Справа №-22-а-28126/08 Головуючий у 1 інстанції Корбут В.М.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
30 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретаріФедорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Мельничука В.П.
Демченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27 червня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії і виплати недоотриманої суми пенсії за період з 2004 по 2007 роки,-
В лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області із адміністративним позовом до УПФ України в Рокитнянському районі Київської області про перерахунок щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5097,60 грн. за 2007 рік, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 4 категорії в розмірі 1858,77 грн. за 2005-2007 роки, що передбачено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 1453,50 грн. за 2007 рік.
Заявою про зміну позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача недоотримані суми щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення за 2007 рік в розмірі 5097,60 грн.; щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеній до 4 категорії за період з 2005 по 2007 роки в розмірі 1858,77 грн.; підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 1453,50 грн.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 27 червня 2008 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії УПФУ в Рокитнянському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячних доплат до пенсій за період з 2005 по 2007 роки та стягнуто щомісячну доплату до пенсії за 2007 рік в сумі 5097,60 грн. у відповідності до ст. 39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 2005 по 2007 роки в розмірі 1858,77 грн. у відповідності до ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищення до пенсії, як дитині війни за 2007 рік в розмірі 1453,50 грн. у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФ України в Рокитнянському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового рішення з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести перерахунок пенсії підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушено його право на отримання належних виплат.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися у повній мірі.
Колегією суддів встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС четвертої категорії, та має статус дитини війни, що підтверджується відповідними посвідченнями.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Проте ця виплата здійснюється відповідачем з розрахункової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Судова колегія дійшла висновку, що позивач має право на отримання пенсії як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС, яка має бути виплачена відповідачем відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постановою КМУ.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 ЗаконуУкраїни «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем було порушено право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок суми пенсії за період з 2005 по 2007 роки підлягають задоволенню.
Що ж стосується вимог позивача про підвищення його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, то судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а тому відповідачем до пенсії позивача здійснено доплату у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
З урахуванням зазначеного, п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України.
Отже, визнані неконституційними положення вказаних законів втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Відповідно, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок доплати до пенсії на підставі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, не обґрунтовано застосував зазначену норму, оскільки у цей період вона була зупинена.
Одночасно слід звернути увагу позивача, що відповідно до ст. 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що у зв'язку з ухваленням Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідні положення якого визнані неконституційними, позивач має право на отримання у зв'язку з цим матеріальної шкоди, яка полягає у неодержанні соціальної гарантії у розмірі, передбаченому базовим Законом, вимоги про стягнення різниці у виплаті підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27 червня 2008 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 підвищеної пенсії, як дитині війни у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та щомісячної доплати до пенсії згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року - скасувати.
У задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27 червня 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягомодного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддяГ.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
В.П. Мельничук
Постанова в повному обсязі складена 02.10.2009 р.