Справа 2-482-2009 рік
(справа 2-2373-08 рік)
Іменем України
10 червня 2009 року Алуштинський міський суд АР Крим у складі :
Головуючого судді Хотянової В.В.
при секретарі Баєвої Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Партенітської селищної ради м.Алушти Автономної Республіки Крим, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності ,
ОСОБА_1 звернувся до Партенітської селищної ради та Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_2, який є його батьком та визнання права власності на 1/3 частку спадщини, що відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 і на 1/3 частку спадщини , що відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 . Спадковим майном є квартира АДРЕСА_1.
Позовні вимоги стосовно встановлення факту родинних відносин мотивує тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були дружиною та чоловіком, проживали разом однією сім*єю, є його батьками, з якими він прожив все життя, а також разом з ними одержував спірну квартиру .
Сам ОСОБА_2 неодноразово говорив йому що він його батько і всією своєю поведінкою підтверджував цей факт.
Також, про те що ОСОБА_2 є його батько йому відомо від сусідів та співробітників батька по роботі .
Крім цього, в документах про народження позивача вказано прізвище “ОСОБА_1”, що також підтверджує той факт, що його батьком є ОСОБА_2.
Зі слів матері позивачу відомо, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживали однією сім'єю ще до його народження, але офіційно шлюб не реєстрували в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 був по національності греком і по існуючим тоді правилам своєї родини, він не міг одружитися на жінці іншої національності.
Необхідність встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_2 для нього має значення в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року і він, як спадкоємець, має право на спадщину, що відкрилась після його смерті у вигляді 1/3 частки в квартирі АДРЕСА_1.
Позовні вимоги стосовно визнання права власності позивач мотивує тим, що його батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на день смерті батька та до цього часу він проживає у квартирі, тобто фактично прийняв спадщину у вигляді 1/3 часток в квартирі АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на праві приватної власності. Мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року , свідоцтво про право на спадщину, що відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_2 у вигляді 1/3 частини квартири вона не отримувала, її син ОСОБА_1, який постійно проживав з нею на час відкриття спадщини, вважається таким,що прийняв спадщину, у вигляді 1/3 частки квартири, що належала спадкодавцю на праві приватної власності, так як протягом строку встановленим Законом не заявляв про відмову від неї.
Але оформити право на спадщину у нотаріуса йому не вдалося, так як в його свідоцтві про народження ОСОБА_2 не зазначений, як його батько, а його мати ОСОБА_3, розпочала на себе оформлення права на спадщину , що відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_4, та в зв'язку зі смертю, до кінця справу не довела. Нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право власності на 2/3 частки квартири, спадкового майна, що відкрилось після смерті батьків, із -за відсутності доказів, що ОСОБА_2 є його батьком, а ОСОБА_3 спадщину після смерті чоловіка не прийняла, тому він звернувся до суду.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі
Представники Партенітської селищної ради м.Алушти АР Крим та Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації до суду не з'явилися, просять справу розглянути без їх участі, проти позову не заперечують, про що направили до суду відповідні письмові заяви.
Вислухавши пояснення позивача,його представника, пояснення свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм відносини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 р. в с.Кипарисне м.Алушти.
В свідоцтві про народження позивача, яке видано Маломаякською сільською радою м. Алушти ІНФОРМАЦІЯ_3 р. Серія НОМЕР_1 вказано, що його матір'ю є ОСОБА_3, а в графі про батька стоїть прочерк , при тому що в графі « по батькові» зазначено як «ОСОБА_1» (а.с.11).
ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_5 проживали разом в АДРЕСА_1, яку отримали 30.12.1985 року на склад сім*ї три чоловіки (а.с.10).
Як видно з свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, вона була приватизована позивачем ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 6.08.1993 року в рівних частках. (а.с.8), як членами сім*ї, що є підтвердженням родинних відносин позивача з ОСОБА_2 як батька з сином.
Викликані в якості свідків співробітники ОСОБА_2 ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживає за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, що проживає за адресою АДРЕСА_3 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, що проживає в м. АДРЕСА_4. підтвердили , що зі слів самого ОСОБА_2 їм відомо, що позивач ОСОБА_1 є його син, вони разом проживали, ОСОБА_2 відносився до позивача як до сина, піклувався про нього, але шлюб з ОСОБА_3 зареєстрував після народження сина, при житті не встиг оформити батьківство.
Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги сторін.
Згідно ст.63 ГПК України як докази можуть бути використані свідчення свідків.
Таким чином, суд вважає що факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме, що останній є батьком позивача, є доведеним. Встановлення зазначеного юридичного факту є підставою для визнання за позивачем права власності за законом на спадщину, що відкрилась після смерті батька.
Як видно зі свідоцтва про право власності на житло від 6 серпня 1993 р. № 1108, виданого органом приватизації санаторій “КАРАСАН”, квартиру за адресою АДРЕСА_1 приватизували позивач, його батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3.
У цій квартирі позивач постійно проживав зі своєю родиною, поки в ІНФОРМАЦІЯ_1 не помер його батько, а в ІНФОРМАЦІЯ_2 не померла його мати.
Після смерті батьків в квартирі за адресою АДРЕСА_1 він проживає один.
Це підтверджується довідкою, виданою Багатогалузевим комунальним підприємством житлово-комунального господарства селища Партеніт № 192 від 26.09.2008 р. і записом про місце реєстрації в паспорті (а.с.13, 7).
Батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.9), після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина . Спадковим майном є 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 в м.Алушті. Дружина ОСОБА_2 ОСОБА_3, мати позивача спадщину після смерті чоловіка у вигляді частки квартири не прийняла, що підтверджується копією спадкової справи, що була заведена після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_3, мати позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.9), спадкова справа після її смерті не заводилась, що підтверджується повідомленням В.о. Алуштинської державної нотаріальної контори.
Постановою № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України: від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року « Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно - правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Матеріалами справи встановлено, що спадщина після смерті батька позивача відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття закінчився до 1 січня 2004 року, тому спадкові відносини в цій частині позовних вимог регулюються Цивільним кодексом Української РСР в редакції 1963 року.
Судом встановлено, що на день смерті батька ОСОБА_10 та після цього спадкоємець першої черги, син ОСОБА_1 постійно проживає у квартирі, проводить її ремонт, сплачує комунальні послуги, тобто фактично прийняв спадщину у вигляді 1/3 часток в квартирі АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на праві приватної власності. Дії позивача, свідчать про те, що він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, що належало його батькові ОСОБА_2, тому через вимоги ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року), вважається таким, що прийняв спадщину.
Згідно ст.1261 ГК України в першу чергу право на спадщину за законом мають діти спадкодавця. Згідно п.1 ст. 1268 ГК України спадкоємець по заповіту або згідно із законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Пунктом 3 ст.1268 ГК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом часу, встановленого ст.1270 ГК України він не заявив про відмову від нього.
Мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року , свідоцтво про право на спадщину, що відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_2 у вигляді 1/3 частини квартири вона не отримувала, її син ОСОБА_1, який постійно проживав з нею на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину у вигляді 1/3 частки квартири, що належала спадкодавцю на праві приватної власності, так як протягом строку встановленим Законом не заявляв про відмову від неї. ОСОБА_1 єдиним спадкоємцем за законом прав та обов*язків своїх батьків, інших спадкоємців не встановлено, заповітів батьки позивача не складали.
Згідно ст.317 ГК України, власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.
Проте, у зв'язку з тим, що на спадщину у вигляді 2/3 частини квартири не оформлено право власності, позивач не може повноцінно реалізовувати своє право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, в якій проживає.
Згідно ст.329 ГК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо за це право сперечається або не визнається іншою особою.
Позовні вимоги про зобов'язання Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1, що належала його померлому батькові ОСОБА_2 і право власності на 1/3 частину квартири , що належала його померлій матері ОСОБА_3 суд відхиляє, так як вони є передчасними. Однією із підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно є судове рішення, тільки після отримання якого ОСОБА_1 має право на звернення до БТІ для реєстрації права власності.
З наданої довідки БТІ вартість квартири АДРЕСА_1 становить 35 186 грн 77 коп, тому при визнання права власності на 2/3 частки квартири необхідно стягнути судовий збір у розмірі 164 грн 58 коп ( 70 грн заплачено при поданні позову ), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 132 грн.
На підставі викладеного, у відповідності із ст.ст. 548, 549, 560 ЦК України ( в редакції 1963 року), ст.ст.317, 357, 392, 1261,1268, 1296 ЦК України, ст.ст.10, 11,57,209, 212, 214-215, 218, 256, 259 , 88 ЦПК України суд ,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин між фізичними особами: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, що проживає за адресою АДРЕСА_1 є сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належала на праві приватної власності батькові ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належала на праві приватної власності його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави 164 грн 58 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду 132 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Алуштинський міський суд , шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду АРК м. Сімферополь або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя