Справа № 740/2820/15
Провадження № 2/740/908/15
17 листопада 2015 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - СКАЛОЗУБА О .М.,
при секретарях - ПОЛЄТАВКІНІЙ М.О., Гришкевич В.О.,
за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Бровача О.В., адвоката Івашко В.В., третьої особи на стороні відповідача Крапив'янського С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ніжин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління освіти Ніжинської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди,-
Позивач в позовні вимоги просить поновити її на посаді вчителя російської мови та світової літератури Ніжинської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №2 Ніжинської міської ради, стягнути з відповідача на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 3000 гривень, посилаючись на слідуючі обставини: з 1984 року по 29.05.2015 року вона працювала вчителем російської мови та світової літератури у Ніжинській ЗОШ 1-111 ст. №2.
29.05.2015 року наказом №222-н її було звільнено з займаної посади згідно з п.3 ст .40 КЗпП України.
Вказане звільнення її з посади вчителя вважає незаконним та безпідставним виходячи з наступного.
Відповідачем було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення. З наказом про звільнення з роботи її ознайомлено не було. У самому наказі про звільнення відсутній її підпис про ознайомлення. Також відсутній будь-який письмовий документ , який міг би свідчити про ознайомлення з наказом.
Вказані дії відповідача є порушенням ст. 47 КЗпП України. Трудову книжку їй також не видали.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку, чого не було зроблено у її випадку і, як наслідок відповідач порушив вимоги вищезазначеної норми. Строк повідомлення Кодексом законів про працю не визначений, але діє триденний строк для повідомлення наказу про оголошення стягнення працівникові під розписку, визначений пунктом 31 Типових правил. Пропущення цього строку означає, що порушений порядок застосування дисциплінарного стягнення. Це може тягги визнання стягнення таким, що не має чинності.
Причини її звільнення , наведені в наказі, є на її думку надуманими і не відповідають дійсним обставинам справи.
Як зазначено у наказі - 12 березня 201 5 року на уроці російської мови у 8 класі вчителем ОСОБА_1 був проведений диктант, текст якого суперечить виховній функції педагога у світлі теперішньої складної суспільно-політичної ситуації в країні. Учителем для написання диктанту використано уривок з твору Олексія Суркова, російського поета, який у даному уривку висловлював патріотизм і любов до своєї Батьківщини - Росії, яка в теперішній час являється країною-агресором по відношенню до України.
Вонапри проведенні диктанту ніяким чином не возвеличувала державу -агресора. Диктант не був екзаменаційним . У навчально-виховному процесі вона не використовувала якусь заборонену профільним міністерством літературу. Твори Олексія Суркова ніяким грифом «заборонено» не схвалені і не відзначені програмою навчально- виховного процесу.
У наказі про звільнення зазначено, що вона начеб -то порушила п.п. 2.12, 2.14, 2.21,5.1 своєї Посадової інструкції і таким чином вдалася до дисциплінарного проступку. Однак, при ознайомленні з вищезазначеними положеннями Посадової інструкції і проведенні аналізу мотивувальної і резолютивної частини наказу про звільнення можна прийти до висновку , що всі підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення є надуманими.
Звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України допускається лише за наявності вини працівника. Принцип вини прямо закріплений у п.24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку , який поширюється і на звільнення як одне із видів дисциплінарного стягнення /ст.247 КЗпП/.
Звільнення працівника за п.3 ст.40 КЗпП при відсутності вини - недопустиме.
Починаючи з 1983 року вона сумлінно працює вчителем, чесно і добросовісно відноситься до своєї роботи. Понад 30 років вона намагається нести світле і добре в душі своїх учнів . Вона дотримувалась посадової інструкції, Законів України, вчительської етики. Вона Українка! Її батьки народилися в Україні! Її діти народилися і живуть в України! Вона є вчителем вищої категорії, бездоганно проходила всі атестації/, остання у березні 2012 року/, її трудовий стаж 31 рік.
Вважає, що звільнення її за п.3 ст.40 КЗпП України є безпідставним і незаконним.
Таким чином відповідач звільнив її без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов'язаний поновити її на попередній роботі.
Також слід зазначити, що вказані дії з боку відповідача є порушенням її законних прав на працю, які завдали їй моральних страждань.
Проте, відповідач позбавив її гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі на життя. Незаконні дії відповідача призвели до моральних страждань, вона втратила душевний спокій, не має засобів для забезпечення належного рівня життя. Всі моральні страждання можуть негативно відобразитись на її здоров'ї.
Враховуючи викладені обставини, а також положення ст.237-1 КЗпП України , відповідач повинен їй відшкодувати моральну шкоду, яку вона оцінює в 3000 гривень.
Позивачка в судовому засіданні підтримала свої позвні вимоги та показала,що диктакт складений нею із творів Суркова,а не із збірника диктантів,даний поет не заборонений і вона не возвеличувала Росію.Вважає,що її звільнення є незаконним і просить позов задовольнити.
Представник позивачки в судовому засідання позовні вимоги підтримав,просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача Бровач О.В позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. В письмовому запереченні і в судовому засіданні зазначив, що 19 травня 2015 року до управління освіти надійшов лист Матях Л.А., директора Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, від 18.05.2015 року № 135, в якому зазначено про неприпустиму навчально-виховну діяльність, до якої вдалася ОСОБА_1 під час проведення диктанту на уроці російської мови у 8 класі. До зазначеного вище листа додавались звернення голови батьківського комітету 8 класу та копія диктанту одного з учнів.
Згідно наказу управління освіти від 22.05.2015 року № 153 створено комісію для проведення службового розслідування випадку, який мав місце на уроці російської мови. В ході розслідування було встановлено наступне.
12 березня 2015 року на уроці російської мови у 8 класі учителем ОСОБА_1 був проведений диктант, текст якого суперечить виховній функції педагога у світлі теперішньої складної суспільно-політичної ситуації в країні. Учителем для написання диктанту використано уривок з твору Олексія Суркова, російського поета, який у даному уривку висловлював патріотизм і любов до своєї Батьківщини - Росії, яка в теперішній час являється країною-агресором по відношенню до України. Такий вчительський вибір диктанту збурив не лише учнів, які свідомо виправляли слова «российских полей» на слова «украинских полей», «Любимоя моя» на «Украйна», «Москва» на Киев», а й їх батьків і громаду міста Ніжина. Прояв учнівського патріотизму, який виразився у свідомому виправленні вищевказаних слів, вчителем ОСОБА_1 був визнаний за помилки, за що діти отримали незадовільні оцінки, про що свідчить копія диктанту одного з учнів.
Управління освіти, ознайомившись з листом директора школи, зверненням голови батьківського комітету, врахувавши протокол засідання комісії від 26.05.2015 року, дослідивши нормативні документи, що стосуються навчально-виховного процесу, дійшло наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про загальну середню освіту» виховання учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи з ними.
Цілі виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах визначаються на основі принципів, закладених у Конституції України, законах та інших нормативно-правових актах України.
Відповідно до п. 86 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 року № 778, педагогічні працівники зобов'язані: забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм з дотриманням Державного стандарту загальної середньої освіти; виховувати повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі; дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків; постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, рівень загальної і політичної культури.
Проаналізувавши посадову інструкцію вчителя ОСОБА_1., остання здійснює навчально-виховну трудову функцію.
Згідно п. 2.12. (2.9.) посадової інструкції вчитель веде в установленому порядку тематичне, календарне та поурочне планування навчальної та виховної роботи; класну документацію, здійснює поточний контроль за відвідуванням і успішністю учнів за прийнятою в школі системою, виставляє оцінки в класний та електронний журнали і щоденник учням, своєчасно подає адміністрації школи звітні дані.
В п. 2.13. (2.17.) посадової інструкції зазначено, що вчитель турбується про збереження та поповнення навчально-матеріальної бази для викладання предмету, обладнання та інвентарю, прийнятого на відповідальне зберігання згідно з відповідними документами.
Відповідно до п. 2.14. (2.12.) посадової інструкції вчитель систематично підвищує свою професійну кваліфікацію, бере участь у діяльності методичного об'єднання та інших формах методичної роботи, які запроваджені у школі, постійно працює над вдосконаленням власної професійної компетентності, проходить атестацію на відповідну кваліфікаційну категорію.
Згідно п. 2.21. (2.26.) посадової інструкції вчитель дотримується етичних норм поведінки в школі, побуті, громадських місцях. Надає учням та оточуючим приклади поведінки відповідно до високого громадського статуса педагога.
П. 5.1 (5) посадової інструкції гласить, що вчитель повинен знати вимоги чинного законодавства.
Морального права та законних підстав використовувати уривок з твору Олексія Суркова для проведення диктанту у 8 класі на у році російської мови ОСОБА_1 не мала. Вчитель в пояснювальній записці на законне обгрунтування використання в навчально-виховному процесі такого навчального матеріалу, не посилається і не могла посилатись, оскільки текст диктанту взятий педагогом з навчальної літератури (збірник диктантів), яка датується до 1991 року - до здобуття Україною незалежності. Хоча, відповідно до листа МОНУ від 07.03.2014 року № 1/9-607 вчитель має право використовувати в навчально-виховному процесі лише навчальну літературу, яка має відповідний гриф Міністерства або схвалення Міністерства для використання в загальноосвітніх навчальних закладах. Іншими словами, незважаючи на чіткі вимоги нормативних документів, вимоги профільного Міністерства, ОСОБА_1 свідомо на уроці використано навчальну літературу, яка не повинна використовуватись педагогом у теперішній час.
Управління освіти також вважає, що для вчителя, який виконує виховну функцію, возвеличення держави-агресора в процесі урочної роботи є аморальним і неприпустимим проступком. Така діяльність вчителя підриває національну свідомість підростаючого покоління - патріотів України, і свободу їх вибору, шкодить авторитету як самої держави, так і загальноосвітнього навчального закладу.
Своїм вчинком учитель принизила особисту честь і гідність учнів та їх батьків, завдала душевних страждань своїм вихованцям, викликала неоднозначну реакцію по відношенню до себе громадськості міста, чим підтвердила свою невідповідність високому громадському статусу педагога.
Відповідно до наказу управління освіти Ніжинської міської ради від 11.12.2014 року № 652-п «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» ОСОБА_1, вчителю російської мови та світової літератури Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, оголошено догану за порушення трудової дисципліни. Дане дисциплінарне стягнення не втратило юридичної сили по строку давності, не зняте достроково.
Таким чином, ОСОБА_1 вдалася до дисциплінарного проступку, порушивши, виконавши не належним чином, п.п. 2.12.-2.14, 2.21., 5.1. (2.9., 2.12., 2,17., 2.26., 5.) своєї посадової інструкції, що вказує на систематичність здійснення нею проступків без поважних причин, що і стало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за п.
3ст. 40 КЗпП України (наказ від 29.06.2015 року № 222-п «Про звільнення ОСОБА_1»).
Вважає, що даний наказ є законним з наступних підстав.
Факт дисциплінарного проступку зафіксований у протоколі засідання комісії від 26.05.2015 року (ОСОБА_1, вчитель російської мови та світової літератури, використала під час уроку навчальну літературу, яка не може використовуватись вчителем в навчально-виховному процесі, виховна функція педагогом не виконана). В результаті, ОСОБА_1 були порушенні п.п. 2.12.-2.14, 2.21., 5.1. Посадової інструкцій № 8 вчителя світової літератури та п.п. 2.9., 2.12., 2.17., 2.26., 5 Посадової інструкцій № 6 вчителя російської мови
Вимоги ст.ст. 43, 47, 147-149 КЗпП України управлінням освіти дотримані: до порушника трудової дисципліни застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення; дисциплінарне стягнення застосоване органом, якому надано право прийняття на роботу працівника, а саме, управлінням освіти; строки для застосування дисциплінарного стягнення витримані; до застосування дисциплінарного стягнення управлінням освіти від порушника трудової дисципліни взяті письмові пояснення, враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошено в наказі та повідомлено працівникові під розписку, що підтверджується Актом від 03.06.2015 року; розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України проведено за попередньою згодою первинної профспілкової організації; в день звільнення 03.06.2015 року ОСОБА_1 виплаченні належні їй суми (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки), про що свідчить платіжне доручення і платіжна відомість, видано завірену копію наказу про звільнення з роботи та запропоновано одержати належно оформлену трудову книжку, про що підтверджує відповідний акт від 03.06.2015 року. По теперішній час вчитель для отримання трудової книжки до адміністрації закладу не зверталась.Вважає,що звільнення позивачки є законним,оскільки у неї є догана,яка винесена в грудні 2014 року,і вона знову скоїла дисциплінарний проступок.Стягнення накладено в межах передбачений законом строків,всі вимоги закону при накладенні стягнення були дотримані,позивачка була ознайомлена з наказом про звільнення.Як педагог вона повинна була підібрати правильний текст диктанту,щоб в даній політичній ситуації не травмувати психологічно дітй,а раз так вийшло,то владнати конфлікт як з дітьми,так і з батьками,що входить в її обов"язки.При винесенні наказу про звільнення позивачки ними була допущена технічна помилка,яку вони виправили іншим наказом і виклали мотивувальну частину зі зміненою редакцією.
Третя особа Начальник управління освіти Ніжинської міської ради Крапив'янський С.М. просив відмовити в задоволенні позову,оскільки вважає,що звільнення є законним.В даній ситуації позивачка зобов"язана використовувати рекомендації міністерства по підбору текстів диктанту,а не використовувати літературу радянських часів.Можливо такий текст диктанту,який був би написаний років три тому назад,не викликав би ніякого обурення у дітей.Однак в даній складній політичній ситуації після написання тексту диктанту діти проявили патріотизм і виправили деякі слова. І позивачка як педагог повинна була не загострювати ситуацію,вникнути в психологію дітей і владнати даний конфлікт.
Доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладення Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Матюшкіна Т.П. суду пояснила, що вчитель у своїй практиці повинен користуватися новими підручниками грифованими МОН України. Користуватися слід текстами для диктантів, які видані за часів незалежності України і рекомендовані МОН України. Цьогоріч в методичних рекомендаціях МОН України було наголошено на вимозі посилення національно-патріотичного виховання учнів. При доборі вчителем методичного матеріалу він не повинен провокувати стрес, психічне напруження та спротив учнів.
Директор ЗОШ №2 Матях Л.А. суду пояснила, що через 2-3 тижні після написання спірного диктанту від 12 березня 2015 року до неї прийшли батьки учнів та показали його їй, вони були збурені текстом цього диктанту. Після цього до управління освіти було направлено лист про те, що потрібно розібратися у даній ситуації.
Методист відділу освіти Сватенкова С.І. суду пояснила, що спірний диктант ОСОБА_1 взятий зі збірника одна тисяча вісімдесятих років. Згідно з нормативними листами МОН України щороку до них приходить перелік посібників, якими вони повинні користуватися. Збірником, яким користувалась ОСОБА_1 ,не можна було користуватись. ОСОБА_1 не повідомила їм, яким саме збірником вона користувалась при проведенні диктанту. Тому вони самостійно знайшли цей збірник з якого був використаний текст диктанту.
Член комісії службового розслідування Сокол Н.В. суду пояснила, що вона була членом комісії службового розслідування від громадськості. На засіданні була вчитель ОСОБА_1 Комісію цікавило звідки нею були взяті матеріали для спірного диктанту. Вчитель при першому такому запитанню не змогла назвати ні навчальний посібник ,ні матеріали ,з якого це було взято. Комісія запитувала в неї, яким чином вчитель підібрала саме такий матеріал для диктанту при обставинах, в яких знаходиться наша держава і враховуючи сам настрій дітей, на що ОСОБА_1 відповіла, що обстановка зміниться. Комісія визнала, що це було порушення з боку вчителя щодо виховного процесу і користуванні методичними матеріалами ,якими вона мала скористатися при підготовці навчального процесу. Ваважає дії вчителя ОСОБА_1 моральним каліцтвом дітей та аморальним поступком.
Голова профспілкового комітету Сова О.М. суду пояснив, що на засіданні були присутні всі члени профкому. На уроці вчитель ОСОБА_1 використала текст, який був заборонений Міносвіти. Профспілковий комітет вважає, що коли йде війна і наші люди гинуть на ній, ОСОБА_1 не вірно використала текс диктанту. Також вона невірно повелась, не змогла оцінити ситуацію і намагалась переконати учнів, що наша батьківщина Росія. Вона в диктанті виправляла «Україна» на «Росія», не змогла пояснити дітям чому саме так. Дітей це дуже збурило. Одна дитина, яка переселилась з Криму після інциденту з диктантом, перейшла до іншої школи.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, третю особу ,свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії наказу управління освіти Ніжинської міської ради № 222-п від 29.05.2015 року на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1, вчителя російської мови та світової літератури Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Ніжинської міської ради Чернігівської області, 03.06.2015 року звільнено за систематичне невиконання обов'язків, покладених трудовим договором.
Відповідно до копії акту управління освіти Ніжинської міської ради від 03.06.2015 року про відмову працівника ознайомитися під розпис з наказом «Про звільнення ОСОБА_1» від 29.05.2015 року № 222-п ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення під розпис з вказаним наказом.
Наказом Управління освіти Ніжинської міської ради № 537-п від 16.10.2015 року внесено зміни до наказу № 222-п від 29.05.2015 року.
Згідно копії наказу № 625-п від 11.12.2014 року управління освіти Ніжинської міської ради ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, порушення трудової дисципліни оголошено догану.
Відповідно до акту від 11.12.2014 року управління освіти Ніжинської міської ради ОСОБА_1 від ознайомлення під розпис з наказом № 625-п від 11.12.2014 року відмовилась.
Як вбачається з копії пояснювальної записки від 26.05.2015 року ОСОБА_1 начальнику управління освіти вона для проведення диктанту використала уривок з твору О. Суркова.
Згідно копії витягу з протоколу засідання профспілкового комітету Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 від 28.05.2015 року № 3 дана згода на звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України вчителя російської мови та світової літератури ОСОБА_1
Відповідно до копії акту управління освіти Ніжинської міської ради від 03.06.2015 року ОСОБА_1 було доведено до відома про необхідність 03.06.2015 року отримати за місцем роботи її трудової книжки. Дане повідомлення нею було взято до відома.
Постановою Верховної Ради України № 129-VIII від 27.01.2015 року «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» визнано Російську Федерацію державою-агресором.
Згідно додатку до листа Міністерство освіти і науки України від 25.07.14 №1/9-376 «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році» педагоги і психологи можуть зробити багато для того, щоб заспокоїти учнів і допомогти їм адекватно ставитися до подій. Постійний контакт із вчителями та друзями допоможе дітям відновити відчуття безпеки. У такі часи відданість, співчуття та навички вчителя стають особливо важливими та потрібними. Дорослим необхідно бути завжди готовими до діалогу зі своїми учнями - вони повинні відчувати, що вчителі готові їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.
Потрібно бути готовими до непростих запитань з боку учнів; дітям потрібно давати правдиві пояснення витоків та перебігу ситуації, розповідати про ті зусилля держави і громадянського суспільства, що докладаються для відбиття зовнішньої агресії проти України, відновлення миру та порядку в країні. Взаємна підтримка педагогів, батьків і школярів є украй важливою. Потрібно підтримувати учнів, допомагати їм долати стрес та страхи, «перемикати» на конструктивну діяльність.
Діти, які перебували у населених пунктах, що були захоплені терористами, в зоні бойових дій потребують особливої уваги з боку педагогів і навіть психологічної допомоги. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на реалізацію проектів щодо виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави.
ОСОБА_1 в судовому засідання наполягала на тому, що вона в написанні диктанту використовувала уривок з твору тільки О. Суркова, однак як вбачається з копій диктантів учнів в ньому використані уривки декількох різних авторів. Так крім творчості О. Суркова в диктанті використані фрази А. Досталя, Лермонтова та І. Нікітіна, які прославляють Росію, яка визнана країною-агресором.
Як вбачається з наданого представником відповідача Бровачем О.В. збірнику диктантів за 1982 рік, саме з його сторінок 274-275 ОСОБА_1 взятий текст спірного диктанту, яка вибірково диктувала текст де згадуються, зокрема: «Москва», «российських».
Учні при написанні диктанту замінювали слова «российских» на «украинських» та «Москва» на «Киев», демонструючи цим своє патріотичне ставлення до України, що було сприйнято вчителем ОСОБА_1 як неприпустиме, та нею були закреслені та виправлені слова «украинских», «Украина» та «Киев», і відповідно за вказані на її думку помилки занижені оцінки учнів.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про загальну середню освіту» законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальну середню освіту» педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.
Згідно ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про освіту» педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 56 ЗУ «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані: постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад вчителя та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні патріотизму молоді.
Позивачка,як педагог з великим стажем роботи в даній ситуації зобов"язана була зробити багато для того, щоб заспокоїти учнів і допомогти їм адекватно ставитися до подій,які виникли в нашій державі,оскільки постійний контакт із вчителями допоможе дітям відновити відчуття безпеки. У такі часи відданість, співчуття та навички вчителя стають особливо важливими та потрібними. Позивачка повинна була в даному випадку бути готовою до діалогу зі своїми учнями - вони повинні відчувати, що їх вчитель готовий їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.
Позивачка повинна була дітям давати правдиві пояснення витоків та перебігу ситуації, розповідати про ті зусилля держави і громадянського суспільства, що докладаються для відбиття зовнішньої агресії проти України, відновлення миру та порядку в країні,а не давати текст диктанту,який діти не сприйняли,проявили відчуття патріотизму і закреслили слова, які на їх думку прославляли країну-агресора. В такій ситуації позивачка не владнала конфлікт,не підтримала таких дітей,не допомогла їм,хоча це є її виховною функцією як педагога. При виникненні конфлікту з цього приводу з батьками учнів позивачка не знайшла взаємопорозуміння з ними,хоча взаємна підтримка педагогів, батьків і школярів є украй важливою. Як батьками, так і педагогам потрібно підтримувати учнів, допомагати їм долати стрес та страхи, «перемикати» на конструктивну діяльність,однак позивачка цього не зробила.
ОСОБА_1, яка має стягнення за порушення трудової дисципліни у виді догани, що підтверджується копією наказу Управління освіти Ніжинської міської ради № 652-п від 11.12.2014 року, яка не оскаржена та не знята у встановленому законом порядку вчинила дії по прославленню країни агресора Росії, що зокрема, як зазначив у судовому засіданні свідок Сова О.М., потягло негативні наслідки не тільки для дітей,а для сім'ї переселенців із Криму, які були вимушені перевести свою дитину в іншу школу.
За таких обставин суд приходить до висновку,що позивачка може бути звільнена з роботи за пунктом 3 ч. 1 статті 40 КЗпП України,оскільки доводи відповідача про причини звільнення,їх законність знайшла своє повне підтвердження дослідженими в суді доказами,яких не змогла спростувати позивачка..
Керуючись ст. ст.10,11,60,209,212 -215,218 ЦПК України- ,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління освіти Ніжинської міської ради про поновлення її на посаді вчителя російської мови та світової літератури Ніжинської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №2 Ніжинської міської ради, стягнення на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнення на її користь моральної шкоду в розмірі 3000,00 грн відмовити повністю.
На рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайсуд апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
МІСЬКРАЙСУДУ О.М.СКАЛОЗУБ