Справа № 22-а-27643/08 Головуючий у І інстанції Негода А.М.
Суддя-доповідач Коротких А.Ю.
16 вересня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого - судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Мельничука В.П.
при секретарі Дакал В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення невиплаченого підвищення до пенсії як дитині війни, -
У квітні 2008 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача недоплаченого підвищення до пенсії в розмірі 30 % як дитині війни за 2007 рік, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії, яку отримувала позивач на протязі 2007 року, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та стягнуто з Державного казначейства в Ічнянському районі Чернігівської області на користь позивача 83,40 грн. понесених судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунку, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підлягає пенсія позивача, яку вона отримувала протягом 2007 року.
Однак з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись у повному обсязі.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується даними відповідного посвідчення (а. с. 5).
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом України «Про Державний бюджет України», який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет Закону України «Про Державний бюджет України» чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Проте, відповідно до п. 3 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Таким чином, пенсія позивача підлягає перерахунку відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача, як дитині війни.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2008 року - скасувати.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та виплатити різницю невиплаченого підвищення до пенсії.
Стягнути з Державного казначейства України в Ічнянському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_1 83,40 грн. понесених судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 21 вересня 2009 року.
Головуючий суддя
Судді: