Справа № 751/10268/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/795/396/2015
Категорія - в порядку КПК Доповідач ОСОБА_2
16 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_6 , адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 листопада 2015 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6
з участю сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_6
його захисників -адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11
прокурорів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
Цією ухвалою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпропетровська, громадянину України, заступнику директора ПАТ „Металургмаш”, з вищою освітою, одруженому, жителю АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 31 грудня 2015 року.
Задовольняючи подання, слідчий суддя вказав на обґрунтованість підозр у вчиненні злочинів та на наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України. А саме, з урахуванням характеру злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , достатньо підстав вважати, що він перебуваючи на волі зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - які речі та документи, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити злочинну діяльність.
В апеляційній скарзі захисники підозрюваного просять ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані незаконністю затримання ОСОБА_6 без відповідної ухвали суду, передбаченої ст. 207 КПК України, неконкретною підозрою у вчиненні злочинів, в якій немає посилання на будь-які фактичні дії ОСОБА_6 при вчиненні кримінальних правопорушень, а відповідно судити, що підозра є обґрунтованою неможливо, відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На думку сторони захисту ризик втечі особи від правосуддя не може розцінюватися виключно на основі тяжкості можливого покарання. При обранні запобіжного заходу оцінка повинна проводитись з урахуванням інших факторів, які можуть підтвердити наявність вказаного ризику.
ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проживає в одному і тому населенному пункті, має п'ятьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми, має постійне місце роботи з достатнім розміром доходу на товаристві «Металургмаш», де працює з 01 вересня 2006 року.
Висновки слідчого судді, що підозрюваний переховуватиметься від розслідування та суду, знищуватиме, спотворить чи сховає будь-які речі чи документи, незаконно впливатиме на потерпілих та свідків, нічим конкретно не обгрунтовані.
Захисники звертають увагу, що не визначивши розміру застави відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий судя не мотивував прийнятого рішення. Докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує підозру, зібрані з порушенням норм кримінально - процессуального закону, є неналежними та недопустимими.
Заслухавши доповідача, захисників-адвокатів, які просили про скасування рішення слідчого судді та ухвалення нового рішення з дотриманням вимог національного законодавства та основних принципів, закріплених в Конвенції про захист прав і основних свобод людини та про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді домашнього арешту, застави чи особистого зобов'язання, підозрюваного ОСОБА_6 , який підтримав доводи своїх захисників та у виборі запобіжного заходу покладався на розсуд суду, прокурорів, які заперечували проти доводів сторони захисту, зазначаючи, про обґрунтованість підозр, наявність ризиків та правильність судового рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перевіривши матеріали судової справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисників залишити без задоволення.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 31 жовтня 2015 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України, в організації разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вчинення захоплення та тримання в якості заручників представників влади з метою спонукання їх до вчинення певних дій, в організації незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою группою осіб, в організації привласнення чужого майна в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у керівництві такою організацією, участі в ній та у злочинах, які вчинялися організацією.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
У даному випадку ОСОБА_18 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які може бути призначене покарання від 5 до п'ятнадцяти років позбавлення волі, в тому числі і у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у керівництві такою організацією та участі в її діяльності.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_18 вирізняються високого ступеня латентністю та високою суспільною небезпечністю, були виявлені як самостійно прокуратурою під час проведення перевірок, так і правоохоронними та контролюючими органами, що виявили факти підготовки та вчинення кримінальних правопорушень, група слідчих у кримінальному провадженні складає близько 60 чоловік.
Під час проведення негласних слідчих дій були зібрані данні про те, що до викрадення начальника управління корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_19 був причетний колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА ОСОБА_16 та особи з близького його оточення, в тому числі ОСОБА_6 . Останні двоє підозрюються у створенні злочинної організації, до складу якої увійшло близько 500 осіб, серед яких фізичні особи - підприємці, працівники правоохоронних та судових органів.
За підозрою, вказівки щодо вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_16 надавав ОСОБА_6 який в подальшому передавав їх іншим особам, задіяним у злочинній схемі відповідно до стійкої ієрархічної структури.
Посилання сторони захисту на неконкретність підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , а відповідно і на її безпідставність, на відсутність вагомих доказів про його причетність, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженню підлягають доказуванню об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт суб'єктивна сторона злочину, а також обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Проте, положення названої норми процесуального закону стосуються усього досудового розслідування, а не окремо виділеної його стадії.
Початком досудового розслідування є внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про що зазначено у ч.2 ст. 214 КПК України. Про завершення досудового розслідування прокурор або за його дорученням слідчий повідомляють стороні захисту та надають доступ до матеріалів досудового розслідування, що передбачено у ч.1 ст. 290 КПК України.
При цьому, не кожне досудове розслідування закінчується складанням обвинувального висновку. Кримінальне провадження підлягає обов'язковому закриттю, якщо не буде встановлена подія кримінального правопорушення, склад правопорушення, не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
На початковій стадії розслідування кримінального провадження, викласти усі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, неможливо, вони підлягають встановленню та перевірці під час збирання доказів, виконання подальших розшукових та процесуальних дій.
Посилання в апеляційній скарзі захисників на відсутність вагомих доказів для підозри вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, не відповідають дійсності.
ОСОБА_6 був затриманий за підозрою у вчиненні злочинів у зв'язку з показаннями свідка ОСОБА_20 , який проводив негласні слідчі дії та надав відомості, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, про причетність ОСОБА_6 до викрадення за вказівкою ОСОБА_16 голови Держкомзему України ОСОБА_21 , якого викрали біля приміщення Кіровського РВ Дніпропетровського міського управління та утримували в якості заручника, змушуючи звільнити з займаної посади начальника Дніпропетровського Держкомзему та призначити за вказівкою ОСОБА_16 на цю посаду ОСОБА_22 .
Свідком ОСОБА_20 надані також відомості про те, що за вказівкою ОСОБА_16 підозрюваний ОСОБА_6 організував викрадення начальника управління корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_19 , який підтримував дружні стосунки з в. о міського голови ОСОБА_23 , щоб змусити останнього написати заяву про звільнення з посади. 25 лютого 2015 року після зустрічі з ОСОБА_16 . ОСОБА_19 був викрадений безпосередньо біля приміщення Дніпропетровської ОДА, в подальшому вивезений в зону АТО, де утримувався в підвальному приміщенні до 05 березня 2015 року.
Доводи захисту про недопустимість доказів, зібраних свідком ОСОБА_20 та про відсутність письмового повідомлення прокурора чи за його дорученням слідчого про проведення негласних слідчих дій, також є безпідставними.
Згідно положень ч. 2 ст. 253 КПК України сторона обвинувачення повідомляє сторону щодо якої проводилися негласні слідчі дії тільки після того як мине загроза для забезпечення мети такого втручання, проте не пізніше 12 місяців з дня припинення таких дій, чи не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом, чого в даному випадку не має.
Проникнення в злочинну групу чи злочинну організацію з метою виявлення, попередження чи розкриття її злочинної діяльності прямо передбачено нормою кримінально - процесуального закону, є різновидом негласних слідчих дій, передбачених ст. 272 КПК України. А тому судити про відомості, речі та документи, зібрані ОСОБА_20 при виконанні спеціального завдання як неналежні та недопустимі докази, колегія суддів не має законних підстав.
Відомості з протоколів допиту ОСОБА_19 від 05.03.2015 року та ОСОБА_21 від 09.07.2015 року прямо не вказують на причетність ОСОБА_18 до захоплення названих осіб в якості заручників, проте разом з відомостями зібраними ОСОБА_20 ,. надали слідчому судді обґрунтовані підстави вважати про вагомість підозр.
Оцінку зібраним доказам з точки зору належності, допустимості здійснює суд під час розгляду кримінального провадження по суті. На стадії обрання запобіжного заходу недоліки в процесуальних документах під час допиту ОСОБА_19 та ОСОБА_21 можуть бути виправлені шляхом їх повторного допиту. Ксерокопії з протоколів допитів без фінальної сторінки, можуть бути замінені, належно скопійованими.
Доводи захисту про відсутність правових підстав для затримання ОСОБА_6 працівниками служби безпеки України без відповідної ухвали суду, передбаченої ст. 207 КПК України перевірялися слідчим суддею, і визнані такими, що не заслуговують на увагу. Частина 2 названої норми процесуального закону дозволяє затримання особи без ухвали слідчого судді, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець вказав, що саме ця особа вчинила злочин.
На ОСОБА_6 вказав свідок ОСОБА_20 , який документував факти незаконної діяльності колишнього заступника голови Дніпропетровської ОДА ОСОБА_16 та осіб близьких до його оточення, у тому числі і ОСОБА_6 .
Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи, джерела доходу, сім'ї, де є неповнолітні діти, активна участь у громадському житті, поряд з обставинами, викладеними в підозрі про вчинення злочинів, які характеризуються високою суспільною небезпечністю та шкідливістю, вказують на реально високий ризик, що при більш м'якому запобіжному заході підозрюваний зможе знищити, сховати або спотворити будь - які речі та документи, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність. На користь двох останніх ризиків свідчить підозра у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у керівництві такою організацією та участі в її діяльності, дружні та професійні зв'язки підозрюваного з особами, що займають високі посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та в правоохоронних органах, за допомогою яких існує вірогідність перешкодити подальшому розслідуванню кримінального правопорушення та викриттю осіб, причетних до вчинення злочинів.
Згідно з ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи обставини та підстави, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства чи погрозою його застосування. Ці положення унеможливлюють застосування застави при підозрі особи у вчиненні насильницьких та особливо тяжких злочинів, до яких віднесені захоплення та тримання представника влади в якості заручника.
Отже, як слідчим у поданні, так і слідчим суддею в ухвалі, правильно названі та враховані наявні ризики, а також вірно оцінені в сукупності усі обставини, на підставі яких був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_6 , адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 листопада 2015 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_24 ОСОБА_25 ОСОБА_26