Справа № 750/2275/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/907/2015
Категорія - ст. 185 ч.3 КК Доповідач ОСОБА_2
16 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 .
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
потерпілих - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження № 11-кп/795/907/2015 р. за апеляційною скаргою захисника, адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2015 року, яким
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше неодноразово судимий, останній раз 03.12.2014 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.309 ч.2, 75, 76 КК України на 2 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
- визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст.185 ч.3 КК України, з призначенням покарання - 3 /три/ роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 70, 71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 грудня 2014 року і остаточно призначено покарання - 3 /три/ роки шість місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обчислено з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнуто з ОСОБА_8 :
- на користь потерпілого ОСОБА_12 - 16964 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. - моральної шкоди;
- на користь держави - 246 грн. за залучення експерта,
Вироком суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 в період з 13 жовтня 2014 року по 11 грудня 2014 року, повторно, шляхом пошкодження дверних замків та віконних стекол, проникав у приміщення будинків /житло/ садових товариств у м. Чернігові, та таємно вчиняв викрадення чужого майна, а саме:
- 13 жовтня 2014 року у денний час, з буд. АДРЕСА_2 , викрав електропилу марки «Форвард», вартістю 1500 грн., електричний шуруповерт акумуляторний марки «ФОРТ», вартістю 600 грн., ножиці для різки металу, вартістю 50 грн., електричний подовжувач довжиною 25 м., вартістю 200 грн., на загальну суму 2350 грн., що належали ОСОБА_10 ;
- 14 листопада 2014 року близько 12 год. з будинку АДРЕСА_3 таємно викрав кабель ПВС загальною довжиною 40 метрів, вартістю 300 грн., який належав ОСОБА_13 ;
- 22 листопада 2014 року близько 18 год. до 18 год. 30 хв. з будинку АДРЕСА_4 , викрав системний блок, вартістю 900 грн., комп'ютерний маніпулятор, вартістю 90 грн., пневматичний пістолет, вартістю 900 грн., на загальну суму 1890 грн., що належали ОСОБА_14 ;
- 23 листопада 2014 року близько 20 год. з будинку АДРЕСА_5 викрав системний блок комп'ютера, вартістю 1000 грн., комп'ютерний монітор марки «LG GK», вартістю 600 грн., вироби із золота вагою близько 27 гр., вартістю 15300 грн. та вироби із срібла близько 8 гр., вартістю 64 грн., на загальну суму 16964 грн., що належали ОСОБА_12 ;
- 29 листопада 2014 року близько 12 год. з будинку АДРЕСА_6 викрав циркулярну електропилу марки «ДП 235/20004», вартістю 1100 грн., „Болгарку” марки «ФЕРМ», вартістю 325 грн., електроподовжувач довжиною 25 м., вартістю 200 грн., на загальну суму 1625 грн., що належали ОСОБА_15 ;
- 30 листопада 2014 року близько 18 год. до 18 год. 30 хв. з будинку АДРЕСА_4 викрав мультиварку марки «Philips», вартістю 555 грн., пилосос марки «LG», вартістю 500 грн., на загальну суму 1055 грн., що належали ОСОБА_14 ;
- 11 грудня 2014 року близько 13 год. з будинку АДРЕСА_7 викрав перфоратор марки «БОШ», вартістю 2000 грн., шуруповерт марки «БОШ», вартістю 2000 грн., ланцюгову пилу марки «БОШ», вартістю 3000 грн., шліфувальний станок, вартістю 800 грн., електричну дриль, вартістю 300 грн., „Болгарку”, вартістю 300 грн., на загальну суму 8400 грн., що належали ОСОБА_9 ..
В апеляційній скарзі захисник, адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , просить вирок суду змінити, призначивши покарання із застосуванням ст.69 КК України. Посилається на невідповідність міри покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вважає, що судом не в повному обсязі враховані вимоги ст. 69 КК України та постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання”, не звернуто увагу суду на наявність у обвинуваченого батьків похилого віку, стан їх і його здоров”я, наявність у нього хронічних захворювань, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, змінити вирок суду та пом'якшити покарання, застосувавши ст.69 КК України, думку прокурора ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_9 , які заперечують проти апеляційної скарги, просять залишити вирок суду без змін, пояснення потерпілого ОСОБА_10 , який частково згоден з апеляційною скаргою захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, яке розглянуто у скороченому судовому засіданні у відповідності з вимогами ст. 349 ч. 3 КПК України, та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог у відповідності із ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив правильність обставин, що викладені в обвинуваченні. Докладно обставин вчинення крадіжок вже не пам'ятає. Але показав, що крадіжку майна у ОСОБА_10 вчинив він - переліз через паркан з боку ріки Стрижень, шматком арматури виламав двері та проник до будинку. Під ліжком узяв пилу, у коробці - шуруповерт, які продав на ринку. Щиро кається.
В апеляційному суді обвинувачений підтвердив обставини вчинення крадіжок майна щодо всіх потерпілих у садових товариствах, в тому числі і у ОСОБА_10 .. Показав, що викрадав майно потерпілих внаслідок сімейних обставин та для придбання наркотиків.
Потерпілий ОСОБА_12 у суді першої інстанції та потерпіла ОСОБА_9 у апеляційному суді підтвердили, що у листопаді-грудні 2014 року з їх дачних будинків були викрадені відповідно комп'ютерна техніка, золоті та срібні вироби, будівельно - ремонтні інструменти.
Потерпілий ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що сумнівається у причетності обвинуваченого ОСОБА_8 до крадіжок його майна: 13 жовтня 2014 року весь день він працював на своїй ділянці з інструментами, пішов з ділянки, коли вже було темно, а вранці виявив крадіжку, і ОСОБА_8 не міг її вчинити. Вважає, що ОСОБА_8 оговорив себе під тиском слідчих органів, а насправді крадіжку скоїли голова та інші посадові особи садового товариства.
Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, судом першої інстанції за згодою учасників судового провадження, було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються по епізодам крадіжок 14, 22, 23, 29, 30 листопада 2014 року та 11 грудня 2014 року, тому у відповідності із ст. 394 КПК України, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, перевірці колегією суддів не підлягає.
Щодо крадіжки по епізоду 13 жовтня 2014 року у потерпілого ОСОБА_10 , то суд перевіряв ці обставини належним чином, і вірно визначив, що вина ОСОБА_8 повністю підтверджується зібраними і частково дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема показаннями самого обвинуваченого, показаннями свідка - понятого ОСОБА_16 під час слідчого експерименту, який підтвердив, що ОСОБА_8 добровільно і без підказок відтворив свої дії по крадіжці майна у ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події від 14.10.2014 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 26.02.2015 року, тощо.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду про винуватість ОСОБА_8 у пред'явленому йому обвинуваченню і за даним епізодом крадіжки. Показання потерпілого ОСОБА_10 щодо його перебування на ділянці 13 жовтня 2014 року увесь світловий день свідчать лише про те, що обвинувачений не міг проникнути до будинку саме о 12 год., як вказано у обвинуваченні, однак він міг це зробити 13 жовтня 2014 року після того, як потерпілий пішов. Докази вчинення злочину особами, на яких вказує потерпілий ОСОБА_10 , відсутні.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у таємному викрадені чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, при обставинах, встановлених судом, відповідає обставинам кримінального провадження, доводиться сукупністю зібраних доказів.
Дії ОСОБА_8 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, кількість епізодів, кількість та вартість викраденого, думку потерпілих щодо призначення покарання, наявність цивільного позову, особу обвинуваченого, його вік, сімейний стан, наявність батьків похилого віку, стан здоров'я, наявність хронічних захворювань, освіту, майновий стан, те, що він не працює, раніше притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності, нове кримінальне правопорушення вчинив у період іспитового строку, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Зважаючи на те, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, має непогашені судимості за умисні злочини, повторно вчинив злочин, пов'язаний із таємним викраденням чужого майна, в період іспитового строку, тому підстав для застосування ст. 69 КК України та пом'якшення покарання колегія суддів не знаходить.
Судом першої інстанції враховано всі обставини, на які посилається захисник в апеляційній скарзі щодо принципів призначення покарання.
Призначене ОСОБА_8 судом першої інстанції покарання відповідає вимогам закону, обставинам кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому вирок в цій частині підлягаю залишенню без змін, без задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 404 - 414, 418 - 419, 374 - 376, 424 - 426, 532 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника, адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2015 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
На судові рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4