Справа № 2-а- 3623/08
«24» вересня 2008 року 11 год. 00 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін, які беруть участь у справі:
прокурора: Грущак Т.М.,
позивача: представник Наконечна Н.В.,
відповідача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Гощанського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5004,58 грн.,-
Прокурор Гощанського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача фінансових санкцій в сумі 5004,58 грн. В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали. Просять стягнути з відповідача заборгованість по сплаті фінансових санкцій в сумі 5004,58 грн.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив суду, що 21.01.2008 року здаючи до Управління Пенсійного фонду в Гощанському районі розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік, помилково не включив суму чистого доходу за 2007 рік в розмірі 5153,98 грн. В зв'язку з цим, 20.05.2008 року відповідач подав позивачу корегуючий звіт - розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік із зазначенням суми чистого доходу в розмірі 5153,98 грн. На думку відповідача, оскільки ОСОБА_1 самостійно виправив допущену ним помилку та подав позивачу корегуючий звіт, то підстав для застосування до нього фінансових санкцій немає, так як і підстав для задоволення позову. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача станом на 07.07.2008 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, в сумі 5004,58 грн.
Відповідно до ст.ст. 1, 2, 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 2.1.3. та п.4.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (далі, - Інструкція) та відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Як вбачається з листа Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.07.08 р. (а.с.11), 16.01.2008 року приватний підприємець ОСОБА_1 за поданою декларацією про доходи за 2007 рік № 12425 задекларував чистий дохід в сумі 7153,98 грн.
21.01.2008 року відповідач подав до Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік, де зазначив суму доходу, на яку нараховуються страхові внески, в розмірі 2000 грн. Однак, 20.05.2008 року відповідач подав позивачу корегуючий звіт - розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік, в якому вказав суму чистого доходу в розмірі 5153,98 грн.
30.05.2008 року при звірці фактичних доходів суб'єктів підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування за 2007 рік, між Управлінням Пенсійного фонду України в Гощанському районі та Гощанською міжрайонною державною податковою інспекцією було виявлено суму приховуваного доходу по фізичній особі-підприємця ОСОБА_1., про що складено Акт. Згідно даного акту від 30.05.08 р. та листа Гощанської МДПІ від 04.07.08 року у поданій відповідачем декларації про доходи за 2007 рік від 16.01.2008 р. задекларовано чистий дохід в сумі 7153,98 грн., а сума доходу згідно поданого ОСОБА_1. розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 р. від 21.01.2008 р. становить 2000 грн. Сума розходження становить 5153,98 грн.
На підставі акту від 30.05.2008 року, за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, рішенням позивача за №110 від 30.05.2008 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було застосовано фінансові санкції в сумі 5153,98 грн. Дане рішення та вимога про сплату боргу від 18.06.2008 р. були надіслані на адресу ОСОБА_1, однак на час розгляду справи судом відповідач фінансові санкції не сплатив.
Станом на 07.07.2008 року заборгованість відповідача по сплаті фінансових санкцій, з урахуванням переплати на суму 149,40 грн., становить 5004,58 грн.
Дані обставини стверджені дослідженими в судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.4), копіями розрахунків сум страхових внесків за 2007 рік від 21.01.08 р. та від 20.05.08 р. (а.с.13,14), копією пояснень ОСОБА_1 (а.с.15), копією Акту від 30.05.2008 року (а.с.12), копією рішення № 110 про застосування фінансових санкцій від 30.05.08 р. (а.с.6), копією вимоги про сплату боргу від 18.06.08 р. (а.с.7), копіями поштових повідомлень про вручення (а.с.6,7), копією картки особового рахунку страхувальника (а.с.8-9), листом Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі від 06.06.08 р. (а.с.10), листом Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.07.08 р. № 3129/1715 (а.с.11), розрахунком суми позову (а.с.18).
Згідно з п. 5.3.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, визначення сум страхових внесків платниками, визначеними підпунктами 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, здійснюється на підставі даних у річних розрахунках; даних у розрахунку авансових сум страхових внесків; даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів; отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.
Пунктом п.11.12 Інструкції встановлено, що за підсумками року фізичні особи-підприємці (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.
До 1 квітня 2008 року відповідачем було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік, складений 21.01.2008 року, на суму чистого доходу 2000 грн. 20.05.2008 року ОСОБА_1 подав позивачу корегуючий звіт, а саме: розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік на суму чистого доходу 5153,98 грн., оскільки згідно декларації про доходи ОСОБА_1 від 16.01.2008 року сума чистого доходу відповідача за 2007 рік склала 7153,98 грн.
Проте Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено можливості подання страхувальниками корегуючої звітності. Статтею 18 цього ж Закону встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування і на ці внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до п.3 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).
Рішенням позивача № 110 від 30.05.2008 року за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 5153,98 грн.
Дане рішення про застосування фінансових санкцій відповідач отримав 31.05.2008 року (а.с.6), однак суму штрафу не сплатив та рішення не оскаржив.
Згідно п.8.2. Iнструкцiї про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків та/або зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
18.06.2008 року позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф-11, яку ОСОБА_1 отримав 20.06.2008 року (а.с.7).
Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п.п. 8.4., 8.5 Інструкції страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Однак, відповідач у встановлений законодавством термін фінансові санкції на суму 5004,58 грн. не сплатив.
На час розгляду даної справи судом, рішення про застосування фінансових санкцій № 110 від 30.05.2008 року та вимога про сплату боргу від 18.06.2008 року відповідачем не оскаржені, а тому фінансові санкції в сумі 5004,58 грн. підлягають до стягнення.
Згідно ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Заперечення відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України і відхиляються судом на підставі викладеного вище.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі (35400, вул. Незалежності, 35, смт. Гоща, Рівненська область, код ЄДРПОУ 22553001, рахунок 256013124365 в Гощанському відділенні Ощадбанку, МФО 333368 - заборгованість по фінансових санкціях в сумі 5004 (п'ять тисяч чотири) грн. 58 коп.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 01 жовтня 2008 року.
Головуючий: В.М.Шарапа