79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.11.2015р. Справа№ 914/2848/15
За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцьке», м. Львів
Про зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнути неустойку в розмірі 180 433, 31 грн.
Суддя Березяк Н.Є
Секретар судового засідання Кравець О.І.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Грицина Я.М. - представник
від відповідача: Шмотолоха В.З. - представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Позов заявлено Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцьке» про зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнути неустойку в розмірі 180 433, 31 грн.
Ухвалою суду від 20.08.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.09.2015 р.
Причини відкладення розгляду справи було викладено в попередніх ухвалах господарського суду Львівської області.
В судовому засіданні 19.10.2015 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та наданих поясненнях і просив їх задоволити- В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що з 2012 року припинено дію договору оренди, однак відповідач не повернув об'єкт оренди у встановлений договором термін, що на його думку, є підставою виселення та стягнення неустойки за весь період з 2012 року.
Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав зазначених в запереченні на позовну заяву та наданих поясненнях. В обґрунтування своїх заперечень посилається на ті обставини, що жодних повідомлень про припинення договірних стосунків не отримувавав, використовував об'єкт оренди відповідно до умов договору з 2006 року, своєчасно сплачував виставлені позивачем рахунки, а про ніби0то припинення договірних стосунків ще у 2012 році йому стало відомо з позовної заяви. Крім того, зазначає, що надане позивачем повідомлення про закінчення договірних відносин та реєстр поштових відправлень на підтвердження його надіслання відповідачу не є належними доказами, оскільки відсутній опис вкладення та повідомлення про вручення даної кореспонденції відповідачу.
В судовому засіданні 16.11.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
06 червня 2006 року між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради (надалі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городоцьке» (надалі Орендар), було укладено договір оренди № 3-4394-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідачу було передано в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об'єкт оренди), приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 72, загальною площею 87,5 м.кв., перший поверх для закладу торгівлі продовольчими товарами з реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів, строком дії договору з 06 червня 2006 року до 06 червня 2009 року включно.
Відповідно до п. 4.3 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбаченні Договором.
Згідно п. 9.1 Договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання.
Відповідно до п. п. 9.3, 9.5 договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього Договору, а зокрема припинення договору та вважається переданий з моменту підписання акту здачі - приймання сторонами.
Як стверджує позивач, 20.06.2012 року на адресу Орендаря Орендодавцем скеровано повідомлення № 2302-вих-1967 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди. Однак, станом на серпень 2015 року орендар об'єкт оренди не повернув, що, на його думку, є підставою для виселення та стягнення неустойки в розмірі 180 433,31 грн. за весь період позадоговірного використання об'єкта оренди з 2012 року.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За умовами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Підставою звернення з позовом про зобов'язання відповідача звільнити і повернути орендодавцеві об'єкт оренди стало закінчення терміну дії договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме п. 4.3 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбаченні Договором.
Як стверджує позивач, 20.06.2012 року на адресу Відповідача скеровано повідомлення № 2302-вих-1967 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, що свідчить про не бажання Орендодавця в подальшому продовжувати договірні відносини. За порушення строків повернення об'єкта оренди, в порядку ч.2 ст.785 ЦК України, позивачем нарахована неустойка за період з червня 2012 року по червень 2015 року в сумі 180433,31 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи повідомлення про припинення договірних стосунків № 2302-вих-1967 від 20.06.2012 року та ксерокопія реєстру поштових відправлень ( а.с.12, 25-28).
Відповідач заперечує факт повідомлення його про припинення договірних стосунків у 2012 року і стверджує , що про зазначені обставини йому стало відомо лише з позовної заяви.
В обґрунтування своїх заперечень посилається на ті обставини, що з 2006 року між сторонами фактично існують договірні відносини стосовно оренди нерухомого майна на підставі договору оренди № 3-4394-6 від 06.06.2006 року, який неодноразово пролонговувався і є чинним до червня 2018 року. На підтвердження даних обставин позивачем посилається на регулярне виставлення йому рахунків на оплату за оренду нерухомого майна згідно договору оренди № 3-43946, проведення сторонами звірки розрахунків, проведення перевірки об'єкту оренди ( кожних пів року) без будь-яких зауважень щодо необхідності його звільнення в зв'язку із закінченням договірних стосунків.
Заслуговують на увагу суду доводи відповідача щодо неналежності доказів направлення йому у 2012 році повідомлення про припинення договірних стосунків, оскільки до реєстру поштових відправлень позивачем не надано опису вкладення та доказів вручення відповідачу такого повідомлення. Як стверджує відповідач, під даним вихідним номером зазначеним в реєстрі поштових повідомлень могло бути направлено будь-що (рахунки, акт звірки, повідомлення про проведення перевірки, інше).
В обґрунтування наведеного відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, якою затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку. Пунктами 66-68 вказаних Правил передбачено, що у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.
Відповідно до п.3.8.1.1 Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 р. № 211, внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких складає п'ять і більше, що подаються до об'єкта поштового зв'язку одним відправником, приймаються для пересилання разом із списками ф. 103, які оформляються відповідно до вимог пунктів 85, 86 Правил надання послуг поштового зв'язку.
Приймаючи поштові відправлення за списками ф. 103, працівник поштового зв'язку перевіряє правильність їх оформлення, заповнення списку. Поіменно звіряє поштові відправлення із записами в списках, правильність маси, суми плати, зазначеної проти кожного поштового відправлення, загального підсумку плати, наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відбитка печатки підприємства, а також тотожність усіх примірників. Якщо список ф. 103 складено на двох і більше аркушах, працівник поштового зв'язку ставить на них відбиток календарного штемпеля дня приймання поштових відправлень, а на останньому, крім того, розписується (п. 3.8.2.1. Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи копію фіскального чеку та список згрупованих поштових відправлень № 56, які він вважає доказами належного повідомлення орендаря про припинення договірних відносин.
Однак, як вбачається з вказаного списку згрупованих поштових відправлень № 56, форми 103, підпис працівника поштового зв'язку відсутній та список міститься на 4 аркушах, однак відбиток календарного штемпеля міститься лише на останньому аркуші, на копії фіскального чеку міститься календарний штемпель дата якого 21.06.2012 р., що є порушенням п.3.8.2.1 зазначеного вище Порядку.
Крім того, підтвердженням наявності між сторонами договірних стосунків після, як стверджує позивач, направлення повідомлення про припинення договору, є фактичне використання майна впродовж більше ніж трьох років після червня 2012 року, виставлення рахунків на оплату ( а.с.39-50), щомісячна оплата виставлених рахунків, звірка розрахунків по договору оренди ( а.с.51-58), проведення перевірки об'єкта оренди ( а.с.61-63).
Також в судовому засіданні 16.11.2011 року відповідач посилався на ухвалу Львівської міської ради №4124 від 20.11.2014 року «Про впорядкування договірних відносин», відповідно до якої міська рада встановила, що слід вважати чинними договори оренди, укладені між управлінням комунальної власності та орендарями, які отримали повідомлення про їх припинення у зв'язку із закінченням терміну дії до 01.01.2014 року, однак станом на 20.12.2014 року не виселені із орендованих приміщень, продовжують належним чином виконувати договірні зобов'язання і не мають заборгованості з орендної плати.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено належними і допустимими доказами в розумінні ст..34 ГПК України вчинення дій щодо припинення договірних відносин, таким чином договір оренди нерухомого майна № 3-4394-6 від 06.06.2006 року вважається пролонгованим на наступний термін в силу вимог ст..17 Закону України «Про оренду державного ат комунального майна» та п.4.3 Договору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.11.2015 року.
Суддя Березяк Н.Є.