Копія
Постанова
Іменем України
02.07.2009 Справа № 2-а-4953/08/1/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Горошко Н.П. , Єланської О.Е.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 25.11.08 року по справі № 2-а-4953/08/1
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим (вул. Радянська,11, с.м.т. Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97000)
Про визнання дій протиправними та зобов'язання до виплати недоплаченої підвищеної пенсії
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008 року по справі № 2а-4953/08/1 (суддя Трещова О.Р.) позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Управління ПФУ в Красногвардійському районі АРК про визнання дій протиправними та зобов'язання до виплати недоплаченої підвищеної пенсії була задоволена частково, а саме, суд визнав неправомірною бездіяльність Управління ПФУ в Красногвардійському районі АР Крим щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік за липень - грудень 2007 року, за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року, та зобов'язав відповідача нарахувати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 рік у розмірі 1290,60 грн. , за липень - грудень 2007 року в розмірі 742,65 грн., за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року у розмірі 581,20 грн., в решті позовних вимог позивачу було відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою Управління ПФУ в Красногвардійському районі АРК звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій прохає скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008 року по справі № 2а-4953/08/1.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Красногвардійському районі АР Крим
Ухвалою судової колегії від 16.02.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 02.07.2009р. о 16 годині 30 хвилин.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про місце та час судового засідання сповіщені належним чином, та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, у зв'язку з чим, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Разом з тим, судова колегія вважає правомірним застосування судом першої інстанції саме частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку судової колегії, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку судової колегії вказані обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Судова колегія вважає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни. Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Згідно з частиною 1 статті 65 Закону України від 20.12.2005, № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2006 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року зупинено дію статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо державної соціальної підтримки дітей війни.
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, з 09.07.2007р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007, у позивача, на підставі частини 3 ст.152 Конституції України, виникло право на отримання щомісячної доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно зі статтею 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня -470 гривень, з 1 квітня -481 гривня, з 1 липня -482 гривні, з 1 жовтня -498 гривень.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
З таких підстав, судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо стягнення грошової допомоги за 2008 рік підлягають задоволенню за період з травня по жовтень 2008 року, тобто з часу ухвалення рішення Конституційним судом України по час звернення позивача до суду.
Судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо можливості виходу за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням її підвищення на 1%, оскільки це не суперечить вимогам ч.2 ст.11 КАС України.
Правильність проведеного судом першої інстанції розрахунку позивачеві підвищення пенсії не викликає сумнівів суду апеляційної інстанції.
При цьому в резолютивній частині постанови від 25.11.2008 року суд першої інстанції в пункті 3 зобов'язав відповідача лише нарахувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 рік у розмірі 1290,60 гривень, за липень -грудень 2007 року у розмірі 742,65 гривні, за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року у розмірі 581,20 гривня. та не вказав що зазначену суму щомісячної державної соціальної допомоги відповідач повинен сплатити ОСОБА_1
Разом з тим, судова колегія приходить до висновку про те, що ухвалюючи рішення про визнання неправомірною бездіяльність Управління ПФУ в Красногвардійському районі АРК , суд першої інстанції не обґрунтував та не встановив обставини, що свідчать про неправомірність бездіяльності відповідача, а саме, судом не з'ясовано чи були відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджується Закон „Про соціальний захист дітей війни”, з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має відповідач право проводити виплати за рахунок інших платежів.
Судова колегія, виходячи з принципу повного захисту прав, свобод, інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, вважає за необхідне в порядку статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України змінити постанову суду першої інстанції шляхом відмови позивачу в задоволенні позову в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача.
Згідно з частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Все вищеперелічене є підставою для зміни судового рішення в порядку пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення пунктів другого та третього її резолютивної частини в іншій редакції.
Керуючись ст.195; ст.196; п.2 ч.1 ст.198; п.1 ч.1 ст.201; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АРК -задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008 року по справі № 2а-4953/08/1 (суддя Трещова О.Р.) -змінити, виклавши пункт другий та третій її резолютивної частини в наступній редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АРК про визнання дій протиправними та зобов'язання до виплати недоплаченої підвищеної пенсії задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі АР Крим щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік, за липень -грудень 2007 року, за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року.
Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим АР Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 рік у розмірі 1290,60 гривень, за липень -грудень 2007 року у розмірі 742,65 гривні, за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року у розмірі 581,20 гривня.
3. В інший частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008 року по справі № 2а-4953/08/1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 липня 2009 р.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко