. коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Згідно ст. 4 цього, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює відповідальність резидентів за порушення термінів встановлених ст.2 даного Закону у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день заборгованості.
Суд першої інстанції вірно зазначив , що згідно акту перевірки від 22.02.07 №72/23-0/31215513, відповідачем викладається висновок про порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» без дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача по вказаній господарській операції, оскільки плановою виїзною перевіркою охоплено період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року, а спірна господарська операція відбулась у 2001 році (зовнішньоекономічному контракту №5/10 від 11.10.2001 року), а отже, питання дотримання позивачем вимог валютного законодавства не могло бути об'єктивно та в повній мірі досліджене відповідачем, оскільки такі операції відбувались у періоді неохопленому виїзною документальною перевіркою, результати якої оформлені вище зазначеним актом.
Вище наведене свідчить про недотримання податковим органом положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» №327 від 10.08.05.
Крім того, суд першої інстанції при вирішенні спору обгрунтовано покликався на рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.04 по справі №5/2717-19/422 за позовом ДПІ у Личаківському районі м.Львова до ПП «СВ Холдинг» про стягнення в дохід держави коштів в сумі 46911,69 грн., яким встановлено фактичне виконання умов зовнішньоекономічного контракту №5/10 від 11.10.2001 року шляхом підписання контракту №120402/01 від 12.04.02 про зміну предмета поставки з газетного паперу на комп'ютерні програми і документацію та, в подальшому, підписання акту передачі виконаних робіт, згідно з яким ПП «СВ Холдинг» отримало комп'ютерні програми та документацію на суму 254100 рос. руб., тому у відповідача не було підстав для нарахування штрафних санкцій за статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по вказаній господарській операції.
Тому з врахуванням викладеного суд прийшов до обгрунтовано висновку про задоволення позовних вимог.
З огляду на вище наведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 01 липня 2008 р. у справі №12/101А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : М.А.Пліш
Судді: О.П.Стародуб
Р.М.Шавель
Повний тест ухвали виготовлено
08.09.2009 р.